Справа № 526/1134/25 Номер провадження 22-ц/814/2878/25Головуючий у 1-й інстанції Черков В. Г. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
28 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Коротун І.В.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Рой Інни Володимирівни
на заочне рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2025 року, ухвалене суддею Черковим В.Г., повний текст рішення складений - 13 травня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерське) господарства «Л І К» про стягнення коштів (орендної) плати та розірвання договору оренди землі, -
15.04.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Рой І.В. звернулася до суду з позовом до Селянського (фермерське) господарства «Л І К» про стягнення коштів (орендної) плати та розірвання договору оренди землі, в якому просив суд: - стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по орендній платі у розмірі 53 189,50 грн, 3% річних - 2 771,20 грн, інфляційні втрати - 12 372,55 грн, а всього 68 333,35 грн; - розірвати договір оренди землі б/н від 13.02.2019, укладений між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «Л І К» щодо передачі в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 5320482400:00:003:0041, площею 3,9502 га (рілля), який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 06.03.2019, номер запису про інше речове право: 30652208; судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу) покласти на відповідача.
Позовна заява мотивована тим, що 13.02.2019 (з урахуванням додаткових угод) між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5320482400:00:003:0041, площею 3,9502 га (рілля), яка знаходиться на території Краснолуцької (колишньої Гречанівської) сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області. Позивач є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,9502 га (рілля), кадастровий номер 5320482400:00:003:0041, на підставі державного акту на право приватної власності. Відповідно до п.7 договору оренди землі, договір укладено строком до 31.12.2026.Відповідно до п. 8 договору оренди землі, орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем в одній з визначених законом форм чи поєднанні різних форм (за додатковим погодженням сторін) та розмірах, визначених цим договором, на момент здійснення виплат: грошовою формою у розмірі 16 700,00 грн, із якої вираховуються всі податки, згідно чинного законодавства на момент виплат орендної плати. Відповідно до п. 9 договору оренди землі, орендна плата вноситься протягом сільськогосподарського року, але не пізніше до 31 грудня поточного року. Відповідно до п. 12 договору оренди землі, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, орендар зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції на весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Орендодавець у повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання, передавши у строкове орендне користування відповідачу земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Договором оренди землі (пункти 26 та 29) передбачено, орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату. Натомість, орендар, у порушення строку та обов'язку, передбачених договором оренди землі, не здійснив внесення на користь орендодавця орендної плати за 2022-2024 роки. Крім того, невиконання відповідачем власного договірного грошового зобов'язання у вигляді невнесення розміру орендної плати за отримані у користування сільськогосподарські угіддя за спірний період передбачає відповідальність, встановлену умовами договору оренди землі. Після укладання договору відповідач порушує його умови, не виплачує орендну плату у розмірі та строки, передбачені договором. За період 2021 2024 роки утворилася заборгованість у розмірі 53 189,50 грн, що становить системність за ці періоди та дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.
Заочним рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Селянського (Фермерського) господарства «Л І К» про стягнення коштів (орендної) плати та розірвання договору оренди землі - задоволено частково.
Стягнуто з Селянського (Фермерського) господарства «Л І К» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5320482400:00:003:0041, за 2021 - 2024 роки у загальному розмірі 68 333,35 грн, яка складається з наступного: основний борг (орендна плата) у розмірі 53 189,50 грн, 3% річних у розмірі 2 771,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 372,55 грн.
Стягнуто з Селянського (Фермерського) господарства «Л І К» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн, а всього 11 211,40 грн.
В решті вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розмір заборгованості відповідачем не спростований, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у загальній сумі 68 333,35 грн.
Щодо вимоги про розірвання договору оренди землі, то суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договором, укладеним між сторонами, не передбачено право розірвання договору в односторонньому порядку, а саме розірвання договору відбувається виключно за взаємною згодою сторін, тому у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Рой І.В., посилаючись на невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції змінити, розірвати договір оренди землі б/н від 13.02.2019, укладений між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «Л І К» щодо передачі в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 5320482400:00:003:0041, площею 3,9502 га (рілля), який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 06.03.2019, номер запису про інше речове право: 30652208.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом визнано факт заборгованості по орендній платі за 2021-2024, що є підставою для розірвання договору оренди землі. Вказує, що з аналізу змісту статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України вбачається, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому, факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). При цьому, посилається на вимоги ст. 651 ЦК України та постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17 (провадження № 12-201гс18). Зазначений підхід до вирішення питання щодо можливості розірвання договору судом з підстави істотності допущеного орендарем порушення договору шляхом систематичної несплати орендної плати є сталим та підтверджується релевантною практикою суду касаційної інстанції. Зокрема, аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №689/1101/18 (провадження №61-10292св20), від 27.10.2021 у справі №573/1833/20 (провадження №61-7138св21), від 22.11.2021 у справі №341/609/20 (провадження №61-10091св 21), від 24.11.2021 у справі №357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), від 08.12.2021 у справі №357/452/21 (провадження №61-7721св21). Вказує, що не сплативши вчасно орендну плату за 2021-2024, відповідач порушив умови договору щодо строків виплати орендної плати (до 31 грудня), що є істотною умовою договору оренди. Внаслідок зазначених порушень позивач не отримав того, на що розраховував при укладанні договору. Факт заборгованості по орендній платі за земельну ділянку підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору позивача станом на 26.12.2024, виданими Головним управляння ДПС в Полтавській області. Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі, оскільки вказані документи є платіжними і з них можливо встановити періоди нарахування, як слідує з постанови Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №193/805/20, від 06.09.2023 у справі №193/805/20.
