з питань залишення позову без розгляду
29 липня 2025 рокусправа № 380/12512/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення процесуального строку у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить:
- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення з 01.07.2021 виплати ОСОБА_1 в розмірі 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
- Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату щомісячної доплати ОСОБА_1 виходячи із суми 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.07.2021 року.
Ухвалою від 24.06.2025 залишено позовну заяву без руху.
03.07.2025 на адресу суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали..
Ухвалою судді від 07.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, та вказано, що питання щодо строку звернення до суду буде вирішено під час розгляду справи по суті.
03.07.2025 від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій просить вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що згідно з останньою правовою позицією Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права в частині обчислення процесуального строку звернення до суду у спорах, які виникають з перерахунку пенсій, що була висловлена у постановах від 18.12.2023 у справі №380/8059/23, від 18.12.2023 у справі №380/7342/23 та від 19.12.2023 у справі №380/17568/22, до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Про порушення права, за захистом якого позивач звернувся до суду у справі №380/12512//25, останній дізнався 11.06.2025, отримавши листа, а отже 11.06.2025 - є вихідною датою для початку обрахунку процесуального строку, визначеного ст. 122 КАС України.
Отже, позивачем вживалися заходи для отримання інформації про складові пенсійної виплати та причини припинення виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, встановленої відповідно до постанови КМ України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Після отримання вказаної відповіді позивач без зайвих зволікань звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Також позивач зазначає, що пропуск строку звернення до суду зумовлений запровадженням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що ускладнило можливість своєчасного звернення за захистом своїх прав.
При вирішенні заяви про поновлення процесуального строку суд керується таким.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Верховний суд у постанові від 16.01.2025 у справі № 400/9796/23 дійшов висновку, що «з огляду на те, що позивач просив виплачувати щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн з 01.07.2021, а з цим позовом звернувся лише 27.07.2023 (поштою), беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії та наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду першої інстанції в частині вимог за період з 01.07.2021 по 26.01.2023».
Як видно зі змісту позовної заяви, предметом позову, зокрема є поведінка відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 (далі - Постанова №713), з підстав її протиправності.
Позивач, оскаржуючи дії відповідача щодо нарахування та виплати доплати до пенсії з 01.07.2021 відповідно до Постанови №713, звернувся до суду з позовом 19.06.2025, що свідчить про пропуск встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку.
До позовної заяви долучено лист-відповідь ГУ ПФУ у Львівській області від 11.06.2025 на звернення щодо виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, відповідно до якої відсутні підстави для проведення такої.
Як зазначає Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, послідовно підтримуючи раніше сформовану правову позицію у цій категорії справ, доводи позивача про те, що про порушення своїх прав останній дізнався зі змісту листа відповідача, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, оскільки отримання такого листа свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Наведені позивачем обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки, як вже було наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
Беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії та наведені правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду в частині вимог щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою №713, за період з 01.07.2021.
Щодо покликання позивача на статтю 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» поширює свою дію виключно на випадки здійснення перерахунку пенсій внаслідок підвищення грошового забезпечення особам, на які поширює свою дію вказаний закон. При цьому, такий перерахунок має бути протиправно не проведений пенсійним органом на підставі відповідних довідок, виданих уповноваженими органами.
Проте спірна доплата не є складовою грошового забезпечення, тому до цих правовідносин положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не застосовуються.
Тотожна правова позиція за подібних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду від 01.08.2024 у справа № 620/10981/23, від 08.08.2024 у справі № 460/19702/23.
Також доводи заяви про поновлення строку зводяться до покликання позивача на ведення воєнного стану на території України як поважну причину пропуску строку звернення до суду.
Перш за все слід відзначити, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022 і від 12 серпня 2022 року № 573/2022. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто він діє і дотепер.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносилось.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Суд звертає увагу, що запровадження в Україні воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення пропущених строків звернення до суду у всіх без винятку випадках та без з'ясування які саме обставини, пов'язані з введенням воєнного стану в Україні спричинили пропуск строку звернення до суду з позовом.
При цьому, позивачем, не надано доказів того, що запровадження воєнного стану стало перешкодою для своєчасного звернення до суду та перебуває у прямому причинному зв'язку, а саме покликання на запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуальних строків.
Водночас початок перебігу строку звернення до суду за захистом своїх прав щодо виплати доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713, розпочався значно раніше, аніж в Україні було введено воєнний стан.
За таких самих обставин суд вважає необґрунтованим покликання позивача на запровадження в Україні карантину.
За нормами пункту 3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Тому, запровадження карантину не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду і не скасовує обов'язку позивача повідомити суду обставини, у зв'язку з якими такий строк пропущений, а також надати докази на підтвердження таких обставин.
Водночас, в заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем не повідомлено, які саме обставини, пов'язані з карантинними обмеженнями і як саме унеможливили своєчасне звернення до адміністративного суду та не надано відповідних доказів.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду і нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду з цим позовом щодо виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713 за період з 01.07.2021 до 01.09.2024.
Отже, заява представника позивача про поновлення процесуального строку від 18.03.2025 задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою №713, за період з 01.07.2021 до 16.01.2025, підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 243, 240, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду від 03.07.2025 - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою №713, за період з 01.07.2021 до 16.01.2025, - залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяГрень Наталія Михайлівна