29 липня 2025 рокусправа № 380/8282/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів; ЄДРПОУ: 40108833), Стрийського РУП ГУНП у Львівській області (вул. Косака, 11, м. Стрий, Львівська область, 82400) в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ №162 від 12.03.2025 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску суду.
Ухвалою суду від 19.05.2025 поновлено строк звернення до суду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що вважає оскаржуваний наказ протиправним так як у ньому не зазначено які його дії є протиправними. Вважає, що службове розслідування проведено без дотримання вимог ст.14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», що стало наслідком незаконного прийняття наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Представник відповідача 1 подав відзив на позов, у якому позов не визнав, зазначив, що позивачем не доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваних наказів, які б могли вплинути на кінцевий результат, матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. Відтак, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани є правомірним і пропорційним. Отже, зібрані у справі докази спростовують твердження позивача про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Відповідач 2 відзив на позов до суду не подав.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
17.02.2025 на ім'я начальника Стрийського РУП підполковника поліції Андрія Коцури надійшов рапорт інспектора з дотримання прав людини Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Дармохвал Наталії про те, що під час інтерв'ювання у системі «Custody Records» затриманий ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , заявив ряд претензій до працівників поліції, а саме «працівник поліції Хома М. спровокував даний конфлікт, коли виходили з будинку ображав словесно та штовхав, шарпав за рукав, хоча затриманий не чинив спросив, силоміць наділи кайданки, слідча тихо зачитувала протокол затримання, на прохання говорити голосніше надала роздруківку для ознайомлення».
Наказом Стрийського РУП ГУНП у Львівській області № 128 від 21.02.2025 призначено за даним фактом службове розслідування.
07.03.2025 року затверджено висновок службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.
Наказом Стрийського РУП ГУНП у Львівській області № 162 від 12.02.2025 за порушення службової дисципліни, зокрема вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337 - VIII, пункту 1 статті 44 та підпунктів 1,3 пункту 3 статті 45 закону України «Про Національну поліцію», пунктів 5,6 розділу ІІ та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, підпунктів 2, 4, пункту 2, підпункту 6 пункту 1 та пункту 8 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджених наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, абзацу 6 пункту 2 розділу ІІІ Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 14.06.2019 № 508, пункту 6 розділу IV Положень про інформаційну комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затверджених наказом МВС України від 03.08.2017 № 676 застосовано до поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0078219), дисциплінарне стягнення - догана.
З прийнятими наказом позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся до суду
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.
Згідно з ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Розділ У Дисциплінарного статуту визначає особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Відповідно до ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів (ч.3).
Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування (ч.4).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування (ч.6).
Згідно з ч.1 ст.27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.1 розділу У Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
2. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
3. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з п.1,2 розділу VII Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Відповідно до ч. 1 ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (ч.1).
Відповідно до ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею ( ч.1). Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (ч.2). У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (ч.2).
При цьому із змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є саме вчинення ним дисциплінарного проступку, частина восьма статті 19 Статуту визначає, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
У справах №420/14443/22 та №260/5566/22, аналізуючи положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
Верховний Суд зауважив на тому, що повноваження керівника стосовно обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Відповідно до п.3, п. 7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.
Щодо порушення позивачем п. п. 2, 4 п.2, п.п.6 п.1 та п.8 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом від 27.04.2020 № 357, суд зазначає таке.
Працівники поліції, що перебувають у складі наряду поліції, залученого до оперативного реагування, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або подію, що віднесені до категорії «Бета», повинні:
2) за наявності планшетного пристрою невідкладно проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення або події та результати реагування ( пп.2 п.2 розділу ІХ);
4) установити осіб, які потребують допомоги, викликати бригаду екстреної медичної допомоги або інші екстрені служби (за потреби), до прибуття якої (яких) невідкладно вжити заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини ( пп.4 п.2 розділу ІХ).
Працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП, УПО, іншого наряду поліції, залученого до системи оперативного реагування, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, які віднесені до категорії "Альфа", необхідно:
6) при безпосередньому контакті зі зловмисниками, дотримуючись особистої безпеки, ужити заходів для припинення правопорушення та їх затримання ( пп.6 п.1 розділу ІХ).
За результатами виконання завдання старший наряду поліції повинен невідкладно оформити результати реагування на правопорушення або подію в системі ІПНП, унісши до електронного рапорту корисну інформацію щодо осіб, речей, виконаних дій, а також фотозображення, що можуть сприяти в установленні осіб, які їх учинили, та/або вирішені інших службових завдань ( п.8 розділу ІХ).
Як встановлено судом наряд «Босфор - 101» у електронному рапорті звітував про припинення розгляду звернення, а старшим наряду ОСОБА_3 зазначив недостовірну інформацію, про те, що подія не знайшла свого підтвердження, що підтверджено витягом з електронного обліку (а.с. 68 зв).
Крім того, висновком службового розслідування встановлено, що до потерпілого ОСОБА_4 наряд «Босфор - 101» не викликав бригаду швидкої медичної допомоги на місце події.
Позивач не спростував даної інформації, послався лише на те, що жодних доказів про невиконання ним вимог вказаної інструкції до матеріалів службового розслідування не долучено.
Щодо не внесення даних правопорушника в ІКС ІПНП з логістичного пристрою нарядом «Босфор - 101», що є порушенням вимог абз. 6 п. 2 р. ІІІ Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 14.0.2019 № 508 та п. 6 р. IV Положень про інформаційно комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України », затверджених наказом МВС України від 03.08.2017 № 676 суд зазначає таке.
Відповідно до абз. 6 п. 2 р. ІІІ Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», під час внесення інформації до ІП «ЄО» зазначаються: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника, дата і місце народження; місце проживання заявника (країна, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири); контактний номер телефону заявника, підприємства, установи, організації; дані про підозрюваних осіб (опис зовнішності, особливі прикмети та фотозображення), яких затримали під час вчинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення; дата та час повідомлення Координаційного центру з надання правничої допомоги.
Згідно п. 6 р. IV Положення про інформаційно комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України », затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, чинного на час здійснення правовідносин, користувачі системи ІПНП зобов'язані не розголошувати у будь-який спосіб інформацію, яка їм стала відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, крім випадків, передбачених законом, відповідають за достовірність інформації, що вводиться ними до відповідних інформаційних ресурсів системи ІПНП, та зобов'язані дотримуватися законодавства у сфері захисту інформації.
Відповідно до п. 8 Розділу ІХ «Порядок дій нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів поліції, залучених до реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події» Інструкції № 357 за результатами виконання завдання старший наряду поліції повинен невідкладно оформити результати реагування на правопорушення або подію в системі ІПНП, унісши до електронного рапорту корисну інформацію щодо осіб, речей, виконаних дій, а також фотозображення, що можуть сприяти в установленні осіб, які їх учинили, та/або вирішені інших службових завдань.
Суд вважає, що відповідач помилково притягнув позивача до відповідальності за порушення вказаних норм законодавства, так як згідно вказаного законодавства, зазначаються дані про підозрюваних осіб, яких затримали за результатами виконання завдання. Кривдника ОСОБА_2 затримував старший інспектор Ловас Й.Й., в той час як позивачу було нанесено удар головою в ніс внаслідок чого позивач отримав травми перелом кісток носа та струс головного мозку, після чого він звернувся в лікувальний заклад.
Щодо порушення позивачем п. 5, 6 р. ІІ та п. 2 р. VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки , відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 суд зазначає таке.
У висновку службового розслідування зазначено, що немає жодного запису від автоекіпажу « Босфор - 101», а саме відеозаписів, коли відбувалася словесна перепалка між гр. ОСОБА_2 та поліцейським ВРПП Стрийського РУП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .
Згідно п. 5, 6 р. ІІ та п. 2 р. VII вищевказаної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.
Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам'яті передається відповідальній особі.
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Позивач не спростовує такі обставини, лише посилається на те, що у висновку та наказі не вказано що саме він вчинив чи що не зробив під час використання портативного відеореєстратора, та під час проведення службового розслідування таке питання не з'ясовувалось. Крім того, згідно поясненнями ОСОБА_5 , який був в наряді разом з позивачем, запис на нагрудну бодікамеру вівся, однак через неможливість постійної відеозйомки через низькі температурні умови на вулиці, саме відеозапис обслуговування цього виклику не зберігся.
Щодо порушення п.1 ст. 44, п .п . 1, 3 п . 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію », вимог п . п . 6 п . 1 р. ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом від 27.04.2020 № 357 суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст.44 Закону України «Про Національну поліцію » поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Згідно п. 1, 3 ч.3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію » загальні правила застосування спеціальних засобів:
1) кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі;
3) засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для: а) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об'єкт, що перебуває під охороною; б) припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень.
Відповідно до п. п. 6 п. 1 р. ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом від 27.04.2020 № 357 працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП, УПО, іншого наряду поліції, залученого до системи оперативного реагування, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, які віднесені до категорії "Альфа", необхідно при безпосередньому контакті зі зловмисниками, дотримуючись особистої безпеки, ужити заходів для припинення правопорушення та їх затримання.
Як зазначено у висновку службового розслідування у повторному зверненні гр. ОСОБА_4 , зазначив про нанесення йому тілесних ушкоджень, зверненню присвоєно категорію «бета».
Відповідно до пояснень поліцейських ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області гр. ОСОБА_2 на місці події поводив себе агресивно та неадекватно з раптовими перепадами настрою, кидався на працівників поліції, чинив загрозу життю та здоров'ю, як собі так і працівникам поліції, на неодноразові зауваження не реагував.
Як встановлено судом така поведінка ОСОБА_2 містила загрозу життю та здоров'ю поліцейських, однак наряд поліції «Босфор - 101», не застосував до гр. ОСОБА_2 ні фізичну силу, а ні спецзасоби, що призвело до завдання тілесних ушкоджень поліцейському.
Судом досліджено відеозаписи з портативних (нагрудних) відеореєстраторів екіпажів.
Враховуючи вищенаведене, встановлений службовим розслідуванням факт порушення позивачем вищевказаних норм законодавства України та підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, доведено під час судового розгляду справи.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області ( 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3, ЄДРПОУ 40108833).
Відповідач: Стрийський РУП ГУНП у Львівській області (вул. Косака, 11, м. Стрий, Львівська область, 82400).
СуддяКухар Наталія Андріївна