Справа № 522/4101/25
Провадження по справі № 1-кп/522/1982/25
25 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106, на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162510000097 від 11.01.2025 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , -
Викладення обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, яке суд вважає доведеним.
ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_6 від 24.02.2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, дію якого, згідно із Законами України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 року № 3891-IX та від 29.10.2024 року № 4024-IX продовжено, відповідно із 10.11.2024 року строком на 90 діб, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 11.01.2025 року близько 11:09 годин ОСОБА_3 , знаходячись у закладі «City Bufet», що за адресою: м. Одеса, вул. Леха Качинського, 12 помітивши на стільці біля столу залишену потерпілим ОСОБА_7 сумку чорного кольору з вставками коричневого кольору, у якій знаходився ноутбук марки «MacBook» моделі "Pro 16 M1 Pro" на 512 GB, з серійним номером «J2LQG16PM6», у корпусі сірого кольору, жорсткі диски (вінчестери) марки «Dell» моделі «OYTYKI Kioxia KXG70PNV2T04», у кількості 2 шт., грошові кошти у розмірі 30 000 грн., і усвідомлюючи, що власник розшукуючи її повернеться до закладу «City Bufet», реалізовуючи раптово виниклий корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що його дії непомітні для оточуючих, таємно викрав вищевказану сумку, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить та у якій знаходилось наступне майно: ноутбук марки «MacBook» моделі "Pro 16 M1 Pro" на 512 GB, з серійним номером «J2LQG16PM6», у корпусі сірого кольору вартістю 51 600 грн. 00 коп., жорсткі диски (вінчестери) марки «Dell» моделі «OYTYKI Kioxia KXG70PNV2T04» у кількості 2 шт. вартістю за один 8359 грн. 65 коп. на загальну суму 16719 грн. 30 коп. та грошові кошти у розмірі 30 000 грн. 00 коп., після чого покинув місце скоєння злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 98 319 грн. 30 коп.
Судом встановлено, що посилання в обвинувальному акті на дату події - 13.01.2025 року є помилковим, оскільки згідно матеріалів кримінального провадження подія мала місце 11.01.2025 року.
Дії, ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав в повному обсязі та підтвердив обставини кримінального правопорушення, які описані в обвинувальному акті. Пояснив суду, що у січні 2025 року у першій половині дня, більш точної дати та часу не пам'ятав, зайшов випити кави в заклад «City Bufet», що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Леха Качинського кут вул. Польський узвіс. Побачив поряд лежав ноутбук у сумці та вирішив необдумано його взяти, після чого вийшов з кафе. В сумці був ноутбук марки «MacBook» і грошові кошти у сумі 30000 гривень. Із загальною сумою спричиненої шкоди потерпілому погоджується, а саме 98 319 грн. 30 коп. Зараз розуміє, що потрібно було повернути вказане майно одразу офіціанту чи бармену. Чому вчинив крадіжку, не зміг пояснити. Розумів, що в Україні діє воєнний стан. Він повернув викрадене майно одразу працівникам поліції.
Просив суд суворо його не карати та врахувати його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, який зробив для себе належні висновки та запевняв суд, що стане на шлях виправлення.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_7 не з'явився, однак суд враховує наявну в матеріалах справи заяву від потерпілого про розгляд кримінального провадження без його участі, у якій просив застосувати покарання на розсуд суду.
Прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді п'яти років позбавлення волі, з можливістю застосування положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на один рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Захисник просив призначити його підзахисному найбільш м'яке покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини кримінального провадження, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та суд кваліфікує їх за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Мотивування прийнятого рішення.
При визначенні мотивів призначення покарання суд керується таким.
Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
У частині 2 ст. 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років (ч. 3 ст. 75 КК України).
Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, який у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, та те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення та активно сприяв у розкритті злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.
Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді п'яти років позбавлення волі.
Врахувавши в сукупності наведені вище обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наявність пом'якшуючих покарання обставин, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. 75 КК України, тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на один рік.
При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, які будуть достатні для забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 та виконуватимуть виховну та превентивну функцію.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та досягне своєї мети.
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Запобіжний захід у вказаному кримінальному провадженні не обирався. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Судові витрати на залучення експертів відсутні.
Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 63, 65, 75, 76, 185 КК України, ст. 100, ч. 3 ст. 349, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, -
Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 не обирався.
