про повернення позовної заяви
28 липня 2025 року м. Рівне №460/12324/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складу судді О.О. Максимчука, після одержання позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_2 , діючи як представник ОСОБА_1 (далі - позивач), подав до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) позовну заяву в інтересах позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу за спірний період з моменту призначення пенсії і по день набрання рішенням суду законної сили (за весь час без обмежень з підстави наявності вини відповідача) із застосуванням відповідних коефіціентів та стягнути з відповідача на користь позивача 3000000,00 (три мільйони гривень 00 копійок) завданної моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню, з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною 9 статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 13-11 та статті 13-12 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" набрав чинності 30.09.2016.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Отже, з аналізу наведених положень законодавства випливає, що представництво в адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року у справах, провадження у яких розпочато після 30 вересня 2016 року.
Чинними нормами КАС України, зокрема, частиною 2 статті 57 КАС України передбачено, що при розгляді справ незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини 2 статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Поняття адміністративної справи незначної складності (малозначної справи) міститься у пункті 20 частини 1 статті 4 КАС України, відповідно до якого адміністративною справою незначної складності є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ цієї категорії, який, втім, не є вичерпним.
Так, за змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є також такі, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у переліку, наведеному у частині 6 статті 12 КАС України, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає дві форми адміністративного судочинства: загальну і спрощену. Усі справи умовно поділені на три групи: до першої віднесені ті, що обов'язково мають розглядатися у загальному позовному провадженні (частина 4 статті 12 КАС України); другу групу справ складають ті, що в силу закону визнані справами незначної складності (частина 6 статті 12 КАС України). Розгляд решти справ, що не віднесені до жодної з означених груп, у тому чи іншому провадженні, залишено на розсуд суду. При цьому умови віднесення справ до тієї чи іншої категорії, визначаються Кодексом (частина 5 статті 12 КАС України).
Згідно приписів частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком тих, що визначені частиною 4 статті 257 КАС України.
За змістом пункту 4 частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зауважує, що позовній заяві серед іншого заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 3000000 (три мільйони гривень 00 копійок) завданої моральної шкоди, а тому розгляд цієї справи має відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до приписів пункту 4 частини 4 статті 12 КАС України.
Ураховуючи вищенаведене суд вважає, що право на підписання позовної заяви у цій справі як представник має виключно адвокат, враховуючи також те, що вказана справа не відноситься до справ незначної складності, з огляду на заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі три мільйони гривень, заподіяної оспорюваними у позові рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача.
Частиною 4 статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Судом встановлено, що позовна заява від імені позивача підписана і подана до суду його представником за довіреністю - Пантєлєєвим Юрієм Юрійовичем. В якості доказу на підтвердження повноважень представника на підписання зазначеної позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви додано довіреність від 14.04.2025.
У той же час будь-яких доказів того, що представник позивача Пантєлєєв Ю.Ю. є адвокатом, до позовної заяви не додано.
Верховним Судом в ухвалі від 12.09.2018 в справі №817/1667/17 викладено позицію, згідно якої за відсутності у Єдиному реєстрі адвокатів України відповідного запису на підтвердження своїх повноважень адвокат повинен подати, крім ордера або довіреності, також і копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката.
Судом встановлено, що в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутній відповідний запис про те, що Пантєлєєв Ю.Ю. є адвокатом. До позовної заяви також не додано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката.
Згідно пункту 3 частини 3 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність передбачених приписами пункту 3 частини 3 статті 169 КАС України підстав для повернення позовної заяви позивачу, оскільки спір за вказаними у позовній заяві позовними вимогами не є спором незначної складності та підлягає розгляду виключно в порядку загального судочинства і до такої позовної заяви не додано доказів наявності у особи, яка від імені позивача підписала і подала до суду позовну заяву, статусу адвоката за відсутності у Єдиному реєстрі адвокатів України відповідного запису, а тому суд дійшов до висновку, що у Пантелєєва Ю.Ю. відсутні належні повноважень на підписання цієї позовної заяви від імені позивача.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений і підписаний 28.07.2025.
Суддя Олександр МАКСИМЧУК