28 липня 2025 р. № 400/90/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.06.2024,
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.06.2024 року №0704488-2414-1408 UA48080070000061107, №0704489-2414-1408-UA48080070000061107, №0704491-2414 1408-UA48080070000061107.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у ОСОБА_1 перебувають у власності об'єкти нерухомого майна, а саме: комплекс нежитлових будівель загальною площею 534,4 кв.м.за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта 38752708, право власності зареєстровано 22.12.2012; нежитлові будівлі загальною площею 1679,5 кв.м.за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта 38753017, право власності зареєстровано 22.12.2012; нежитлові будівлі загальною площею 1736,3 кв.м.за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта 38753357, право власності зареєстровано 22.12.2012. Вказане нерухоме майно належать до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства" (код 1271) ДК 018-2000, та ні в оренду, ні в позику чи лізинг не передавалося, а тому за нормами пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі ПК України) не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Водночас, як зазначає позивач, контролюючий орган безпідставно не застосував вказану податкову пільгу, у зв'язку з чим неправомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Крім іншого позивач звертає увагу, що за попередній податковий період (2021 рік) ГУ ДПС у Миколаївській області області Листом від 13.04.2023 р., розглянувши заяву позивача про проведення звірки щодо права користування пільгою при визначенні податку на нерухоме майно, підтвердило, що об'єкти нерухомого майна, що знаходятся за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік, у зв'язку з наданням пільги, передбаченої пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач висловив незгоду з заявленими позовними вимогами та зазначає, що податкові повідомлення - рішення від 28.06.2024 року №0704488-2414-1408 UA48080070000061107, №0704489-2414-1408-UA48080070000061107, №0704491-2414 1408-UA48080070000061107 винесено в межах та в спосіб визначений ПК України. Позивач не є фізичною особою-підприємцем, а відтак на нього, як на фізичну особу не розповсюджується податкова пільга, що передбачена п. «ж» п.п. 266 п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.
Дослідив докази, суд, -
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 перебувають у власності об'єкти нерухомого майна, а саме: комплекс нежитлових будівель загальною площею 534,4 кв.м.за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта 38752708, право власності зареєстровано 22.12.2012; нежитлові будівлі загальною площею 1679,5 кв.м.за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта 38753017, право власності зареєстровано 22.12.2012; нежитлові будівлі загальною площею 1736,3 кв.м.за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта 38753357, право власності зареєстровано 22.12.2012.
Обґрунтовуючи своє право на застосування пільги, передбаченої підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК позивач зазначає, що він є сільськогосподарським товаровиробником, займається сільськогосподарською діяльністю, Належні йому нежитлові будівлі використовує для зберігання сільськогосподарської продукції та сільськогосподарської техніки. Оскільки будівлі використовуються для сільськогосподарського виробництва то відповідно до п. »ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ, зазначені нежитлові будівлі, не є об'єктом оподаткування.
Однак, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0704488-2414-1408-UA48080070000061107 від 28.06.2024, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік на суму 53707,20 гривень; №0704489-2414-1408-UA48080070000061107 від 28.06.2024, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік на суму 168789,75 гривень; №0704491-2414-1408-UA48080070000061107 від 28.06.2024, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік на суму 174498,15 гривень.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України передбачає, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Системний аналіз вищенаведеної норми, надає суду підстави для висновку, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, є призначення такої будівлі для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а також особа має бути сільськогосподарським товаровиробником і така будівля не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.04.2023 р. у справі № 380/18104/21.
За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа -підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/ або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Застереження в підпункті 14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін «сільськогосподарський товаровиробник» має інше змістовне навантаження.
Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років», сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Крім того, законодавцем, з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».
Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2020 р. у справі № 500/2407/18.
Також, суд враховує наявність в матеріалах справи доказів що сільськогосподарські нежитлові будівлі використовувались позивачем за призначенням, а саме для зберігання вирощеного зерна, господарського інвентарю, с/г техніки, добрив, тощо.
Відповідно до податкових декларацій про майновий стан і доходи позивача за 2022 та 2023 роки, позивачем за вказані періоди задекларовані доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена безпосередньо позивачем на відповідних земельних ділянках (код рядка 10.7).
З урахування встановленого, суд розцінює наведені докази, такі, що підтверджують наявність у позивача статусу сільськогосподарського товаровиробника у 2023 році, який мав у власності об'єкти нерухомого майна, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарської діяльності та використання їх за належністю.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що контролюючим органом не надано до суду жодних належних та достатніх доказів, які б спростовували наведене,
Також суд бере до уваги той факт, що за попередній податковий період (2021 рік) ГУ ДПС у Миколаївській області області Листом від 13.04.2023 р., розглянувши заяву позивача про проведення звірки щодо права користування пільгою при визначенні податку на нерухоме майно, підтвердило, що об'єкти нерухомого майна, що знаходятся за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік, у зв'язку з наданням пільги, передбаченої пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
З урахуванням викладеного та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника, а належні йому на праві власності нежитлові приміщення не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень, що є підставою для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Миколаївській області від 28.06.2024 року №0704488-2414-1408 UA48080070000061107, №0704489-2414-1408-UA48080070000061107, №0704491-2414 1408-UA48080070000061107 про визначення грошового зобов'язання за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 3969,95 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар