Ухвала від 28.07.2025 по справі 380/25925/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

28 липня 2025 року

м. Київ

справа №380/25925/24

адміністративне провадження № К/990/31187/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:

визнати протиправними дії щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, для перерахунку основного розміру пенсії;

зобов'язати підготувати та надати до ГУ ПФУ у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку з 01.02.2023 пенсії, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 140% посадового окладу.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 21.02.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку основного розміру пенсії. Зобов'язав підготувати та надати до ГУ ПФУ у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку з 01.02.2023 пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_3 подав апеляційну скаргу.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.03.2025 апеляційну скаргу залишив без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документ про сплату судового збору, а також не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.04.2025 апеляційну скаргу повернув скаржнику, внаслідок не усунення недоліків, визначених ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Верховний Суду ухвалою від 24.05.2025 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на підставі частини другої статті 333 КАС України, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

14.05.2025 позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №380/25925/24 щодо позовної вимоги про «обов'язкове зазначення у довідці про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії», з приводу якої досліджувалися докази.

Львівський окружний адміністративний суд додатковим судовим рішенням від 19.05.2025 задовольнив заяву позивача про ухвалення додаткового рішення. Визнав протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, для перерахунку основного розміру, пенсії з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023. Зобов'язав підготувати та надати до ГУ ПФУ у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку з 01.02.2023 пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, пенсії з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.

Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням у цій справі, відповідач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.06.2025 апеляційну скаргу відповідача залишив без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу та надав п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.07.2025 апеляційну скаргу на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №380/25925/24 повернув скаржнику, внаслідок не усунення недоліків, визначених ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що зазначені в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 недоліки апеляційної скарги, скаржником не усунуті.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена в усуненні недоліків апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи з Державного бюджету України, відсутність у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскарження судових рішень.

Також посилання скаржника на зазначені обставини не може надавати переваги суб'єкту владних повноважень з-поміж інших суб'єктів у формі звільнення від обов'язку сплатити судовий збір на вчинення процесуальної дії згідно до розміру, визначеного Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частина друга статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 380/25925/24.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя С.Г. Стеценко

Попередній документ
129167577
Наступний документ
129167579
Інформація про рішення:
№ рішення: 129167578
№ справи: 380/25925/24
Дата рішення: 28.07.2025
Дата публікації: 30.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (01.07.2025)
Дата надходження: 18.06.2025