Справа № 711/3608/25
Номер провадження 3/711/1300/25
18 липня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суд м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАД № 437969), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працює бухгалтером ТОВ «УМВЕЛЬТ», РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 , 22.04.2025, близько 18:39 години, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов'язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , пошкодив майно, а саме: повиривав тюльпани та пошкодив паркан.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні 24.06.2025, пояснила, що про подію поліція їй повідомила аж через 4 години. Син ОСОБА_2 розповів їй, що того дня він і ще шестеро осіб, всього 4 хлопці і 3 дівчини, гуляли на спортивному майданчику біля школи, з якого пішли через двір найближчого від школи житлового будинку, де побачили на клумбі розквітлі тюльпани. Син захотів зірвати квіти для своєї дівчини, тому обережно став на клумбу, зірвав тюльпани, після чого став обережно на нижню перекладину паркану навколо клумби, від чого паркан упав. Цю подію побачила бабуся з того двору і почала кричати на дітей. Діти, серед яких і її син, злякалися і втекли, але пізніше син повернувся аби вибачитися перед тією бабусею, однак вона вибачень не прийняла, а, як згодом виявилось, викликала поліцію і з сином спілкувались потім поліцейські. Наступного дня син пропонував тій бабусі 1000 грн, щоб компенсувати завдану шкоду, однак вона відмовилась. Взагалі цю бабусю знає увесь двір того будинку і школярі також, оскільки вона через день викликає поліцію з різних причин.
Загалом ОСОБА_1 вважала, що в її діях немає настільки значного проступку, за який слід притягувати до відповідальності і карати, оскільки для неї є незрозумілим, чому саме на неї було складено адміністративний протокол і в чому полягає її провина.
Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що має претензії до інспектора поліції, який складав матеріали, тому що їй не зрозуміло звідки в матеріалах справи копія свідоцтва про народження її сина, адже ні вона, ні працівники школи його не надавали поліції. Щодо вказаної обставини ОСОБА_1 24.06.2025 подала письмову заяву, в якій описала процедуру складання адміністративного протоколу щодо неї, а також вказала на місце складання протоколу - не за місцем її проживання, а на території школи. У подальшому інспектор поліції, який складав протокол, телефонував їй щоб переписати протокол і зазначити у ньому ч. 3 замість ч. 1 ст. 184 КУпАП, однак вона вирішила з ним не зустрічатися. Місце події інспектор, незважаючи на її прохання, не показав їй, вона згодом сама відвідала той двір і побачила, що паркан біля клумби стоїть на місці, тобто полагоджений. Паркан вона описала як дуже старий і пошарпаний, тобто такий, що не вартий був складання щодо неї протоколу і направлення справи до суду. Також, у заяві ОСОБА_1 вказала, що ОСОБА_3 , пояснення якої містяться у справі, не була очевидцем події і не може надавати об'єктивні пояснення. У підсумку заявник зазначила, що провину не визнає, оскільки не розуміє в чому вона ухилилася від виконання батьківських обов'язків.
У судовому засіданні 10.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з письмовим клопотанням про закриття провадження у справі за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. У клопотанні ОСОБА_1 посилалась на невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначені конкретні обставини, які б вказували на усунення від виконання нею обов'язків щодо виховання сина. Також зазначала про відсутність у матеріалах справи відомостей про вартість пошкодженого її сином майна, відомостей про потерпілого та його пояснення. На думку ОСОБА_1 , з документів, що містяться у справі, неможливо встановити наявність у її діях факт ухилення від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина, оскільки доказів, які доводили б факт неналежного виконання нею батьківських обов'язків та скоєння адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, в матеріалах справи не міститься. На її переконання вона є хорошою мамою, сумлінно виконує свої обов'язки, що підтверджується наданою школою характеристикою її сина ОСОБА_2 .
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надала позитивну характеристику на ОСОБА_2 , видану адміністрацією Черкаської загальноосвітньої школи № 15, та копію рішення суду від 03.03.2011 про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_4 із залишенням їй прізвища « ОСОБА_5 ».
Також у судове засідання 10.07.2025 з'явилася ОСОБА_6 , яка пояснила, що вона є головою ОСББ будинку № 65 по вул. Кобзарській, де сталася подія. Зазначила, що 22.04.2025, компанія з п'яти підлітків прийшла від школи, що розташована поруч, в їхній двір. Сама ОСОБА_6 була у той час у дворі, з іншого боку будинку, тому самої події не бачила, їй про неї розповіли жителі будинку, її сусідки ОСОБА_7 із квартири АДРЕСА_3 та ОСОБА_8 із квартири АДРЕСА_4 . Зокрема, їй розповіли, що ОСОБА_9 заліз на клумбу в дворі, яку оточував парканчик висотою близько 1 м, і зривав тюльпани, точну кількість квітів не знає, а коли стрибав із клумби у двір то зачепив паркан і той упав. Жителі будинку бачили, як зірвані квіти хлопець дарував дівчатам, про що сусідки робили дітям зауваження, але сама заявниця цього теж не бачила. Після цього діти втекли. Ще одна їхня мешканка, ОСОБА_10 із квартири АДРЕСА_5 , яка працює медсестрою в школі № 15, також бачила цю подію і впізнала у хлопцеві, який вирвав тюльпани та зламав парканчик, учня їхньої школи на ім'я Всеволод. ОСОБА_6 зазначила, що сусіди одразу після події погукали її подивитися, що сталося на клумбі. Підійшовши туди, вона помітила двох дівчат, а інші діти, в тому числі Всеволод, на її очах втекли. Дівчата - однокласниці Всеволода, дзвонили йому і повідомили, щоб він прийшов у двір. Сама ОСОБА_6 разом із ОСОБА_11 чекали Всеволода на місці трохи менше ніж півгодини, думали, що він повернеться, але цього не сталося, тому ОСОБА_6 зателефонувала у поліцію і повідомила про пошкодження клумби. Спочатку приїхали працівники поліції, а потім прийшов хлопець, надав номер телефону матері, далі поліція почала складати матеріали щодо події. Того дня Всеволод не намагався вибачитися, але запропонував їй 1000 грн як компенсацію за завдану шкоду, проте вона відмовилася, тому що розцінила пропозицію як хабар і не хотіла через це жодних неприємностей для себе. Також, ОСОБА_6 повідомила, що з мамою Всеволода в той день вона не зустрічалася.
ОСОБА_2 у судовому засіданні 10.07.2025 у присутності матері ОСОБА_1 пояснив, що вони із компанією з 5-6 осіб, прямуючи від школи, проходили у дворі будинку біля клумби і дівчата, серед яких була його подруга, звернули увагу, які гарні тюльпани ростуть на клумбі. Він вирішив вчинити як галантний кавалер, заскочив на клумбу, зірвав три квітки і подарував кожній дівчині по одній, проте коли вистрибував з клумби зачепив паркан навколо неї і той упав. Зазначив, що в той момент у дворі його ніхто не бачив, не гукав до нього та не робив зауважень. Але, як виявилося згодом, під час зривання квітів його бачила шкільна медсестра ОСОБА_11 , яка проживає на 2 поверсі цього будинку. Після того, як паркан упав, їхня компанія втекла з двору. Через десять хвилин по тому він за власною ініціативою вирішив прийти назад, доки ніхто його не побачив, і непомітно поставити паркан на місце, оскільки його гризла совість за це, але втік, побачивши у дворі працівників поліції, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . Згодом його однокласниці проходили через той двір, їх зупинили, почали розпитувати про нього, після чого дівчата подзвонили йому та повідомили, що його розшукує поліція, тому він має повернутися в той двір, інакше йому ж буде гірше. Тоді ОСОБА_2 прийшов назад у двір, поліцейські записали його та материн номери телефону, але ні про що особливо не розпитували. Також на місці залишалися ОСОБА_6 та ОСОБА_11 і остання стверджувала, що бачила як саме він ламав паркан. Хлопець намагався пояснити, що сталося насправді, що паркан він зачепив ненароком, однак його ніхто не слухав. Також жінки говорили, що вже нічого вдіяти не можна і його будуть судити. ОСОБА_2 зазначив, що постійно вибачався перед ОСОБА_12 , пропонував їй 1000 грн як компенсацію за паркан і квіти скинути на картку, однак вона відмовилась. Йому не відомо звідки вчителі у школі дізналися про цей випадок, однак згодом з учнями провела профілактичну бесіду шкільний поліцейський, а потім класний керівник розпитувала його про цю подію.
