29 липня 2025 рокусправа № 380/10384/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Служби Безпеки України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Служби Безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33; ЄДРПОУ 00034074) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з квітня 2018 року по день фактичної виплати 05.03.2025;
- зобов'язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з квітня 2018 року по день фактичної виплати 05.03.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, ОСОБА_1 ( далі - Позивач) проходив військову службу в СБУ та наказом від 31.10.2018 №?1420ос звільнений у запас за станом здоров'я, з 02.11.2018 виключений зі списків особового складу і всіх видів забезпечення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №?380/9832/24 дії СБУ щодо неналежного нарахування індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018- 02.11.2018 визнано протиправними, зобов'язано провести перерахунок із фіксованою величиною 4463,15 грн із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 13.02.2025 зазначене рішення залишено без змін. 05.03.2025 відповідач виплатив позивачу 34?202,61 грн заборгованості, однак не здійснив нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді від 26 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Служба Безпеки України ( далі -відповідач) через канцелярію суду подав до суду відзив (Вх. № 48012 від 10.06.2025). Вказує про те, що компенсація за втрату частини доходу нараховується лише у разі несвоєчасної виплати нарахованих сум. У даному випадку рішення у справі №?380/9832/24 набрало законної сили 13.02.2025, а присуджена сума 34?202,61?грн виплачена 05.03.2025 без затримки, що виключає підстави для компенсації. Відтак просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивач проходив військову службу в органах Служби безпеки України.
Наказом першого заступника Голови Служби безпеки України від 31.10.2018 № 1420 ос майора ОСОБА_1 звільнено в запас Служби безпеки України відповідно до підпункту «а» п. 61, підпункту «б» п. 62, підпункту «б» п. 81 - 1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007 (за станом здоров'я) та наказом цього ж керівника від 02.11.2018 № 1420 ос виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення Служби безпеки України з 02.11.2018.
На виконання рішення суду від 27.06.2024 у справі № 380/9832/24 відповідач 05.03.2025 виплатив позивачу грошове забезпечення, перераховане за період з 01.03.2018 по 02.11.2018 у розмірі 34 202,61 грн.
Під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 04.2018 року по день її фактичної виплати 05.03.2025.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішені спору суд керується такими нормами права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частинами першою, другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Згідно статей 1, 2 цього Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема сума місячного грошового забезпечення.
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (сума місячного грошового забезпечення;).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). (стаття 3 Закону №2050-III).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. (стаття 4 Закону №2050-III).
Аналогічного змісту норми містяться у Порядку №159, відповідно до якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема на суму місячного грошового забезпечення.
31.08.2021 Верховний Суд у постанові у справі № 264/6796/16-а зазначив, що Верховний Суд вже розглядав справи за подібними правовідносинами і у постанові від 15.08.2018 у справі №653/3356/17 дійшов наступного висновку: «Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1- 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.»
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6-58цс11,справі № 21-2003а16, та Верховним Судом у справах №336/4675/17, № 523/1124/17, №521/940/17.
Таким чином, позивач набув право на виплату її компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 04.2018 року по день фактичної виплати відповідно до Закону України № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.
Враховуючи наведене правове регулювання, суд уважає обґрунтованими вимоги позивача про нарахування і виплату йому компенсацію втрати доходу у зв'язку з порушенням строків його виплати, враховуючи, що грошове забезпечення в межах встановлених законодавством строків йому не було виплачена. В судовому порядку позивачем такі обставини доведені, а тому позивач має право на отримання компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби Безпеки України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з квітня 2018 року по день фактичної виплати 05.03.2025.
Зобов'язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з квітня 2018 року по день фактичної виплати 05.03.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи :
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Служба Безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33; ЄДРПОУ 00034074).
СуддяКухар Наталія Андріївна