Справа № 553/31/22 Номер провадження 11-кп/814/1577/25Головуючий у 1-й інстанції с. ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
23 липня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12019170000000347 апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на ухвалу Подільського районного суду міста Полтави від 30 червня 2025 року,
встановила:
Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Полтави, українцю, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , не судимому,
обвинуваченому за ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 306 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці с. Світлогірське Кобеляцького району Полтавської області, громадянці України, не працюючій, маючій на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , не судимій,
обвинуваченій ч. 2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 304 КК України,
продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 28.08.2025 включно, без визначення застави.
Відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 запобіжного заходу.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 у складі організованої групи з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в період з початку червня 2021 року по 15.07.2021 вчиняли дії з незаконного виготовлення, зберігання з метою збуту та збуту психотропної речовини - метамфетаміну та особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, вчинених повторно, організованою групою осіб. ОСОБА_7 також обвинувачується у використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, а ОСОБА_8 - у втягуванні неповнолітнього у протиправну діяльність, вчинену матір'ю.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалення рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307 КК України, а також ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 306 КК України, а ОСОБА_8 - ч.2 ст. 304 КК України, наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що продовжують існувати на момент розгляду.
На ухвалу суду захисник подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, змінити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі. Крім цього просить поновити строк на апеляційне оскарження, так як ухвалу суду їй було направлено поза межами строку на апеляційне оскарження.
Свою апеляційну скаргу мотивувала тим, що наведені у клопотанні прокурора ризики не доведені, оскільки жодних дій для перешкоджання кримінальному провадженню обвинувачені не вчиняли. Тому у даному провадженні для забезпечення належної процесуальної поведінки буде достатнім запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Сама по собі тяжкість можливого покарання не може бути підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
Стверджує, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам.
Зазначає, що поза увагою суду залишилося те, що обвинувачені тривалий час перебувають під вартою.
Не враховано, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, забезпечені житлом, мають постійне місце проживання, позитивно характеризуються. ОСОБА_8 має дітей, які потребують її догляду.
Звертаючись з апеляційною скаргою захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, мотивуючи таке клопотання тим, що оскаржувану ухвалу суду вона отримала поза межами строку на апеляційне оскарження.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Відповідно до вимог п. 11 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
На підставі ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Як вбачається з матеріалів провадження 30.06.2025 було вирішено питання про продовження запобіжного заходу.
Будь-яких даних про отримання захисником копії судового рішення матеріали справи не містять. Тому підстав недовіряти твердженням захисника про отримання нею копії судового рішення поза межами 5-денного строку для оскарження у колегії суддів немає.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вказані обставини є підставою для поновлення захиснику ОСОБА_6 строку на оскарження судового рішення.
Оскільки учасники провадження не заявляли клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, тому розгляд апеляційної скарги захисника на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12019170000000347 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 306 КК України, ОСОБА_8 за ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 304 КК України. В судовому засіданні 30.06.2025 суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 28.08.2025 включно.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому, враховуючи тяжкість злочинів, інкримінованих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зокрема особливо тяжких, за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, даних про особу обвинувачених, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершено, суд дійшов правильного висновку про продовження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів враховує обставини вчинення злочинів, те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини в складі організованої групи, тривалість злочинної діяльності обвинувачених, суспільну небезпечність їх незаконної діяльності, а також наявні ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, та які на даний час не зменшилися.
Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати, обґрунтовано звернув увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому правопорушенні, так як відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року - суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Тобто, стороною захисту не наведено переконливих підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який або доказів, які б вказували, що більш м'який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Щодо доводів захисника про тривале перебування обвинувачених під вартою необхідно зазначити, що при продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження, суд врахував особливості конкретної справи, в якій необхідне тривале утримання особи під вартою, обставини справи в сукупності з особами обвинувачених, які вказують на можливість останніх вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Колегія суддів звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому, і тривалість перебування обвинувачених під вартою не є самостійною підставою для скасування такого запобіжного заходу.
Відсутність судимостей, наявність житла, постійного місця проживання, сім'ї, позитивна характеристика є недостатніми підставами для зміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м'який. Більше того вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у втягненні неповнолітнього сина у протиправну діяльність, вчинену нею.
Також, враховуючи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд правильно, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, не визначав обвинуваченим альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 419, 422-1КПК України, колегія суддів,
Поновити захиснику - адвокату ОСОБА_6 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду міста Полтави від 30 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Полтави від 30 червня 2025 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4