28 липня 2025 рокусправа № 380/3984/25
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, у якій, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.02.2025 за реєстраційним №5410/53-16 про відмову у зарахуванні періоду роботи з 21.08.1992 по 26.11.2001 до пільгового стажу за Списком №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах;
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 12.09.2024 за № 1344550024715;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 21.08.1992 по 26.11.2001 на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури» до пільгового стажу за Списком №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити з 26.09.2023, дня подання звернення про призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.02.2025 за реєстраційним №5410/53-16 відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 21.08.1992 по 26.11.2001 до пільгового стажу за Списком №2. Позивач зазначає, що у рішенні у справі № 380/5210/24 Львівський окружний адміністративний суд вказав: «з трудової книжки позивача суд з'ясував, що у позивача з 01.09.1988 по 26.11.2001 наявний безперервний трудовий стаж на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом (з зайнятістю повний робочий день), робота на якій дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2». Суд встановив, що «непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах». Тому, позивач вважає, що відсутність наказів про проведення атестації робочих місць не може бути підставою для незарахування до пільгового стажу періоду роботи Позивача з 01.09.1988 по 26.11.2001 на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом у ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури».
26.03.2025 та 07.04.2025 від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшли відзиви на позовну заяву тотожного змісту, у яких проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що Комісія прийняла рішення підтвердити стаж роботи за списком № 2 Позивача в період роботи у Львівському заводі телеграфної апаратури імені 50-річчя Жовтня (згодом ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури") з 24.11.1988 по 21.08.1992 - шліфувальником абразивними кругами. У підтвердженні періоду з 21.08.1992 по 26.11.2001 відмовлено, оскільки відсутня атестація робочого місця в цеху № 1 шліфувальника металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом. Відповідно до наданих до заяви документів (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, довідка про стаж, військовий квиток), загальний страховий стаж враховано повністю та складає 35 років 7 місяців 27 днів. Пільговий стаж за Списком № 2 є недостатній, оскільки відсутня пільгова довідка та позитивне рішення Комісії. Тому позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2 (10 років). Отже, дії відповідача є правомірними та вмотивованими.
02.04.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій просить позов задовольнити повністю. Вказана відповідь мотивована тим, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Тобто, відсутність в пенсійній справі документів, що підтверджують атестацію робочого місця в цеху № 1 шліфувальника металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом, не є підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відзиву на позовну заяву не подало.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 04.03.2025 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 11.03.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 22.04.2025 суд залучив співвідповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 12.09.2024 №1344550024715.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач з 01.09.1988 по 26.11.2001 працював на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом у ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури».
26.09.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах
За результатами розгляду вказаної заяви, яка за принципом екстериторіальності скерована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, прийнято Рішення від 05.10.2023 № 134550024715 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таке рішення мотивоване тим, що пільговий період роботи позивача у ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури» не підтверджено, наказів про результати атестації робочих місць та документів, які б підтверджували характер посади шліфувальника абразивними кругами сухим способом не долучено. Відтак відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача період його роботи з 01.09.1988 по 26.11.2001.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №380/5210/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.10.2023 № 134550024715 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 позивач 01.10.2024 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просив повторно розглянути заяву від 26.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з врахуванням висновків суду й надати відповідь у строки. передбачені ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Із заявою від 26.09.2023 за реєстраційним № 9354 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 позивач звертався за місцем проживання (реєстрації)/ фактичного місця проживання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, а після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 12.09.2024 №2600-0304-9/178658 повідомило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що 11.09.2024 в підсистемі «Реєстр судових рішень» Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві створено реєстраційну картку за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі №380/5210/24, а відповідно до п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
12.09.2024 за № 134550024715 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві повторно прийнято Рішення про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, для підтвердження стажу відсутнє рішення Комісії про періоди пільгового стажу, що підлягають зарахуванню.
25.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах. Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, що створюється при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
06.02.2025 (реєстраційний № 5410/53-16) прийнято рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, яким позивачу відмовлено у підтвердженні періоду, який дає право на пенсію на пільгових умовах. Розглянувши подані документи, вислухавши аргументи та пояснення присутніх на засіданні, Комісія прийняла рішення, яким підтвердила стаж роботи за списком № 2 ОСОБА_1 в період роботи у Львівському заводі телеграфної апаратури імені 50-річчя Жовтня (згодом ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури») з 24.11.1988 по 21.08.1992 - шліфувальником абразивними кругами. У підтвердженні періоду з 21.08.1992 по 26.11.2001 позивачу відмовлено, оскільки відсутня атестація робочого місця в цеху № 1 шліфувальника металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом.
Вважаючи Рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.02.2025 за реєстраційним №5410/53-16 про відмову у зарахуванні періоду роботи з 21.08.1992 по 26.11.2001 до пільгового стажу за Списком №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
IV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Закон № 1788-ХІІ введено в дію з 01 січня 1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.
01 січня 2004 року набув чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", що доповнив Закон № 1058-ІV розділом ХІV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 14 такого змісту:
"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
Згідно зі статтею 12 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом б статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом б статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VІІІ (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ.
Тому на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий у 55 років.
Тому, оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").
У зв'язку з цим між сторонами виник спір, оскільки позивач вважає, що під час призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідач повинен керуватися положення статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ. Водночас пенсійний орган під час розгляду заяви позивача про призначення їй пенсії керувався нормами статті 114 Закону № 1058-ІV.
Отже, визначаючись з тим, нормами якого саме закону слід керуватися під час призначення пенсії позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за результатами розгляду справи № 360/3611/20.
Так, розглядаючи вказану справу, у постанові від 03.11.2021 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тому застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Обставини цієї справи, склад її учасників, предмет спору та заявлені позовні вимоги вказують на те, що ця адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам розглянутої справи № 360/3611/20.
Отже, враховуючи положення частини третьої статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі суд має керуватися тими правовими висновками, що наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові за результатами розгляду справи № 360/3611/20.
Оскільки ключовим для вирішення цієї справи є питання нормами якого саме закону слід застосовувати при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, і цьому питанню вже надано оцінку Верховним Судом під час розгляду справи № 360/3611/20, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо застосування положень статті 13 Закону № 1788-ХІІ під час призначення їй пенсії.
Відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 380/5210/24 суд зазначає, що у оскаржуваному рішенні відсутні будь-які посилання щодо невідповідності періодів з 01.09.1988 по 26.11.2001 зазначених у трудовій книжці, помилок у їх оформленні, а лише вказано, про відсутність пільгового стажу. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо періодів роботи позивача відповідачем суду не надано. Крім того, позивачем до заяви про призначення пенсії надавались копії архівних довідок про заробітну плату від 01.08.2023 № 221,222, архівні довідки, накази, висновок, листи.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Водночас, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №376/1528/17.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, чого відповідачем вчинено не було.
Суд зауважує, для того щоб орган, що призначає пенсію, мав можливість всебічно, повно і об'єктивно установити право особи на одержання пенсії він наділений повноваженнями:
1. вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії;
2. в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі таких документів та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ч. 3 ст. 44 Закону № 1058);
3. повідомляти заявника про те, які документи необхідно подати додатково (п. 1.7. Порядку № 22-1).
Відповідачем у рішенні про відмову у призначенні пенсії не зазначено, які саме періоди не зараховані до пільгового стажу позивача, що призвело до відмови в призначенні пенсії.
Позивачу не запропоновано подати необхідні документи для призначення пенсії.
Також відповідач не довів, що, перш ніж прийняти рішення про призначення пенсії, для перевірки періодів роботи позивача він використав повноваження, надані частиною третьою статті 44 Закону № 1058.
За змістом рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №134550024715 від 05.10.2023 до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності, щодо пільгового стажу не зазначено жодної інформації.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №134550024715 від 05.10.2023 не відповідає вимогам обґрунтованості, оскільки із його змісту неможливо встановити, які періоди роботи позивача не зараховані до пільгового стажу; мотиви незарахування до стажу конкретно визначених періодів роботи з посиланням на норми чинного законодавства; які документи, подані позивачем, відповідач взяв до уваги, а які відхилив за необґрунтованістю
Як вже зазначав суд, відповідач жодного належного та обґрунтованого рішення щодо незарахування вказаних спірних періодів роботи на час призначення пенсії не приймав, мотивів незарахування спірних періодів роботи та інших документів наданих позивачем не зазначено.
У зв'язку з цим, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 26.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
З огляду на встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 380/5210/24 обставини, суд висновує про те, що відповідач при повторному розгляді заяви повинен визначити періоди пільгового стажу.
Так, відповідно до оскарженого рішення 06.02.2025 (реєстраційний № 5410/53-16) відповідач прийняв рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, яким позивачу відмовлено у підтвердженні періоду, який дає право на пенсію на пільгових умовах. Розглянувши подані документи, вислухавши аргументи та пояснення присутніх на засіданні, Комісія прийняла рішення, яким підтвердила стаж роботи за списком № 2 ОСОБА_1 в період роботи у Львівському заводі телеграфної апаратури імені 50-річчя Жовтня (згодом ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури») з 24.11.1988 по 21.08.1992 - шліфувальником абразивними кругами. У підтвердженні періоду з 21.08.1992 по 26.11.2001 позивачу було відмовлено, оскільки відсутня атестація робочого місця в цеху № 1 шліфувальника металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом.
Отже, відповідач чітко встановив періоди пільгового стажу позивача та відмовив у підтвердженні періоду з 21.08.1992 по 26.11.2001, оскільки відсутня атестація робочого місця в цеху № 1 шліфувальника металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом.
Водночас, суд наголошує на тому, що відмова у підтвердженні періоду з 21.08.1992 по 26.11.2001 позивачу суперечить змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 380/5210/24, оскільки в ньому суд вказав: "Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах".
Отже, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.02.2025 за реєстраційним №5410/53-16 про відмову у зарахуванні періоду роботи з 21.08.1992 по 26.11.2001 до пільгового стажу за Списком №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту порушеного права позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 21.08.1992 по 26.11.2001 на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури» до пільгового стажу за Списком №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
З огляду на те, що вказаний період протиправно не враховано до пільгового стажу позивача, суд висновує про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 12.09.2024 за № 1344550024715 також є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту порушеного права позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 після зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_1 періоду роботи з 21.08.1992 по 26.11.2001 на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури» до пільгового стажу за Списком №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах, й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням зарахованого стажу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
V. Судові витрати
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів необхідно стягнути судовий збір у розмірі по 605,6грн.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.02.2025 за реєстраційним №5410/53-16 про відмову у зарахуванні періоду роботи з 21.08.1992 по 26.11.2001 до пільгового стажу за Списком №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 21.08.1992 по 26.11.2001 на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури» до пільгового стажу за Списком №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 12.09.2024 за № 1344550024715.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням зарахованого стажу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) грн 60 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) грн 60 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович