Головуючий І інстанції: С.М. Глазько
29 липня 2025 р. Справа № 480/8314/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Пирогової Оксани Трохимівни на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2025, по справі № 480/8314/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зняти ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних як особу, яка вибуває на строк більше трьох місяців за межами України на постійному місці проживання та видати довідку призовника / військовозобов'язаного, який вибуває на постійному місці проживання за кордоном, на підставі якої відбувається зняття з реєстрації місця проживання.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом не надано оцінки доводам позивача про те, що відповідно до листа Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 19.06.2024 прийнято рішення про надання позивачу дозволу на виїзд до Федеративної Республіки Німеччини на постійне проживання. Вказував, що на виконання вимог цього листа позивачу необхідно зняти з реєстрації своє місця проживання в Україні, у зв'язку з чим позивачу необхідна, з-поміж іншого, довідка про зняття з військового обліку.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Тростянець).
Довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, підтверджено факт поточного здобуття ним освіти на денній формі навчання в Сумському аграрному університеті, ступінь магістр.
19.06.2024 Управління Державного міграційної служби України в Сумській області прийнято рішення про надання позивачу дозволу на виїзд до Федеративної Республіки Німеччини на постійне проживання, строк дії якого становить шість місяців з дня прийняття до 19.12.2024.
Зазначеним листом ОСОБА_1 роз'яснено що для отримання відмітки у закордонному паспорті стосовно вказаного рішення необхідно здійснити, зокрема, зняття з реєстрації своє місце проживання в Україні, про що отримати відповідний документ.
21.08.2024 позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо зняття його, як призовника, з військового обліку військовозобов'язаних як особу, яка вибуває на строк більше трьох місяців за межі України на постійне місце проживання відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, та видачі Довідки призовника/військовозобов'язаного, який вибуває на постійне місце проживання за кордон, на підставі якої відбувається зняття з реєстрації місця проживання.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.08.2024 №1/4613 повідомлено ОСОБА_1 про те, що згідно чинного законодавства у ІНФОРМАЦІЯ_4 на даний час відсутні підстави для зняття позивача з військового обліку.
Не погоджуючись з відмовою відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої виходив з необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закону України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Частиною 10 ст. 1 Закону №2232-XII передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 1, 3-5 ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону №2232-XII постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до п.1 Порядку № 1487, цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилався на обов'язок відповідача зняти його з військового обліку та видати довідку призовника/військовозобов'язаного на підставі якої відбувається зняття з реєстрації місця проживання, з огляду на те, що він вибуває на строк більше трьох місяців за межі України на постійне місце проживання.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 5 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України: 1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України): які досягли 25-річного віку;
які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання;
які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
які пройшли базову загальновійськову підготовку;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров'я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня;
які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу після закінчення закладів освіти;
які направлені на альтернативну (невійськову) службу;
які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.
Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Крім того, відповідно до п. 53 Порядку № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїжджають за кордон, не знімаються (не виключаються) з військового обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
З огляду на наведене обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що враховуючи вказану редакцію ст. п. 1 ч. 5, ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ, позивач не може бути знятий з військового обліку та отримати відповідну довідку для зняття з реєстрації місця проживання з підстав вибуття ним на строк більше трьох місяців за межі України на постійне місце проживання.
За такого правового регулювання судом не встановлено порушення чинного законодавства України в діях відповідача, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Пирогової Оксани Трохимівни - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 по справі № 480/8314/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло