29 липня 2025 р. № 826/7916/17
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомДержавної авіаційної служби України, просп. Берестейський, 14, м. Київ, 01135,
до відповідачаПриватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», вул. Лисенка, 4, м. Київ, 01054,
простягнення 8883420,44 грн,
Державна авіаційна служба України (далі також - позивач, Державіаслужба) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі також - відповідач) заборгованості із сплати державних зборів за період з вересня по листопад 2013 року та за грудень 2014 року на загальну суму 8883420,44 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 року у справі № 826/7916/17 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 24.04.2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 року у справі № 826/7916/17 скасовано. Справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2020 року прийнято справу до провадження та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 року № 2825-IX (далі - Закон № 2825) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825 матеріали адміністративної справи № 826/7916/17 скеровано за належністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі визначено суддю Малих О.В.
Ухвалою від 14.04.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв справу № 826/7916/17 до свого провадження та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).
Ухвалою від 17.06.2025 року суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовані наявністю за відповідачем заборгованості зі сплати державного збору за послуги з перевезення пасажирів і вантажів за період вересень, жовтень, листопад та грудень 2013 року.
Відповідач проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки жодним законом не встановлено розміру та порядку сплати спірних Державних зборів. Спірні Державні збори нараховуються позивачем на підставі підзаконного нормативно-правового акта - постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 року № 819, що не відповідає вимогам законності при втручанні у мирне володіння відповідачем майном. Позивачем не доведено обставини отримання МАУ від пасажирів та відправників вантажу спірних Державних зборів, що свідчить про безпідставність позовних вимог. Окрім того, спірні Державні збори не включені в перелік загальнодержавних/місцевих податків та зборів, які мають сплачуватися на території України згідно із Податковим кодексом України.
Ухвалою від 29.07.2025 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Державна авіаційна служба України є уповноваженим органом з питань цивільної авіації та діє відповідно до Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 року № 520 (далі - Положення № 520).
Частиною 7 ст. 12 Повітряного кодексу України та пп. 19 п. 4 Положення № 520 передбачено, що Державіаслужба забезпечує надходження та використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
Правове регулювання сплати державних зборів, в тому числі за кожного пасажира та відправників вантажу при здійсненні регулярних та чартерних рейсів позивач обґрунтовує статтею 12 Повітряного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 року № 819 «Про затвердження Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях».
Так, згідно ч. 4 ст. 12 Повітряного кодексу України, для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Повітряного кодексу України надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності за надання прав на експлуатацію повітряних ліній.
Згідно з ч. 7 ст. 12 Повітряного кодексу України забезпечення надходження коштів та використання коштів Фонду здійснює уповноважений орган з питань цивільної авіації.
В ході розгляду справи судом встановлено, що Державною авіаційною службою України формувались та пред'являлись позивачеві рахунки-фактури з сумами зборів, розрахованими згідно з Постановою № 819, за періоди:
- вересень 2013 року - рахунок-фактуру № 98 від 17.12.2013 року на суму 298671,84 грн (сплачено 1786271,48 грн, залишок до сплати - 1200000,00 грн);
- жовтень 2013 року - рахунок-фактуру № 2 від 11.01.2014 року на суму 2632983,20 грн;
- листопад 2013 року - рахунки-фактури № 9 від 29.01.2014 року на суму 2332538,26 грн та № 20к від 29.01.2014 року на суму 198833,87 грн;
- грудень 2013 року - рахунки-фактури № 10 від 06.02.2014 року на суму 2244249,78 грн та № 28к від 06.02.2014 року на суму 274815,33 грн;
- вересень 2015 року - рахунок-фактуру № 65 від 27.10.2015 року на суму 8670948,56 грн.
Всього: 8883420,44 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 року № 819 «Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях» (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.1998 року № 889; далі та раніше за текстом - Постанова № 819) Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі - Положення).
Відповідно до п. 4 Положення державні збори сплачуються юридичними і фізичними особами (далі - суб'єкти авіаційної діяльності) у розмірах згідно з додатком.
В той же час, ані Порядку, ані строків сплати зборів ні Положенням, ні законами України не встановлено.
Додатком до Положення передбачено розміри державних зборів за надання державних послуг і з сертифікації, реєстрації тощо. Іншими нормативними актами ставки зборів не визначено.
В сформованих та пред'явлених рахунках Державіаслужба застосовує ставки збору, що містяться в Додатку в колонці «Державні послуги» розділу ІІ «Експлуатація авіаційної техніки» в пункті 5 «Видача дозволів на експлуатацію повітряних ліній», яким встановлено наступні розміри державного збору за Державну послугу - видача дозволів на експлуатацію повітряних ліній:
- у межах України (у тому числі чартерні перевезення): під час подання заяви - 63,2 неоподатковуваних доходів на місяць; за видачу документа (свідоцтва, сертифіката, тощо) - 25,4 неоподатковуваних доходів на місяць;
- міжнародних (за винятком чартерних перевезень): під час подання заяви - 140,8 неоподатковуваних доходів на місяць; за видачу документа (свідоцтва, сертифіката, тощо) - 400 дол. США за маршрут.
В даному пункті в останній колонці під назвою «Додаткові показники коригування розмірів державного збору» передбачено, що державний збір збільшується з розрахунку:
- у межах України (у тому числі чартерні перевезення): за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту, на 0,5 доларів США; за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, на 2,5 доларів США;
- міжнародних (за винятком чартерних перевезень): за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту, на 2 долари США; за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, на 10 доларів США.
Таким чином, судом встановлено, що позивач у зазначених вище рахунках використовував ставки збору за видачу дозволів на експлуатацію повітряних ліній встановлені додатком до Положення, який є підзаконним нормативно-правовим актом.
У п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України закріплено, що виключно законами України визначаються система оподаткування, податки і збори.
З огляду на обов'язкові до застосування норми Конституції України встановлення обов'язкових до сплати зборів, їх ставок, порядку і строків сплати, повинно здійснюватися лише законами, прийняття яких належить до виключних повноважень єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України.
Пунктом 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.2009 року № 15-рп/2009 зазначено, що право встановлювати (скасовувати) загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), належить до законодавчих повноважень Верховної Ради України. Це виключне повноваження передбачає і право парламенту визначати всі елементи правового механізму регулювання податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі податкову ставку (розмір податку на одиницю оподаткування) та строки справляння податку.
Отже, встановлені Постановою № 819 ставки зборів, застосовані відповідачем при формуванні та пред'явленні позивачеві рахунків-фактур, не створюють для позивача обов'язку по їх сплаті, оскільки встановлені не Законом, прийнятим Верховною Радою України, а підзаконним актом Кабінету Міністрів України.
Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 9.4 ст. 9 Податкового кодексу України встановлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
Як вже зазначалось, судом встановлено, що застосована позивачем ставка збору встановлена в Додатку до Положення № 819 як ставка збору за видачу дозволів на експлуатацію повітряних ліній, тобто збору за надання прав на експлуатацію повітряних ліній, передбаченого в переліку джерел формування фонду в пункті 2 частини 5 статті 12 Повітряного кодексу України.
Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Повітряного кодексу України збір, визначений пунктом 2 частини 5 статті 12 цього кодексу, справляється до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюють справляння відповідних зборів відповідно до пункту 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України".
Пунктом 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України раніше передбачалось, що збори (плата, внески), не встановлені цим Кодексом як загальнодержавні або місцеві, але встановлені законодавчими актами України як обов'язкові платежі до набрання чинності цим Кодексом, справляються за правилами, встановленими цими законодавчими актами України, до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюватимуть справляння відповідних зборів (плати, внесків).
Закон України "Про адміністративні послуги" набрав чинності 07.10.2012. Частиною 5 статті 20 Закону України "Про адміністративні послуги" визнаний таким, що втратив чинність пункт 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
З огляду на вищезазначене, оскільки ставки збору, використані позивачем при формуванні та пред'явленні відповідачу рахунків-фактур, не встановлені Податковим кодексом України, а визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.93 № 819, такі збори не справляються з огляду на набрання чинності Законом України "Про адміністративні послуги" та втрату чинності пункту 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України".
Посилання позивача на те, що надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 "Про бюджетну класифікацію" за кодом 24061500 віднесено до розділу 20000000 "Неподаткові надходження" не доводить обґрунтованості позовних вимог, а сама по собі класифікація доходів бюджету органом виконавчої влади не визначає та не змінює правової природи платежу, а лише відповідно до ст. 8 Бюджетного кодексу України використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.
Стосовно тверджень позивача про те, що спірний державний збір фактично справляється через авіакомпанією та має бути переданий нею за цільовим призначенням до спецфонду (Державного бюджету України), не ґрунтується на нормах чинного законодавства та не доведено позивачем в ході розгляду справи.
Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2017 року у справі № 826/17492/16 за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб - Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», Державної авіаційної служби України, товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Середземноморські Авіалінії» про визнання незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанови № 819, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 року, адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково:
-визнано незаконними та нечинними з 01.01.2014 року положення пунктів 5, 6 розділу II Додатку до Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого Постановою № 819, з наступними змінами та доповненнями;
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили, виконання якого судом касаційної інстанції зупинено не було, а тому в силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України вказане судове рішення має для суду обов'язкову силу.
Також судом враховується, що для України є чинною Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 року.
Частиною 2 ст. 15 даної Конвенції передбачено, що жодна Договірна держава не стягує будь-яких мита, податків або інших зборів лише за право транзиту через її територію або вліт на її територію, або вильоту з її території будь-якого повітряного судна Договірної держави або присутніх на ньому осіб, або майна.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародні договори України» міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інші органи державної влади, до відання яких віднесені питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують дотримання виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами міжнародних договорів України їхніх зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову Державної авіаційної служби України (просп. Берестейський, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 37536026) про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (вул. Лисенка, 4, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 14348681) заборгованості із сплати державних зборів за період з вересня по листопад 2013 року та за грудень 2014 року на загальну суму 8883420,44 грн - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.07.2025 року.
Суддя О.В. Малих