про залишення касаційної скарги без руху
28 липня 2025 року
м. Київ
справа №120/3581/23
адміністративне провадження №К/990/29253/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року
у справі №120/3581/23
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 05 липня 2025 року звернувся з касаційною скаргою, заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та заявою про звільнення від сплати судового збору до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що вона не відповідає вимогам статей 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Натомість скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
У заяві ОСОБА_1 просить звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній рік.
На підтвердження наведених доводів скаржником долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (відповідь на запит у електронному вигляді від 13 лютого 2025 року), довідку Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 31 січня 2025 року про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку та не отримує жодних пенсійних виплат, а також довідку Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01 березня 2023 року про те, що станом на 01 березня 2023 року ОСОБА_1 не перебуває на обліку як отримувач пільг на оплату житлово-комунальних послуг, компенсації для придбання твердого палива та скрапленого газу.
При розгляді та вирішенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору Суд враховує наступне.
У відповідності до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб'єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд з метою вирішення питання щодо наявності підстав для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору витребував електронну справу з Центральної бази даних.
Як вбачається з електронних матеріалів справи, зокрема на підставі відповідей Міністерства закордонних справ України та Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 має постійне місце проживання в Португальській Республіці.
Разом з тим, у матеріалах позовного провадження міститься копія довіреності на підставі якої ОСОБА_1 уповноважив Аврамича Андрія Станіславовича бути його представником з усіма належними для того повноваженнями у всіх без винятку установах, в тому числі й судах України будь-якої інстанції. У цій довіреності також зазначено, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання в Португальській Республіці.
Зазначені обставини також встановлено судами першої і апеляційної інстанцій.
Отже, Суд дійшов висновку, що надані ОСОБА_1 докази є недостатніми для звільнення його від сплати судового збору, оскільки за наявності встановленого факту його постійного проживання в Португальській Республіці він не подав належних і допустимих доказів від компетентних органів цієї держави щодо розміру отриманих ним доходів за 2024 рік.
Таким чином, для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору скаржнику слід встановити строк для надання доказів про суми отриманих доходів від компетентних органів Республіки Португалія.
Варто зауважити, що позивач не позбавлений можливості спростувати вищезазначені обставини надавши до Суду належні докази, які б підтверджували його постійне місце проживання на території України.
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - квітень 2023 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становив 3028,00 грн.
Отже, судовий збір, який ОСОБА_1 необхідно сплатити при поданні касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції процесуального характеру, становить 3028,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції додаткові докази щодо підтвердження сум отриманих доходів за 2024 рік на території Португальської Республіки, докази про підтвердження постійного місця проживання на території України, або документ про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 331, 332 КАС України, Суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №120/3581/23.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №120/3581/23 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа