Справа № 420/31933/24
29 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 11.10.2024 засобами поштового зв'язку звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України Департаменту пенсійних питань та соціального захисту (зареєстрований канцелярією суду 14.10.2024), у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань, до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та Постанови Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;
зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року, та виплатити перераховану.
Ухвалою суду від 16.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України Департаменту пенсійних питань та соціального захисту про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви з уточненим складом учасників справи разом з її копіями для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України, а також обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
28.10.2024 засобами поштового зв'язку позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 16.10.2024, до Одеського окружного адміністративного суду подано уточнену позовну заяву (зареєстрована канцелярією суду 31.10.2024) з уточненим складом учасників справи, в якій зазначено відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, разом з її копіями для інших учасників справи.
Крім того, позивачем у вказаній уточненій позовній заяві, уточнено позовні вимоги, які викладено у наступній редакції:
визнати протиправною бездіяльність відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та постанов Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;
зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплату пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року з 01.07.2024 року.
Ухвалою суду від 06.11.2024 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів.
13.11.2024 засобами поштового зв'язку позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 06.11.2024, до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрована канцелярією суду 19.11.2024), до якої долучено належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів разом з їх копіями для інших учасників справи.
Ухвалою суду від 22.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
За наслідками дослідження матеріалів справи судом було встановлено факт пропуску позивачем строків звернення до суду без поважних причин.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.
22.04.2025 позивачем засобами поштового зв'язку, з метою усунення вказаних в ухвалі від 10.04.2025 недоліків позовної заяви, до Одеського окружного адміністративного суду було подано заяву (зареєстровану канцелярією суду 28.04.2025), в обґрунтуванні якого зазначено в грудні 2024 року підготовче провадження було закінчено так як сторони надали всі матеріали. На даний час у суда немає строку для закінчення справи. Позивач строки не порушував, а навпаки їх порушував відповідач, який зловживає службовим становищем.
Ухвалою суду від 01.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 01.05.2025, позивач подав апеляційну скаргу до П'ятого апеляційного адміністративного суду, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10.06.2025 постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
14.07.2025 матеріали справи №420/31933/24 повернулись до Одеського окружного адміністративного суду після закінчення апеляційного провадження та були передані для продовження розгляду судді Каравану Р.В. після виходу з щорічної відпустки 21.07.2025 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 прийнято адміністративну справу № 420/31933/24 до свого провадження для продовження розгляду. Розгляд справи вирішено проводити з урахуванням змінених ОСОБА_1 18 липня 2025 року позовних вимог. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.
28.07.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід, у якій останнім на підставі ст. 39 КАС України заявлений відвід судді Каравану Р.В.
Вказана заява, зокрема обґрунтована тим, що він вважає, що суддя свідомо затягує розгляд справи і закрадається підозра, що це не просто так, а є вигода. Вважає, що суддя Караван Р.В. не повинен в подальшому розглядати позовні вимоги і підлягає відстроненню.
Відповідно до ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Розглянувши заявлений відвід, суд дійшов переконання про його необґрунтованість, з огляду на наступне.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено у ст. 40 КАС України, в частинах 3, 4, 11 якої закріплено:
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
За змістом частини першої статті 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Також, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується ставлення суду до сторін у справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні по справі "Ветштайн проти Швейцарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Суд враховує, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, обов'язковою є наявність зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту.
В той же час, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Згідно з ст.39 КАС України відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Із заяви вбачається, що єдиною підставою для заявлення відводу є вимога суду після прийняття справи до провадження надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з урахуванням змінених позивачем 18 липня 2025 року позовних вимог, що нібито вказує на свідоме затягування розгляду справи, та на переконання заявника є такими обставинами, що викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету позову для заявника у справі.
Суд зауважує, що суддя Караван Р.В. перебував у щорічній відпустці в період з 30.06.2025 по 18.07.2025 включно. Матеріали справи №420/31933/24 після закінчення апеляційного провадження повернулись до Одеського окружного адміністративного суду 14.07.2025, тобто під час перебування судді у відпустці. Питання про прийняття справи до свого провадження та залишення позовної заяви без руху було вирішено суддею 22.07.2025 року, тобто на другий день після виходу з відпустки, що не може свідчити про свідоме затягування розгляду вказаної справи.
Повідомлена заявником у поданій заяві про відвід обставина, поза розумним сумнівом, не є тією обставиною, яка може вплинути на неупередженість або об'єктивність судді Каравана Р.В.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Каравана Р.В. в цілому в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду або об'єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів поданої заяви про відвід не вбачається.
Наведена позивачем у заяві про відвід судді Каравана Р.В. обставина не може слугувати підставою для відведення судді як така, що викликає сумнів у його неупередженості або об'єктивності, а отже вимоги заяви ґрунтуються на особистих припущеннях заявника.
Виходячи з викладеного, суд приходить висновку, що доводи позивача, зазначені ним у заяві про відвід, не свідчать про наявність підстав, передбачених нормами адміністративного процесуального законодавства, за якими суддя, визначений для розгляду цієї справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у відповідності до вимог чинного законодавства, підлягає відводу від розгляду справи, адже останнім не наведено обставин, які прямо та/або опосередковано вказують на наявність сумніву у безсторонності чи неупередженості судді під час вирішення справи.
Відтак, суд приходить висновку про необґрунтованість заявленого позивачем відводу, та відсутність підстав для його задоволення.
З огляду на викладене, враховуючи приписи ч.4 ст.40 КАС України, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивача ОСОБА_1 заяви про відвід, вбачається за необхідне передати заяву для визначення судді, яким буде здійснюватися її розгляд, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
Керуючись ст.18, 31, 34, 36, 37, 39, 40, 243, 248, 250, 256 КАС України, суд,
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Каравану Р.В. від участі у розгляді справи № 420/31933/24.
Передати справу до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді у порядку встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України для розгляду заяви про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Роман КАРАВАН