Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа №542/1/25
Провадження №2/542/88/25
28 липня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд -
Адвокат Берлименко Т.В., яка діяла від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 02.01.2025 року, звернулася до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилалася на наступні обставини: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що позивачка з 08.03.2022 року знаходиться за кордоном та у зв'язку із збройною агресією російської федерації, введенням воєнного стану відповідно до Указ Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та воєнними діями, що відбуваються на території України, також у зв'язку з працевлаштуванням за кордоном, позивачка не має можливості повернутися до України. Також, вона вважала, що згідно з п.3 постанови КМУ № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року, на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється.
З метою реалізації свого права на оформлення спадкового майна після померлого батька, від імені ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уманця М.В., але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропущенням терміну у шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказує, що спадкова справа після померлого не заводилась.
Просила визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06.01.2025 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання на 03.02.2025 року (а.с.27).
03.03.2025 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2025 року (а.с.41).
Ухвалою суду від 20.03.2025 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Канделакі В.М. про проведення судового засідання в режимі відео конференції відмовлено (а.с.59).
Ухвалою суду від 31.03.2025 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Канделакі В.М. про проведення судового засідання в режимі відео конференції (а.с.68).
Ухвалою суду від 28.07.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Канделакі В.М. про зупинення провадження по справі (а.с.133-134).
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином (а.с.32-33, 38, 46-47, 75-76, 100, 128).
В судове засіданні представник позивачки адвокат Канделакі В.М. не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 88, 101, 124), надавши заяву про розгляд справи без його участі (а.с.130).
Представник відповідача територіальної громади в особі Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.30, 37, 45, 99, 119), надавши заяву про розгляд справи в їх відсутність, вказавши, що при винесенні рішення покладаються на розсуд суду (а.с.131).
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.10), помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.6), Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00017111176 від 16.09.2016 року (а.с.7), Свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 (а.с.8).
Згідно з довідки виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради №10-12/15/3534 від 24.12.2024 року (а.с.11) за наявними відомостями виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради останнє зареєстроване місце проживання померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 . На дату смерті останнього за вищевказаною адресою зареєстровані особи не значаться.
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уманця М.В. №01-16/63 від 04 березня 2025 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 - згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (Спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №80328335 від 04.03.2025 року спадкова справа не заводилась (а.с.61, 62).
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уманця М.В. №466 від 05.12.2024 року позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в цілому на спадкове майно, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , так як нею у встановлений законом термін не подавалася заява про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 (а.с. 13).
Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).
Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав зазначила, що строк для подання заяви про прийняття нею спадщини пропущений з поважних причини, так як вона з 08.03.2022 року знаходиться за кордоном. Станом на сьогодні, у зв'язку із збройною агресією російської федерації, введенням воєнного стану відповідно до Указ Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та воєнними діями, що відбуваються на території України, також у зв'язку з працевлаштуванням за кордоном, вона не має можливості повернутися до України. Також, вона вважала, що згідно з п.3 постанови КМУ № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року, на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. З метою реалізації свого права на оформлення спадкового майна після померлого батька, від її імені по довіреності ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уманця М.В., але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропущенням терміну у шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини.
Так, судом встановлено, що батько позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , отже шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини, в межах якого позивачка повинна була подати заяву про прийняття спадщини після смерті батька, згідно зі статтею 253 ЦК України, починає перебіг з 01 лютого 2022 року та закінчився 01 серпня 2022 року.
На підтвердження перебування за кордоном позивачкою надана копія закордного паспорту з відміткою про перетин кордону, з якої вбачається, що вона 08.03.2022 року виїхала за межі України (а.с.9). Та за обставинами, що викладені в позові, з того часу позивачка не поверталась на територію України.
Разом з тим, саме лише перебування за межами країни не є поважною причиною пропуску строку для подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини, яка унеможливила чи в інший спосіб перешкодила йому вчасно здійснити таку дію.
Так, процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5), відповідно до пункту 3.5 глави 10 якого якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним способом (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Згідно з підпунктами 3.11.3, 3.11.6 пункту 3.11 глави 3 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2004 року за № 1649/10248, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто консулу. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається консулом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним способом, або прибути особисто до консула.
У постанові від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21(провадження № 61-562св23) Верховний Суд виснував, що в екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому зазначити про прийняття спадщини, що узгоджується з пунктом 2.1 глави 10 Порядку № 296/5. Відтак законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.
Отже, позивачка не була позбавлена можливості звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини до посольства України в іноземній країні, яке виконує консульські функції, або подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини через засоби поштового чи електронного зв'язку.
Доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних, істотних та неподоланних перешкод для подання такої заяви шляхом звернення до посольства України в іноземній країні або відправити заяву поштою в паперовому чи в електронному вигляді, позивачка до суду не подала.
Також суд враховує й тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, який становить більше двох років.
Крім того, в обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивачка також посилалась на введення воєнного стану відповідно до Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та воєнними діями, що відбуваються на території України.
Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є виключною підставою для визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини. Такими підставами можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили звернення до органів нотаріату у встановлений законом строк. Таких обставин позивачка не вказав та відповідних доказів не надав.
Щодо посилання на п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», суд зазначає таке.
Так, за пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», у редакції, чинній під час перебігу строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Однак, у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, провадження № 61-8014св22 викладено правовий висновок, що «правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню».
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що позивачка не довела існування об'єктивних та неподоланних перешкод для прийняття спадщини у встановлений законом строк, а отже, не довела, що пропуск строку відбувся з поважних причин.
Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Таким чином, суд, установивши, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини, не навівши обставин, що створювали їй об'єктивні, істотні та непереборні труднощі для подання такої заяви, враховуючи, що за змістом ч.3 ст.1272 ЦК України додатковий строк для прийняття спадщини підлягає визначенню лише за наявності поважної причини, дійшов висновку про відсутність підстав для надання ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини .
На підставі ст.ст. 1270, 1272 ЦК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: адвокат Канделакі Володимир Михайлович, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 ;
відповідач: територіальна громада в особі Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження: вул.Центральна, 23, селище Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області.
Повний текст рішення складений 28 липня 2025 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О.Афанасьєва