Таким чином, предметом апеляційного перегляду є законність і обгрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
У судове засідання апеляційного суду 28.07.2025 не з'явився учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 20.06.2025 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі в електронному вигляді у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та поштовим зв'язком (а.с. 67-69), яка були доставлені учасникам справи. 28.07.2025 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Рой І.В. про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Згідно рекомендованого повідомлення судова повістка на ім'я відповідача Селянського (фермерське) господарства «Л І К» повернулася до апеляційного суду без вручення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 09.06.2025 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 28.08.2025 о 10-20 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що згідно договору оренди землі від 13.02.2019, укладеного позивачем (орендодавець) ОСОБА_1 та відповідачем (орендар) Селянське (Фермерське) господарство «Л І К», орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320482400:00:003:0041, площею 3,9502 га (рілля), яка знаходиться на території Краснолуцької (колишньої Гречанівської) сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області (а.с. 15).
Договором сторони передбачили, зокрема, договір укладено до 31.12. 2026 (п. 7); орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 16 700,00 грн, з якої вираховуються всі податки, згідно чинного законодавства, на момент виплати орендної плати (п. 8); орендна плата вноситься протягом сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня поточного року (п. 9); у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, орендар зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п. 12); орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати (п. 26); орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема в строки, передбачені договором, вносити орендну плату (п. 29).
Укладаючи договір оренди землі сторони узгодили усі умови (пункти) договору, визначили його зміст, а тому зазначений договір оренди землі укладено з усіма погодженими сторонами умовами.
З відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26.12.2024 вбачається, що за період з 1 кварталу 2022 по 3 квартал 2024 орендна плата відповідачем за користування (оренду) земельної ділянки позивачу не нараховувалася та не виплачувалася (а.с. 20-21).
Станом на час розгляду справи відповідач не надав суду доказів своєчасної сплати ним орендної плати за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не навів обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач має заборгованість перед позивачем в загальній сумі 68 333,35 грн за 2021 2024 р.р., які не виплачує без поважних причин.
Суд першої інстанції погодився з розрахунком позивача, окрім основного боргу у розмірі 53 189,50 грн, підлягають стягненню 3% річних від простроченої суми заборгованості, яка складає 2 771,20 грн та інфляційні втрати 12 372,55 грн, а всього 68 333,35 грн.
Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні позовної вимоги щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 3, 4, 5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Таким чином, законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами договору.
Також, п. 32 договору сторони передбачили, що договір припиняється також у випадках, передбачених законом.
Хоча п. 33 та 34 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання виключно за взаємною згодою сторін та розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, то суд, вирішуючи справу, виходить з наступного.
Дійсно, статтею 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, а саме підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, аналіз змісту статей 24,25 Закону України "Про оренду землі" та пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Вказані правові висновки щодо одностороннього розірвання договору оренди землі викладені у постановах Верховного Суду від 02.09.2019 у справі №623/2421/16-ц, від 16.01.2019 у справі №420/550/16-ц, від 30.01.2019 у справі №623/2422/16-ц.
Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі, виходячи з наступного.
Предметом позову (виходячи з предмету апеляційного оскарження) є розірвання договору оренди землі б/н від 13.02.2019, укладеного між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «Л І К» щодо передачі в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 5320482400:00:003:0041, площею 3,9502 га (рілля), який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 06.03.2019, номер запису про інше речове право: 30652208.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі від 13.02.2019, суд першої інстанції виходив з того, що договором, укладеним між сторонами, не передбачено право розірвання договору в односторонньому порядку, а саме його розірвання відбувається виключно за взаємною згодою сторін.
Проте, апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки він прийнятий з порушенням вимог матеріального права.
Як вбачається з мотивувальної частини рішення, суд першої інстанції у даній справі встановив факт систематичної несплата відповідачем орендної плати на користь позивача у період 2021 - 2024 р.р., проте прийшов до висновку про відмову у позовній заяві про розірвання договору оренди землі з підстав несвоєчасної сплати орендної плати, що вказує на нелогічність такого висновку.
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17 (п.п. 8.2 - 8.11.) вказано, що частиною першою статті 2 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. За приписами статті 1 ЗУ «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до статті 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Положеннями статей 24, 25 ЗУ «Про оренду землі» визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Частиною першою статті 32 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Разом з тим за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.
Отже, при вирішення позовної вимоги про розірвання договору оренди землі між сторонами з підстав систематичної несплати орендної плати суд першої інстанції залишив поза увагою вищевказану постанову Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, оскільки факт систематичної несплати орендної плати за договором оренди землі є доведеним, відповідачем не оспорюється, тому є законні підстави для його розірвання у судовому порядку.
Виходячи з прохальної частини апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі було судом першої інстанції було відмовлено, то у разі її задоволення, рішення суду в цій частині підлягає саме скасуванню, а не зміні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі - підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення вказаної позовної вимоги.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно ч.1,2 п.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
По справі вбачається, що позивачем ОСОБА_1 при подачі позову (за позовну вимогу про розірвання договору оренди землі) сплачено 1 211,20 грн (а.с. 8), при подачі апеляційної скарги позивачем ОСОБА_1 сплачено 1 816,80 грн (а.с. 53), а всього 3 028 грн, які у разі задоволення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.3,4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 368 ч.1,2, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.3,4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рой Інни Володимирівни - задовольнити частково.
Заочне рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі - скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Селянського (фермерське) господарства «Л І К» про розірвання договору оренди землі - задовольнити.
Договір оренди землі б/н від 13.02.2019, укладений між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «Л І К» щодо передачі в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 5320482400:00:003:0041, площею 3,9502 га (рілля), який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 06.03.2019, номер запису про інше речове право: 30652208 - розірвати.
Стягнути з Селянського (фермерське) господарства «Л І К»на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір всього у розмірі 3 028 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи здійснювався у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 липня 2025 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов