Справа № 947/27947/25
Провадження № 2/947/4890/25
29.07.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
28.07.2025 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Цивільний процесуальний Кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (частина 1 статті 1 ЦПК України).
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Також, частиною 1 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
З позовної заяви вбачається, що позивачка звертається до суду за зазначеним власним місцем проживання, яке вказано за адресою: АДРЕСА_1 , що відносно до Київського району міста Одеси.
Однак, будь-яких доказів на підтвердження власного фактичного місця проживання за вказаною адресою, позивачкою до позову не надано.
Крім того, у відповідності до отриманої 29.07.2025 року судом відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з адресою: АДРЕСА_2 (відповідь № НОМЕР_1 ), що територіально відносно до Генічеського району Херсонської області.
Отже, позивачкою здійснено звернення до суду не за власним зареєстрованим місцем проживання, а фактичне місце проживання за визначеною у позові адресою є непідтвердженим, у зв'язку з чим до даної справи підлягають застосуванню правила підсудності визначені ст. 27 ЦПК України.
Частиною 6 статті 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Частиною 8 статті 187 ЦПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу (ч. 9 ст. 187 ЦПК України).
На виконання положень ст. 187 ЦПК України, 29.07.2025 року судом також отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, у відповідності до якої встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ВЧ НОМЕР_2 (відповідь №1616565), що територіально відноситься до колишнього Комінтернівського району Одеської області.
На підставі викладеного, оскільки жодна зі сторін по справі не зареєстрована на території Київського району міста Одеси, суд дійшов до висновку про не підсудність справи Київському районному суду міста Одеси.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Приймаючи вищевикладене, оскільки справа Київському районному суду міста Одеси не підсудна, а територіально наближений суд до обраного позивачем, враховуючи наявність двох малолітніх дітей, є Доброславський районний суд Одеської області, суд вважає, що матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, слід передати у відповідності до вимог п. 1. ч. 1 ст. 31 ЦПК України на розгляд до Доброславського районного суду Одеської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно ч.2 ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 28, 31, 32, 187, 354 ЦПК України, суддя,
Передати матеріали цивільної справи №947/27947/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за територіальною юрисдикцією до Доброславського районного суду Одеської області.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Передачу справи на розгляд іншому суду здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Калініченко Л. В.