Справа № 522/14964/23
Провадження № 2/522/1450/25
09 червня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Єрганінової К. В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Полякова О. О.,
представника відповідача - адвоката Купельського О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» в якому просив, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, зобов'язати ТОВ «Бест Лізинг» здійснити перерахунок лізингових платежів, сплачених за період з 16.12.2021 по 13.02.2023 у розмірі 306 229, 78 грн за публічним договором про надання фінансового лізингу № 211215-1/ФЛ-Ф-А від 15.12.2021, а саме виключити із належної до сплати суму коштів, що складають відсотки (комісію) за користування предметом лізингу згідно з графіком лізингових платежів відповідно до додатку до договору про надання фінансового лізингу від 15.12.2021 та зарахувати суму у розмірі 306 229, 78 грн у рахунок погашення відшкодування частини вартості об'єкта лізингу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.12.2021 між ним та ТОВ «Бест Лізинг» укладено договір фінансового лізингу №211215-1/ФЛ-Ф-А строком на 60 місяців.
Відповідно до умов договору ТОВ «Бест Лізинг», як лізингодавець, передає, а він, як лізингоодержувач, приймає в лізинг предмет лізингу - автомобіль марки «Renault Sandero» вартістю 438 767,00 грн.
Позивач зобов'язався здійснювати щомісячні виплати за автомобіль, які включають в себе: платежі по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу та винагорода (комісія) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу. Такі платежі повинні здійснюватися згідно з графіком сплати лізингових платежів, зазначених в додатку до договору.
24.12.2021 відповідачем передано йому указаний автомобіль, що засвідчено специфікацією та актом приймання - передачі.
Указує, що згідно з графіком сплати лізингових платежів він регулярно здійснював платежі по відшкодуванню (компенсації) вартості предмета лізингу та винагороду (комісію) за отриманий в лізинг предмет лізингу та за період з 16.12.2021 по 13.02.2023 сплатив відповідачу кошти на загальну суму 306 600,44 грн.
30.11.2022 відповідач направив йому листа № 429 з додатковою угодою від 13.02.2023 до договору, в якому повідомив про збільшення (індексування) розміру лізингових платежів за договором лізингу (шляхом збільшення суми винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об'єкт лізингу (без ПДВ) на 15 % річних, що відображає зміни на грошовому ринку, відповідає збільшенню облікової ставки НБУ та зміні кредитної політики лізингодавця.
Зазначає, що відповідач значно збільшив розмір лізингових платежів.
Різниця загального лізингового платежу в порівнянні з початковим графіком сплати лізингових платежів за договором лізингу та нової редакції графіку сплати лізингових платежів за додатковою угодою від 13.12.2023 до договору лізингу становить 120 566,90 грн, що значно перевищує розмір лізингових платежів.
03.05.2023 позивач направляв відповідачу поштовим відправленням претензію щодо нарахування відсотків за договором фінансового лізингу від 15.12.2021, проте жодної відповіді не отримав.
Позивач посилається на те, що він брав безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення на території Донецької та Луганської областей, а на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , тобто має статус військовослужбовця Збройних Сил України.
Вважає, що в даному випадку щодо нього поширюється дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції на час виникнення спірних правовідносин, яка передбачає, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Зазначає, що природа платежів, а саме відсотків за користування предметом лізингу за договором є ідентичною до природи процентів у кредитному договорі, тому пільга, передбачена ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» повинна застосовуватися до відносин за укладеним між сторонами договором лізингу в частині відсотків за користування предметом лізингу.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю. Зазначив, що між сторонами було досягнуто згоди щодо умов укладеного між ними договору лізингу, позивач прийняв такі умови, в тому числі щодо права лізингодавця у випадках, передбачених п. 2.9 загальних умов, самостійно та в односторонньому порядку збільшити (індексувати) платежі, та погодився на їх виконання.
Позивач частково сплачував лізингові платежі за договором фінансового лізингу у відповідності до графіку сплати лізингових платежів в редакції додатку до договору фінансового лізингу від 15.12.2021 за 1-14 періоди лізингу.
Однак, останній платіж був внесений позивачем 06.02.2022 за 14 період лізингу у розмірі 12 182,03 грн, після чого платежі від нього повністю припинилися, хоча він продовжує користуватися предметом лізингу по 25.09.2023 після припинення договору лізингу.
Вважає, що положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами укладено не кредитний договір, а правовідносини між сторонами виникли з договору фінансового лізингу, що регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлені Законом України «Про фінансовий лізинг».
У відповіді на відзив ОСОБА_1 посилався на те, що природа платежів, а саме відсотків за користування предметом лізингу за договором є ідентичною до природи процентів у кредитному договорі, а тому вважав, що пільга, передбачена ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», повинна застосовуватись до відносин між сторонами за укладеним договором в частині відсотків за користування предметом лізингу, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.04. 2024, постановленою у складі судді Свяченої Ю. Б., у прийнятті зустрічної позовної заяви ТОВ «Бест Лізинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Бест Лізинг» про захист прав споживачів відмовлено.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Поляков О. О. просили позов, з урахуванням зміни його предмета, задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Купельський О. М. у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення позивача його представника - адвоката Полякова О. О., представника відповідача - адвоката Купельського О. М., дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
15 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Бест Лізинг» укладено договір №211215-1/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу, відповідно до якого ТОВ «Бест Лізинг», як лізингодавець, передає ОСОБА_1 , як лізингоодержувачу, в лізинг об'єкт лізингу - автомобіль марки «Renault Sandero» загальною вартістю з ПДВ 438 767,00 грн.
Сторонами договору визначено строк лізингу - 60 місяців, максимальний термін передачі 24.01.2022.
Відповідно до п. 2.2 Загальних умов, усі платежі за договором Лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до Графіку та Загальних умов, а також інших положень цього договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів га поточний рахунок Лізингодавця.
Лізингові платежі включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об'єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.5, 2.6 Загальних умов); винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Об'єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7-2.9, 3.5 Загальних умов. При цьому Сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим Договором не містять покупної ціни, передбаченої цим Договором і, у сукупності, є платою за користування Об'єктом лізингу.
Відповідно до п. 2.9 Загальних умов, протягом дії цього договору, розмір лізингових платежів вказаний у графіку може збільшуватись (індексуватися) в перелічених випадках, зокрема внаслідок зміни кредитної політики згідно з рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування України, Національного банку України, Фінансової установи або Лізингодавця у зв'язку зі змінами ситуації на грошовому ринку.
Пунктом 2.10 Загальних умов договору передбачено, що підписуючи цей договір сторони розуміють та підтверджують, що на підставі ст. 651 ЦК України сторони досягли згоди про право Лізингодавця у випадках вказаних у пункті 2.9 Загальних умов, самостійно та у односторонньому порядку здійснити збільшення розміру лізингових платежів за договором.
Відповідно до специфікації та акта прийому-передачі від 24 грудня 2021 року, ОСОБА_1 передано об'єкт лізингу - автомобіль марки «Renault SANDERO», д.р.н. НОМЕР_2 (свідоцтво про державну реєстрацію СТХ 467371 від 23.12.2021).
Листом № 429 від 13.02.2023 ТОВ «Бест Лізинг» повідомило ОСОБА_1 про збільшення (індексування) розміру лізингових платежів за договором лізингу (шляхом збільшення суми винагороди (комісії) Лізингодавцю за отриманий в лізинг об'єкт лізингу (без ПДВ) на 15 % річних, що відображає зміни на грошовому ринку, відповідає збільшенню облікової ставки НБУ та зміні кредитної політики Лізингодавця. Також надіслано скориговану нову редакцію Додатку «Графік сплати лізингових платежів» до Договору лізингу.
Правовідносини, які виникають у зв'язку із договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України, Законами України «Про фінансовий лізинг» та «Про захист прав споживачів».
Відповідно до частини першої статті 806 ЦК за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
За змістом частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 («Лізинг») глави 58 («Найм (оренда») ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародних стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про фінансовий лізинг" (в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин).
За частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом.
Частиною другою статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що до складу лізингових платежів включаються:
1) сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу;
2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу;
3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.
Статтею 628 ЦК передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Ураховуючи аналіз норм чинного цивільного законодавства України, договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, про що свідчить зміст договору та правила статті 628 ЦК України.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач, який є військовослужбовцем,вважає, що пільга, передбачена ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», повинна застосовуватись до правовідносин між сторонами, що виникли з договору фінансового лізингу в частині плати за користування об'єктом лізингу.
Положеннями ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час звернення з даним позовом) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Отже, указаною нормою передбачено пільги військовослужбовцям щодо нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також процентів за користування кредитом.
Правовідносини щодо укладення кредитного договору вргульовано Главою 71, параграф 2 «Кредит».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, між сторонами укладено договір фінансового лізингу № 211215-1/ФЛ-Ф-А від 15.12.2021.
За умовами указаного договору лізингові платежі включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об'єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.5, 2.6 Загальних умов) та винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Об'єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7-2.9, 3.5 Загальних умов.
При цьому, посилання позивача на те, що природа винагороди (комісії) Лізингодавцю за отриманий у лізинг об'єкт лізингу є ідентичною до природи процентів у кредитному договорі, у зв'язку з чим, на його думку, підлягає застосуванню положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ґрунтуються на хибному тлумаченні норм чинного законодавства.
Як вже зазначалося вище, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 «Лізинг» ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, виходячи з правової природи спірного договору лізингу, елементів договору кредиту зокрема в частині сплати відсотків, такий договір не містить, тому відсутні підстави вважати обґрунтованими доводи позивача щодо застосування до даних правовідносин положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг», код ЄДРПОУ: 33880354, адреса: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, Літера Б.
Повне судове рішення складено 29.07.2025.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА