Справа № 947/25798/25
Провадження № 1-кс/947/10689/25
16.07.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджено начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури Південного регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42025164690000014 від 20.02.2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого начальником котельні ТОВ «Вітоль», офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаними з положеннями чинного законодавства про мобілізаційну підготовку та обставинами сьогодення, за невстановлених досудовим слідством обставин, але не пізніше 13.05.2025 року, достовірно знаючи, що ТОВ «ВІТОЛЕ» є підприємством, критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з правом бронювання своїх працівників на підставі пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вступив у злочинну змову з директором ТОВ «ВІТОЛЕ» ОСОБА_9 , під час якої, дійшов з ним згоди вчинити перешкоджання передбаченій статтею 12 Закону України «Про Збройні Сили України» законній діяльності Збройних Сил України шляхом зменшення мобілізаційного людського ресурсу, а саме: забезпечити умови здійснення бронювання від мобілізації військовозобов'язаного ОСОБА_10 , який виявив бажання уникнути мобілізаційних заходів та діяв під контролем правоохоронних органів.
Так, адвокат ОСОБА_11 , за невстановлених досудовим слідством обставин, але не пізніше 13.05.2025 рокузвернувся до раніше знайомого йому директора ТОВ «ВІТОЛЕ» ОСОБА_9 із проханням допомогти забронювати на даному підприємстві ОСОБА_10 , від якого адвокат ОСОБА_11 за послуги організації бронювання для ухилення від мобілізації отримав 30.04.2025 року грошові кошти в сумі 8000 доларів США.
Після надання адвокату ОСОБА_11 своєї згоди, ОСОБА_9 , який у зв'язку із своєю господарською діяльністю був обізнаний із порядком бронювання на період мобілізації та на воєнний час за підприємствами та чітко розумів, що ОСОБА_10 після отримання бронювання ніколи не буде працювати на ТОВ «ВІТОЛЕ», а лише в такий спосіб ухилятиметься від мобілізації, діючи за домовленістю з адвокатом ОСОБА_11 та в інтересах останнього, в невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, проте не раніше 05.05.2024 року зареєстрував ОСОБА_10 , як особу військовозобов'язаного на яку оформлюється відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, у зв'язку з тим, що ОСОБА_10 нібито виконує на ТОВ «ВІТОЛЕ» трудові функції.
На підставі вказаних дій ОСОБА_9 , 14.05.2025 ОСОБА_10 було надано бронювання від мобілізації відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на термін до 18.04.2026 року.
Виконуючи свою роль в спільному з адвокатом ОСОБА_11 злочинному плані, ОСОБА_9 14.05.2025 приблизно о 11:30 годині, більш точного часу вході досудового розслідування не встановлено, поруч із продуктовим магазином «Кактус» за адресою: м. Одеса, вул. Дмитра Донського, 2/15, за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_10 , під час чого довів останньому умови бронювання для ухилення від мобілізації на ТОВ «ВІТОЛЕ», які полягали в безумовному поверненні до 12 числа кожного місяця нарахованої від ТОВ «ВІТОЛЕ» заробітної платні та податку на неї в загальній сумі 24 766 гривень, а також, виклав на випадок викриття злочинної схеми ухилення від мобілізації план їх дій, за яким ОСОБА_10 мав повідомити правоохоронним органам про відтермінування початку робіт на ТОВ «ВІТОЛЕ» до зими 2025 року.
В свою чергу, ОСОБА_9 , залучив до злочинної схеми ОСОБА_4 , який, будучи обізнаним з протиправними діями останнього, спрямованими на забезпечення бронювання для ухилення від мобілізації ОСОБА_10 , в інтересах ОСОБА_9 , погодився особисто приймати від ОСОБА_10 до 12 числа кожного місяця нараховану від ТОВ «ВІТОЛЕ» заробітну плату та податок на неї з подальшим переданням даних грошових коштів ОСОБА_9 .
Так, 15.05.2025 року приблизно о 13:15 годині ОСОБА_4 , будучи учасником вказаної злочинної схеми, на виконання ОСОБА_10 умов бронювання для ухилення від мобілізації, перебуваючи на території АЗС «ОККО» за адресою: м. Одеса, вул. Саймона Літмана, 2А, прийняв від останнього грошові кошти в сумі 25 000 гривень, що складають нараховану ОСОБА_10 від ТОВ «ВІТОЛЕ» заробітну плату та податок на неї, а також додатково роз'яснив умови надання бронювання для ухилення від мобілізації.
Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність, 11.06.2025 року приблизно о 13:10 годині ОСОБА_4 , будучи учасником вказаної злочинної схеми, на виконання ОСОБА_10 умов бронювання для ухилення від мобілізації, перебуваючи на території АЗС «ОККО» за адресою: м. Одеса, вул. Саймона Літмана, 2А, прийняв від останнього грошові кошти в сумі 25 000 гривень, що складають нараховану ОСОБА_10 від ТОВ «ВІТОЛЕ» заробітну плату та податок на неї.
За викладених обставин, 14.07.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У судовому засіданні -
Прокурор ОСОБА_3 оголосив подане клопотання, зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, в рамках кримінального провадження неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід та визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а тому просив подане клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на письмові заперечення, зазначивши, що підозра пред'явлена його підзахисному є необґрунтованою, ризики про які заявляє прокурор є безпідставними, навіть, якщо буде встановлено ризик можливого переховування, йому можливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Звернув увагу на те, що його підзахисний має міцні соціальні зв'язки, так як одружений, його дружина хворіє, має на утриманні малолітню дитину. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що матеріали, які долучені до клопотання не підтверджують обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , а стосуються підозри, пред'явленої адвокату ОСОБА_11 . Ризики не доведені прокурором. Звернула увагу на те, що її підзахисний має міцні соціальні зв'язки, з огляду на особу підозрюваного до нього неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просила у випадку застосування запобіжного заходу увигляді тримання під вартою застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що з пред'явленою йому підозрою не погоджується та просив у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, додані в його обґрунтування матеріали, а також матеріали надані стороною захисту, приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, повиннен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 14.07.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України підтверджується, зокрема: протоколами допитів свідка ОСОБА_10 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.07.2025 року; протоколи огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, матеріалами НСРД, які долучені до клопотання.
На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Заперечення сторони захисту про те, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є необгрунтованою спростовуються матеріалами, долученими до клопотання стороною обвинувачення.
Одночасно, слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту на те, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення останнім кримінально-протиправних дій.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 має відносно міцні соціальні зв'язки з огляду на те, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце мешкання та місце роботи, проте враховує те, що на даний час останній підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьмми років та з вказаною підозрою категорично не погоджується, а тому ризик переховування підозрюваного наразі не можна виключати в рамках кримінального провадження.
Також, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідка ОСОБА_10 , на показання якого сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред'явленої йому підозри та який в подальшому буде допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюванимна свідка, схиляючи його до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора у судовому засіданні на існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному проваденню, з огляду на те, що досудове розслідування триває, встановлюються особи, які можуть мати причетність до злочинної схеми в рамках кримінального провадження, які можуть бути знайомими підозрюваного ОСОБА_4 , яких він може повідомляти про хід досудового розслідування та матеріали, які зібрані наразі стороною обвинувачення з метою подальшого уникнення такими особами відповідальності за протиправні дії.
Проте, посилання слідчого у клопотанні на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може вдатися до спроби продовжувати злочину діяльність, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання, оскільки, як вбачається з характеристики підозрюваного ОСОБА_4 - він раніше не судимий та до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Сторона захисту зазначає, що відносно підозрюваного ОСОБА_12 можливо застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
За таких обставин, в рамках даного провадження неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема ризику можливого переховування підозрюваного, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З ч. 4 ст. 183 КПК України вбачається, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Сторона обвинувачення просить не визначити підозрюваному ОСОБА_13 заставу.
При цьому, слідчий суддя враховуючи обставини встановлені у судовому засіданні та характеристику підозрюваного ОСОБА_4 , прийшов до висновку про можливість визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_4 інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану тяжкого злочину, пов'язаного із перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вказані розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_4 в умовах дії воєнного стану на території держави підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного ізперешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, що створює негативні наслідки для обороноздатності країни в умовах ведення війни, та вважає, що вказаний випадок є виключним, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію та військовий стан в державі.
Слідчим суддею було встановлено, що обставини імовірного вчинення злочину у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину за кваліфікуючими ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Відносно підозрюваного ОСОБА_4 , з урахуванням обставин імовірного злочину, його майнового стану, на думку слідчого судді, доцільним буде визначити заставу у розмірі 991 (дев'ятсот дев'яносто один) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 000 748 (три мільйони сімсот сорок вісім) гривень, яка, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, надавши правову оцінку всім доводам, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджено начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури Південного регіону ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 11.09.2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 991 (дев'ятсот дев'яносто один) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 000 748 (три мільйони сімсот сорок вісім) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 11.09.2025 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання/місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1