Судові витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Речові докази, а саме:
- сумку чорного кольору, з коричневими вставками через плече; ноутбук MacBook Pro 16 M1 Pro 512 GB S/N:J2LQG16PM6, сірого кольору; грошові кошти у розмірі 20000 (двадцяти тисяч гривень) гривень 00 (нуль) копійок (100 (сто) купюр номіналом 200 (двісті) гривень, з серійними номерами «АП 0811471»; серійним номером «ДД 8037176»; серійним номером «ВИ 8912164»; серійним номером «АК 8228025»; серійним номером «ВК4047829»; серійним номером «АР 0869787»; серійним номером «АН 1996994»; серійним номером «ГЕ 1683890»; серійним номером «АМ 0991198»; серійним номером «ГБ 9206463»; серійним номером «ЕЕ 1153508»; серійним номером «АР 7622445»; серійним номером «ЕЖ 9362364»; серійним номером «ЕД 1888630»; серійним номером «ЄИ 6008190»; серійним номером «ЄЕ 7377245»; серійним номером «ВЛ 8830633»; серійним номером «АР 9355417»; серійним номером «АР60777291»; серійним номером «ЕЗ 3541199», серійним номером «ЄЕ 8355919»; серійним номером «ЗБ 2880866»; серійним номером «АР 8339218»; серійним номером «ЕБ 3701312»; серійним номером «ВИ 7399478»; серійним номером «ЕИ 8883136»; серійним номером «ЄА 5093888»; серійним номером «ЗВ 3263177»; серійним номером «ЄЗ 0101776»; серійним номером «ЕЗ 9582362»; серійним номером «ЗА 5213684»; серійним номером «ЗА 52113692»; серійним номером «ЗА 5213685»; серійним номером «ЗА 5213686»; серійним номером «ЗА 5213687»; серійним номером «ГБ 0312960»; серійним номером «ЄЕ 7528475»; серійним номером «БП 2456757»; серійним номером «ЗА 3835956»; серійним номером «ЗА 6695356»; серійним номером «ЗА 5213688»; серійним номером «АЛ 9364950»; серійним номером «ЄА 6019769»; серійним номером «ЄЄ 6351993»; серійним номером «ЗГ 7286015»; серійним номером «ЗА 52113690»; серійним номером «ЗА 5213691»; серійним номером «АЛ 8135965»; серійним номером «АР 1655890»;серійним номером «АП 4629338»; серійним номером «ЗГ 2447095»; серійним номером «ЄЄ 5359220»; серійним номером «ГЗ 5857971»; серійним номером «ЕВ 1908927»; серійним номером «ЕИ 8929420»; серійним номером «БР 6321912»; серійним номером «ГВ 7680808»; серійним номером «ЕГ 1637810» серійним номером «ЄИ 8572506»; серійним номером «ЄЕ 6970979»; серійним номером «ЗБ 9321386»; серійним номером «АП 6199617»; серійним номером «ЄИ 5855762»; серійним номером «БУ 1583174»; серійним номером «ВИ 9555816»; серійним номером «ЗГ 7305739»; серійним номером «ЄА 7271379»; серійним номером «БН 7456276»; серійним номером «БН 8201309»; серійним номером «ЄЕ 5024302»; серійним номером «ЄЄ 9589023»; серійним номером «ЄЄ 0401658»; серійним номером «ЕИ 7517322»; серійним номером «ЄГ 3700827»; серійним номером «ЄВ 9775671»; серійним номером «ЕВ 0737872»; серійним номером «АР 6572631»; серійним номером «ВЄ 1582033»; серійним номером «ГИ 7788365»; серійним номером «ВК 9889531»; серійним номером «ЗВ 3812311»; серійним номером «ЄБ 1158477»; серійним номером «ЕЕ 4923671»; серійним номером «ЕБ 3857558»; серійним номером «ГЄ 7370720»; серійним номером «АР 2909785» серійним номером «ЕБ 2200740»; серійним номером «ЄИ 7333006»; серійним номером «ЕИ 0434590»; серійним номером «ЕБ 3558832»; серійним номером «АП 8251899»; серійним номером «АК 4477641»; серійним номером «АР 4678750»; серійним номером «ЗГ 5710339»; серійним номером «ЗГ 6616070»; серійним номером «ЄЕ 9039929»; серійним номером «АР 2100095»; серійним номером «ЕА 0162634»; серійним номером «АЛ 3333658»; серійним номером «ЄБ 3617013») - вважати повернутими власнику - ОСОБА_7 , згідно зберігальних розписок від 14.01.2025 та 15.01.2025 року;
- чотири оптичні диски формату DVD-R з відеозаписами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Суддя Приморського районного
суду м. Одеси ОСОБА_8