про повернення позовної заяви
м. Львів
29 липня 2025 рокусправа № 463/4151/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кондратюк Ю.С., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (79008, пл. Ринок, 1, м. Львів; ЄДРПОУ 44448833), Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича (79000, вул. П. Грабовського, буд. 11, оф. №104, м. Львів) про визнання протиправними дій, скасування постанов, стягнення моральної шкоди, -
До Личаківського районного суду м. Львова звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради:
- при оформленні повідомлень серії ЛВ № 00119022 від 10 серпня 2022 року та серії ЛВ № 00195622 від 28 жовтня 2022 року в частині зазначення недостовірної інформації про керівника юридичної особи - Департаменту з питань цивільного захисту Львівської обласної державної адміністрації;
- при прийнятті постанов серії РАП № 743172588 від 26 серпня 2022 року та серії РАП № 870630077 від 11 листопада 2022 року без перевірки достовірності інформації, зазначеної в повідомленнях серії ЛВ № 00119022 від 10 серпня 2022 року та серії ЛВ № 00195622 від 28 жовтня 2022 року, в частині зазначення недостовірної інформації про керівника юридичної особи - Департаменту з питань цивільного захисту Львівської обласної державної адміністрації;
- при зверненні до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича за примусовим виконанням вищезазначених постанов з порушенням вимог Статі 5 Закону України «Про виконавче провадження»;
- скасувати постанови управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення:
1) серії РАП № 743172588 від 26 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити;
2) серії РАП № 870630077 від 11 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
- визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця, виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про відкриття виконавчих проваджень, як такі, що винесені з грубим порушенням вимог статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», а саме:
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71311834 від 23.03.2023 та постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 71311834 від 19.11.2024;
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71224027 від 16.03.2023 та постанову про зміну (доловнення) реєстраційних даних ВП № 71224027 19.11.2024.
- стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань за завдану майнову шкоду в сумі 3403,87 грн. та завдану моральну шкоду в сумі 10 216,61 грн., всього - 13 615,48 грн.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 13.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 29.05.2025 адміністративну справу №463/4151/25 направлено за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Кондратюк Ю.С. було призначено головуючим суддею.
Ухвалою судді від 18.07.2025 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали від 18.07.2025 від позивача надійшла заява від 25.07.2025, в якій виклав доводи щодо поновлення процесуального строку. В обґрунтування пропущеного строку зазначає, що повідомлення серії ЛВ № 00119022 від 10 серпня 2022 року та постанови серії РАП № 743172588 від 26 серпня 2022 року, повідомлення серії ЛВ № 00195622 від 28 жовтня 2022 року та постанову серії РАП № 870630077 від 11 листопада 2022 року, не отримував.
Зауважує, що про вищезазначені адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не мав жодної інформації за порушення правил паркування у м. Львові власником або належним користувачем транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , аж до часу зняття приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем коштів з його банківських рахунків.
Також звертає увагу суду, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №71311834 від 23.03.2023 та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №71224027 від 16.03.2023 не отримував.
Покликається, що згідно з Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Просить суд звернути увагу на те, що порушення прав позивача є триваючим та за першим зверненням позивача до управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради від 18.12.2024 і другим зверненням від 25.02.2025 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, як до належного відповідача, суб?єктом владних повноважень, не прийнято відповідного справедливого рішення, а позивачем весь цей час здійснювалися активні дії щодо захисту своїх прав, зі збором незаперечних доказів щодо порушення своїх прав для подання обґрунтованого позову до адміністративного суду.
При вирішенні заяви позивача від 25.07.2025 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд керується таким.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч. 2 ст. 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах про притягнення до адміністративної відповідальності є строк визначений ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У позовній заяві позивач просить «скасувати постанови управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення:
1) серії РАП № 743172588 від 26 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити;
2) серії РАП № 870630077 від 11 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.».
Суд критично ставиться до покликань позивача, що про повідомлення серії ЛВ № 00119022 від 10 серпня 2022 року та постанову серії РАП № 743172588 від 26 серпня 2022 року, повідомлення серії ЛВ № 00195622 від 28 жовтня 2022 року та постанову серії РАП № 870630077 від 11 листопада 2022 року, йому не було відомо з огляду на таке.
При визначенні початку перебігу строку для звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 у справі №805/3881/18-а.
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття ж «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Судом з'ясовано, що позивач 18.12.2024 звертався із заявою до управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.
Листом від 20.01.2025 управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради повідомило, що підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення РАП 870630077 та закриття провадження у справі - не вбачається.
Судом з'ясовано, що позивач звертаючись до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради із заявою від 25.02.2025 вказує «Отже, до обставин, викладених у постановах серії РАП № 743172588 до повідомлення серії ЛВ № 00119022 від 10 серпня 2022 року та серії РАП № 870630077 від 11 листопада 2022 року до повідомлення серії ЛВ № 00195622 від 28 жовтня 2022 року, я не маю ніякого відношення, оскільки в таких обставинах участі не приймав, не керував транспортним засобом TOYOTA LANDCRUSER д.н.з. НОМЕР_2 , відтак не здійснював зупинку цього транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».».
Листом від 04.04.2025 Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради повідомив, що підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення РАП743172588 та постанови РА870630077 та закриття провадження у справі - не вбачається.
З огляду на наведене позивач дізнався / мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення своїх прав 20.01.2025, 25.02.2025, 04.04.2025.
При цьому позовна заява надійшла до суду 06.05.2025, що вказує на недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як свідчить зміст позовної заяви, зокрема у ній йдеться про скасування постанов від 23.03.2023, від 19.11.2024, від 16.03.2023 та від 19.11.2024.
У клопотанні про долучення додаткової інформації позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався 16.12.2024 та 17.12.2024. Також 18.12.2024 позивач звертався із заявою до управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якій просив закрити виконавчі провадження (а.с. 62).
Отже, в цьому випадку десятиденний строк звернення до адміністративного суду має обраховуватися з 18.12.2024.
При цьому позовна заява надійшла до суду 06.05.2025, що вказує на недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
В обґрунтування пропуску строку позивач зазначає, що діючий воєнний стан в Україні є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Дійсно, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб який неодноразово продовжувався. Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).
Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Однак, повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України. Окрім того, не лише суди, а й усі інші органи державної влади на території Львівської області, не припиняли своєї роботи.
Тобто, позивач не був позбавлений об'єктивної можливості звернутися до суду з позовом з метою захисту своїх прав чи інтересів, як і не був позбавлений можливості отримати необхідну правову допомогу.
Втім, як видно зі змісту поданої заяви, однією із причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, на яку посилається позивач, є введення в країні воєнного стану.
Однак, суд зазначає, що вказані причини пропуску не є тими об'єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Позивачем, не надано доказів того, що запровадження воєнного стану стало перешкодою для своєчасного звернення до суду та перебуває у прямому причинному зв'язку, а саме покликання на запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуальних строків.
Щодо покликання позивача про досудове врегулювання спору суд зазначає таке.
Більше того, Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі №440/1290/19 дійшов наступних висновків:
«КАС України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення із позовною заявою, порядок її розгляду та ухвалення рішення пов'язані з наявністю винесеного за правилами КАС України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі ІV цього Кодексу «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах». Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Також стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).
Таким чином, стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.
На відміну від вищевказаного частина друга статті 287 КАС України встановлює і інші строки звернення до суду, зокрема, триденний строк у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як вже зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Особливості судового провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені статтею 287 КАС України.
Так, частиною третьою статті 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Таким чином, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 287 КАС України передбачено право вибору особи порядку оскарження рішень державного виконавця. При цьому, такі оскарження є альтернативним способом захисту своїх прав.
Скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження рішень державного виконавця, а саме зверненням з позовною заявою до суду, де відповідачем є відповідний орган ДВС, позивач повинен керуватися статтею 287 КАС України, якою встановлено десятиденний строк для звернення, від дати отримання таких рішень, який обчислюється календарними днями.
Отже, при здійсненні судочинства в спірних правовідносинах адміністративний суд правомірно застосував спеціальну норму, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто КАС України, а не Закон України «Про виконавче провадження».».
Отже, покликання позивача про досудове врегулювання спору, як підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не знайшли свого підтвердження.
Суд звертає увагу, що за загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Позивачу недостатньо послатися на необізнаність про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду особа повинна довести той факт, що не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
В постанові від 21.09.2023 у справі № 340/341/23 Верховним Судом зазначено, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер про Бельгії" виходить з того, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п. п. 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку судді про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.11.2018 у справі № 804/958/17 та від 07.09.2023 у справі №160/914/23.
Позивачем не надано жодних інших належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Отже, заява представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду від 25.07.2025 задоволенню не підлягає.
Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Враховуючи викладене, оскільки суддя дійшов висновку, що заяву про поновлення строку на звернення до суду належить залишити без задоволення, позовну в частині позовних вимог про скасування постанови управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення:
1) серії РАП № 743172588 від 26 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити;
2) серії РАП № 870630077 від 11 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити;
та визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця, виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про відкриття виконавчих проваджень, як такі, що винесені з грубим порушенням вимог статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», а саме:
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71311834 від 23.03.2023 та постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 71311834 від 19.11.2024;
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71224027 від 16.03.2023 та постанову про зміну (доловнення) реєстраційних даних ВП № 71224027 19.11.2024, необхідно повернути позивачу відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України.
Керуючись ст. ст. 4, 6-9, 121, 122, 123, 169, 241-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25.07.2025 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання протиправними дій, скасування постанов, стягнення моральної шкоди в частині позовних вимог:
- скасувати постанови управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення:
1) серії РАП № 743172588 від 26 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити;
2) серії РАП № 870630077 від 11 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити;
- визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця, виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про відкриття виконавчих проваджень, як такі, що винесені з грубим порушенням вимог статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», а саме:
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71311834 від 23.03.2023 та постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 71311834 від 19.11.2024;
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71224027 від 16.03.2023 та постанову про зміну (доловнення) реєстраційних даних ВП № 71224027 19.11.2024 - повернути позивачеві.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу складено 29.07.2025.
СуддяКондратюк Юлія Степанівна