У судовому засіданні 10.07.2025 інспектор СЮП ВП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Б. Ромашина зазначив, що після дзвінка на лінію 102 на місце події виїхав екіпаж патрульної поліції, який передав інформацію до чергової частини ЧРУП ГУНП в Черкаській області, а черговий надав екіпажу поліції номер телефону ОСОБА_13 , після чого з ним зв'язалися працівники патрульної поліції та повідомили, що подія стосується його сфери роботи. Сам ОСОБА_14 живе недалеко від місця події, тому незабаром прийшов туди, патрульна поліція передала йому одне письмове пояснення та контакти матері хлопця, яку він викликав. На вулиці було вже досить темно, коли приїхала мама хлопця, він опитав Всеволода в її присутності і склав на неї протокол. Щодо долучених до справи документів ОСОБА_15 зазначив, що оригінал письмового пояснення ОСОБА_6 міститься в матеріалах перевірки ЄО, а до адміністративних матеріалів він долучив його копію; оригінал письмового пояснення ОСОБА_3 ймовірно перебуває у шкільного офіцера поліції, який також передав йому копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 .
За клопотанням ОСОБА_1 суд двічі здійснював виклик класного керівника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та медичної сестри ОСОБА_11 шляхом скерування відповідних листів адміністрації школи. ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про неможливість прибуття у зв'язку із перебуванням за межами м. Черкаси та погіршенням стану здоров'я. ОСОБА_11 також в судове засідання не з'явилася, відповідно до листа директора Черкаської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 15 Черкаської міської ради Черкаської області А. Жгира № 78 від 17.07.2025, ОСОБА_11 знаходиться у черговій відпустці та за наявною у адміністрації школи інформацією перебуває за межами України.
Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка - заявницю у справі ОСОБА_6 , сина ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , працівника поліції, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція вказаної вище статті КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до частин 1-2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання та догляду дітей проявляється у вигляді: залишення впродовж тривалого строку дітей без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дітям безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у прямому чи непрямому умислі або різних формах бездіяльності, пов'язаних з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення уповноваженою особою, яка склала протокол, надано:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 437969 від 22.04.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому, будь-яких зауважень до протоколу у письмовій чи усній формі ОСОБА_1 не подавала;
-копію письмового пояснення ОСОБА_6 від 22.04.2025, відповідно до якого вона виявила як семеро дітей пошкодили паркан та повиривали квіти на прибудинковій території, після чого побігли в напрямку школи. Крім того, заявниця впізнала одного з дітей, а саме Шаламая Всеволода, учня 9-А класу;
-письмове пояснення ОСОБА_2 від 22.04.2025, відібране в присутності матері ОСОБА_1 , в якому він підтверджує, що випадково потоптав тюльпани, оскільки хотів вирвати найкращий на подарунок для своєї дівчини, це побачила бабуся, яка садила квіти, і викликала поліцію. Паркан навмисно він не пошкоджував, а лише випадково зачепив його ногою, коли перелазив через нього. Про вчинене він шкодує, перед бабусею вибачився, з ним проведено профілактичну бесіду про недопустимість пошкодження чужого майна;
-копію паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-копію паспорта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, за результатами дооформлення матеріалів інспектором СЮП ВП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Б. Ромашиною до справи долучено:
- рапорт від 14.05.2025 про проведення з неповнолітнім ОСОБА_2 профілактичної бесіди;
- копію письмового пояснення виконувача обов'язків класного керівника 9-А класу ОСОБА_3 від 14.05.2025, яка у телефонній розмові 22.04.2025 близько 19:00 години дізналася від шкільної медсестри ОСОБА_11 , що учень ОСОБА_2 біля житлового будинку зламав паркан і зірвав всі квіти, висаджені бабусями, у зв'язку з чим наступного дня з класом була проведена бесіда про недопустимість такої поведінки, також вчитель зазначила, що до цього ОСОБА_2 порушень поведінки не допускав;
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 .
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і її вина доведена повністю.
Обов'язки щодо виховання дитини, а також щодо сприяння і забезпечення її фізичному, духовному і моральному розвитку законом покладені на батьків і саме вони повинні розвивати у дитини повагу до прав та свобод інших людей, любов до свого народу та Батьківщини. Серед інших моральних чеснот, батьки також мають прищеплювати і пояснювати дитині принцип недоторканості чужого майна, необхідність поваги до чужої праці як складових елементів прав і свобод інших людей, в тому числі права власності. На переконання суду, байдуже, недбале ставлення дитини до чужого майна (навіть у вигляді звичайних квітів на клумбі), до праці та зусиль інших людей по впорядкуванню клумби як частини благоустрою двору загального користування, дії дитини, що нівелюють роботу по догляду за загальнодоступним, спільним для мешканців будинку двором, свідчать про її недостатнє виховання у сфері духовного і морального розвитку та необізнаність з правами і свободами інших людей, а отже - про певною мірою бездіяльність батьків щодо виховання у дитини належного ставлення до таких соціальних та моральних категорій, що вказує на недостатнє, неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Суддя враховує позитивну характеристику ОСОБА_2 з місця навчання, однак зазначає, що така характеристика жодним чином не спростовує доведеність факту пошкодження ним квітів та паркану. Факт зривання неповнолітнім ОСОБА_2 тюльпанів та пошкодження паркану підтверджується як поясненням свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та її заявою, так і безпосередніми поясненнями самого ОСОБА_2 , який, зриваючи квіти, в першу чергу керувався бажанням вразити і потішити знайомих дівчат, тобто фактично проігнорував ту обставину, що квіти були раніше кимось придбані, висаджені та вирощені, а паркан установлений зусиллями інших людей. Така поведінка не може бути розцінена як малозначна чи така, що не мала жодних наслідків, адже в іншому випадку слугуватиме прикладом вседозволеності і нівелювання і не матиме жодного виховного значення для інших осіб, тому суд не погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що її проступок не заслуговує на стягнення. При цьому, на сутність події не впливає навмисним чи необережним було пошкодження паркану ОСОБА_2 , а суд бере до уваги констатований факт пошкодження квітів та паркану.
Зважаючи на сукупність доказів, якими підтверджуються обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , клопотання останньої про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки не містить належних і достатніх доводів, які б спростовували наявні докази і свідчили про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. ОСОБА_1 у заяві не конкретизувала наявні, на її думку, недоліки протоколу, а суд не вбачає настільки очевидних та істотних недоліків, що вказували б на порушення вимог ст. 256 КУпАП при складанні протоколу. Крім того, суд зауважує, що будь-яких зауважень до протоколу ОСОБА_1 при його складанні не подавала. Доводи ОСОБА_1 про складання протоколу щодо неї фактично біля школи неподалік місця події, а не за місцем її проживання, суд до уваги не бере, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення зазначене місце його складання - м. Черкаси, місце проживання та місце реєстрації особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення - за місцем її проживання. Заявлена ОСОБА_1 відсутність відомостей про стан і вартість пошкодженого майна не впливає на сам факт такого пошкодження і на кваліфікацію її дій.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме те, що ухилення від виконання покладених на ОСОБА_1 батьківських обов'язків було вчинене щодо її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особу порушника, умови вчинення нею правопорушення, беручи до уваги ступінь її вини, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження.
Такий вид впливу, на думку суду, є достатнім і доцільним для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн, оскільки судом не встановлено підстав для її звільнення від сплати цього збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9, 33, 184, 254, 256, 279, 283 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації 22030106.
Строк пред'явлення до виконання постанови в частині стягнення судового збору 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко