Провадження №2/359/589/2025
Справа №359/8833/24
Іменем України
16 липня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на майно, зобов'язання вчинити дії-
1. Короткий зміст позовних вимог
В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтував тим, що він є власником 4/5 часток в домоволодінні АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є власницею іншої 1/5 частки цього домоволодіння. Позивач не дійшов згоди з відповідачем щодо спільного володіння та користування вказаним об'єктом нерухомого майна. В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , яким просив визнати за ним право власності на 1/5 частку в домоволодінні за набувальною давністю. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2022 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено, а також роз'яснено право ініціювати припинення права власності ОСОБА_2 на 1/5 частку в домоволодінні по АДРЕСА_1 в порядку, передбаченому ст.365 ЦК України, а не за ст.344 ЦК України.
Тому ОСОБА_1 просить припинити право власності ОСОБА_2 на 1/5 частку в домоволодінні АДРЕСА_1 , визнати за ним право власності на 1/5 частку в цьому домоволодінні, а також виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частки в домоволодінні у розмірі 14872 гривень, яка внесена на депозитний рахунок суду.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2024 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання (а.с.63-64).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.111).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 про приєднання до матеріалів цивільної справи письмових доказів (а.с.151-158).
3. Ставлення учасників цивільного процесу до пред'явленого позову.
Позивач та його представник ОСОБА_3 підтримали пред'явлений позов та наполягали на його задоволенні у повному обсязі.
ОСОБА_2 направила до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала на необґрунтованість доводів позивача стосовно того, що припинення права на частку в нерухомому майні не завдасть істотної шкоди її інтересам. Оскільки, відповідач є власником 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 . У вказаній квартирі крім відповідача зареєстровані та проживають її дочка та двоє малолітніх онуків. Крім цього, зазначена позивачем сума грошової компенсації вартості 1/5 частини домоволодіння не відповідає дійсній вартості та відповідач з розміром такої грошової компенсації категорично не погоджується. Тому ОСОБА_2 просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником 4/5 частки житлового будинку, який розташовується в АДРЕСА_1 , згідно з копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.37).
Власником іншої 1/5 частки вказаного житлового будинку є ОСОБА_2 . Вказана обставина встановлена рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2022 року (а.с.40-42), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року.
Спірні правовідносини регулюються гл.26 «Право спільної власності» розділу І «Право власності» книги третьої «Право власності та інші речові права» ЦК України.
5. Норми права та стала судова практика, якими суд керується при вирішенні спору.
5.1. норми матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Згідно з вимогами ч.2 ст.365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Як роз'яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 26 грудня 2019 року у справі №303/4849/16-ц (провадження №61-27907св18) для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених п.1-п.3 ч.1 ст.365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/1754/17 (провадження №12-180гс18) зроблено висновок, що відсутність конструкції («за наявності одночасно») в ст.365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.
З роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в абз.3, 4 п.6 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04 жовтня 1991 року №7, відповідно до якого розмір такої грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
За змістом постанови Верховного Суду України від 15 липня 2016 року у справі №6-1599ц16, тягар доказування, що частки відповідачів є незначними і вони не можуть бути виділені в натурі, несе позивач.
Згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 02 липня 2014 року при розгляді справи №6-68цс14 стосовно підтвердження неподільності речі повинні бути докази, а саме висновок судової будівельно-технічної експертизи про те, що технічної можливості поділити спірний будинок між співвласниками немає.
5.2. норми процесуального права.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом ч.1, ч.5 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Зі звіту про оцінку нерухомого майна, складеного 26 березня 2012 року суб'єктом оціночної діяльності ПП «Авто-Експрес», вбачається, що вартість 1/5 частки домоволодіння, яке розташовується в АДРЕСА_1 , становить 14872 гривні (а.с.6-36). Вказана грошова сума була внесена ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду, що підтверджується квитанцією №ПН403 від 16 серпня 2024 року (а.с.1).
Проте, вказаний звіт про оцінку майна складений 26 березня 2012 року, тобто понад 12 років тому, та вочевидь не містить відомостей про дійсну вартість 1/5 частки спірного домоволодіння станом на час розгляду справи. Тому вказаний висновок є неналежним доказом, оскільки не містить відомостей, які входять до перемету доказування у спірних правовідносинах.
Крім цього, позивачем не доведена належними та допустимими доказами та обставина, що 1/5 частка спірного домоволодіння не може бути виділена в натурі. Вказана обставина підлягає встановленню виключно за результатом проведення будівельно-технічної експертизи. Зазначене у повній мірі узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 15 липня 2016 року у справі №6-1599ц16 та у постанові від 02 липня 2014 року у справі №6-68цс14.
З доводів позивача припинення права ОСОБА_2 на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди її інтересам. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 є власницею трикімнатної квартири, в якій зареєстрована та проживає одна.
Всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України позивачем не надано належних доказів на підтвердження вказаних доводів.
Натомість, зі змісту довідки виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 20 серпня 2024 року (а.с.53) вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно копій Витягів з Реєстру територіальної громади (а.с.75-77) за вказаною адресою також зареєстровані за місцем проживання: ОСОБА_4 та малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказані умови проживання ОСОБА_2 не можуть підтверджувати доводи позивача, що припинення права на 1/5 частку в спірному об'єкті нерухомого майна не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_2 .
Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, судом не встановлено підстав для припинення права ОСОБА_2 на 1/5 частку в житловому будинку, який розташовується в АДРЕСА_1 .
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З квитанції (а.с.2,60) вбачається, що при пред'явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок. Зважаючи на те, що у задоволенні пред'явленого ним позову відмовлено, тому підстави для відшкодування понесених судових витрат, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.365, ч.2 ст.365 ЦК України, ч.1, ч.2 ст.77, ч.1 ст.80, ч.1 ст.81, ч.2 ст.82, ч.2 ст.89, ч.1, ч.5 ст.106, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння, визнання права власності на частку домоволодіння, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду - 25 липня 2025 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський