справа № 380/7939/25
про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду
та поновлення такого строку
21 липня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Лютої В.Р.,
представника позивача Бабій І.М.,
представника відповідача Лисої Н.В.,
розглянув у підготовчому засіданні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3 (далі за текстом відповідач, ГУ НП у Львівській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Шляховського Олександра від 25.03.2025 року за № 1377 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Львівського РУП № 2 ГУНП»;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Шляховського Олександра від 28.03.2025 року за № 207 о/с «Про особовий склад»;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП з 29.03.2025 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 29.03.2025 року по день поновлення на роботі.
Ухвалою від 28.04.2025 суддя відкрила провадження у справі та призначила до розгляду за правилами загального позовного провадження.
22.05.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністартивного судочинства України.
Зазначає, що з наказом ГУ НП у Львівській області №1377 від 25.02.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського РУП №2 ГУНП» ОСОБА_1 ознайомився 25.03.2025, що підтверджується знімком екрану з месенджера «WhatsApp». Одночасно зазначає, що ГУ НП у Львівській області надіслало зазначений наказ поштовим зв'язком, який отримано позивачем 09.04.2025.
Щодо наказу №207 о/с від 28.03.2025 «Про особовий склад», згідно з яким ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), представник відповдача повідомила, що з таким позивач ознайомився 28.03.2025, що підтверджується знімком екрану з месенджера «WhatsApp». Повідомила, що означений наказ також направлявся поштовим зв'язком та отриманий позивачем 09.04.2025.
За таких обставин вважає, що 28.03.2025 є датою ознайомлення позивача з наказом ГУ НП у Львівській області № 207 о/с від 28.03.2025, і саме з цієї дати почав відлік встановлений статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України п'ятнадцятиденний строк на звернення до суду. До суду позивач звернувся 21.04.2025, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
16.06.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 є діючим військовслжубовцем та проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 . У період з 22.01.2025 позивач перебував у бойовому розпорядженні, а саме у відрядженні поза місцем розташування військової частини. 31.03.2025 позивач надіслав відповідачу лист в якому просив надати копії належно завірених спірних наказів для ознайомлення.
Зазначає, що 09.04.2025 позивач прибув в місто Львів у відпустку за сімейними обставинами та в цей день ознайомився із оскарженими наказами. Отож, звернувшись до суду 21.04.2025 позивач дотримався встановленого статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України п'ятнадцятиденного строку на звернення до суду.
У підготовчому засіданні представник позивача просила суд визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити такий строк з підстав, викладених у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
У підготовчому засіданні представник відповідача підтримала клопотання про залишення позову без розгляду.
Вирішуючи заяви представників сторін, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 зазначеного Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Законодавцем внесено зміни до Дисциплінарного статуту Національної поліції України в період дії воєнного стану, зокрема, абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже, у абзаці 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України законодавець пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення, у вигляді звільнення, та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення з наказом по особовому складу.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі №120/7567/22.
Предметом спору в цій справі є, зокрема наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Шляховського Олександра від 25.03.2025 за № 1377 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Львівського РУП № 2 ГУНП» та наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Шляховського Олександра від 28.03.2025 за № 207 о/с «Про особовий склад».
У цій справі є спірною дата ознайомлення позивача з оскарженими наказами.
Представник відповідача звертає увагу суду на те, що оскаржені накази надіслані позивачу через месенджер «WhatsApp» датами їх видачі, а саме 25.03.2025 та 28.03.2025. З приводу таких доводів, суд зазначає таке.
Зі змісту долученої копії зі скриншота месенджеру «WhatsApp» видно, що 25.03.2025 на ім'я абонента « ОСОБА_2 » надіслано лист в якому повідомлено ОСОБА_3 про наказ від 25.03.2025 за № 1377 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Львівського РУП № 2 ГУНП» (арк. справи 154).
Зі скриншота месенджеру «WhatsApp» видно, що 25.03.2025 на ім'я абонента « ОСОБА_2 ...» надіслано копію наказу ГУ НП у Львівській області №207о/с «Про особовий склад» від 28.03.2025 (арк. справи 152 зворот).
Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». У подальшому воєнний стан в Україні продовжувався та діє дотепер.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Суд зауважує, що сторона відповідача не надала суду доказів згоди ОСОБА_1 , оформлену у вигляді розписки, про надіслання такому на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» наказів одним із способів електронної комунікації, зокрема, за допомогою месенджеру «WhatsApp». Крім цього, з долучених скриншотів неможливо встановити, що контакт на який надсилалися оскаржувані накази дійсно належить позивачу.
Посилання представника відповідача на те, що позивачу станом на 31.03.2025 було відомо про оскаржені накази, суд відхиляє, оскільки у запиті датованому 31.03.2025 ОСОБА_1 звертався до керівника ГУ НП у Львівській області з проханням надати належно завірені копії наказів про його звільнення. Наведене не свідчить про те, що 31.03.2025 позивач ознайомився із оскарженими наказами.
Суд повторює, що законодавець пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення, у вигляді звільнення, та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення з наказом по особовому складу.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що з оскарженими наказами позивач ознайомився 09.04.2025 (підтверджується трекінгом поштових відправлень №7900734256427).
Отже, з огляду на встанволені обставини, суд висновує, що з 09.04.2025 (дати ознайомлення з оскарженими наказами) почав свій відлік строк на звернення до суду.
Позовна заява сформована у підсистемі «Електронний суд» 21.04.2025 та зареєстрована у суді 22.04.2025. Отож, ОСОБА_1 звернувся до суду в п'ятнадцятиденний строк, встановлений статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, що є наслідком відмови у задоволенні клопотання представника відповідача. Відповідно, заява представника позивача про поновлення процесуального строку є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а вказані у ній причини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд
клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду із позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 28.07.2025.
Суддя Мричко Н.І.