Апеляційне провадження
№33/824/3730/2025
21 липня 2025 року місто Київ
справа № 759/9602/25
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі Балковій А.С.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника- адвоката Артем'євої Ганни Олегівни,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника -адвоката Артем'євої Ганни Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Артем'єва Г.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалася на те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки мали бути всі складові, а саме: вимога щодо проходження огляду на місці, відмова водія, направлення на огляд в заклад охорони здоров'я, відмова водія, складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказувала, що з відеозапису нагрудної камери поліцейського (відео 309186-2) видно, що в період часу 02:17 год. до 02:36 год. поліцейськими жодних перевірок на встановлення ознак сп'яніння не проводилось. Більше того в цей період часу працівниками поліції не було озвучено ОСОБА_1 жодної ознаки сп'яніння, а тому вважаємо, що останні не мали права пропонувати йому проходити огляд на стан сп'яніння.
Зазначала, що протокол про адміністративне правопорушення містить п.16 де зазначено, що ОСОБА_1 було видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, що суперечить самим обставинам справи, оскільки посвідчення водія не вилучалося, то і видача тимчасового дозволу не потрібна була.
Посилалася на те, що підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які містяться в п.п.13,16,18 протоколу відрізняються між собою. Підпис який в п.13 зовсім відрізняється від підпису, який міститься в п.п.16 та 18.
Вказувала, що постанова Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року була прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, судом першої інстанції не в повній мірі було досліджено відеозаписи з нагрудної камери посадових осіб органу поліції, а тому така постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Артем'єва Г.О. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Артем'євої Г.О., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п.п.2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №309186, 23 квітня 2025 року о 02:50:00 год. в місті Києві по вулиці Героїв Космосу, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Водій від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 23 квітня 2025 року серії ЕПР1 №309186;
відеозаписами з бодікамер №764993, №472126;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 квітня 2025 року.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до лікаря нарколога, оскільки в нього є підозри, що останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння (02:35:53). ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він хоче їхати додому (02:45:12), на що вони відповіли, що він має проїхати з ними або має право відмовитися від проходження огляду (02:45:13), на що він відповів, що він і мав це на увазі (02:45:17). Працівники поліції попередили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ст.130 КУпАП (02:45:21). Працівниками поліції було ознайомлено ОСОБА_1 із складеним адміністративним протоколом, який останній особисто підписав (03:33:36).
Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки мали бути всі складові, а саме: вимога щодо проходження огляду на місці, відмова водія, направлення на огляд в заклад охорони здоров'я, відмова водія, складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки працівниками поліції було дотримано порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, а саме: запропоновано останньому проїхати до лікаря нарколога (02:35:53), як вбачається з відеозаписів, які містяться в матеріалах справи останній відмовився їхати в лікарню до лікаря нарколога (02:45:12, 02:45:17, 02:55:40, 03:35:39).
Доводи апеляційної скарги про те, що підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які містяться в п.п.13,16,18 протоколу відрізняються між собою. Підпис який в п.13 зовсім відрізняється від підпису, який міститься в п.п.16 та 18, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 було ознайомлено із складеним адміністративним протоколом, який останній особисто підписав (03:33:36).
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Артем'євої Ганни Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.