про залучення співвідповідача
28 липня 2025 року Київ № 320/24952/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання про залучення співвідповідача у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Беламекс» до Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов «Беламекс» до Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладноїрозрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.10.2021 №3262758/43542734 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 01.09.2021;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Беламекс» від 01.09.2021 №1 датою її фактичного надходження - 30.09.2021.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Представником позивача подано клопотання про залучення Державну податкову службу України в якості співвідповідача, оскільки згідно п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Представником позивача подано заяву про поновлення строку на зверненн до суду.
Представник позивача у заяві покликався на те, що, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненії коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на усій території України карантин. При цьому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з порушенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 3.03.2020 №540-ІХ При кінцеві положення КАС України доповнено п. 3, відповідно до якого протягом встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Крім того, вказує на введення воєнного стану в України. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано заперечення на заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду.Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання заявлені клопотання, суд зазначає таке.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яка відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України може бути подана в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, на час виникнення спірних відносин та звернення до суду з позовом) визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено строк давності - 1095 днів для нарахування грошових зобов'язань платнику податків.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до судової практики, яка була сформована на момент указаного вище оскарження податкових повідомлень-рішень та вимоги, строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становив 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, яке оскаржено (постанова Верховного Суду від 03.04.2020 р. у справі №2540/2576/18).
Однак, 26.11.2020 Верховний Суд у справі №500/2486/19 відступив від позиції про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 року у справі №2540/2576/18, та вказав, що оскаржити податкове повідомлення-рішення можна протягом шести місяців, а після адміністративного оскарження можна оскаржити протягом одного місяця після дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 року по справі №140/1770/19 міститься такий висновок щодо застосування статті 102 та 56 Податкового кодексу України (пункт 99 судового рішення): «Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56)».
При цьому у пункті 101 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 року по справі №140/1770/19 зазначено про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Отже, Великою Палатою Верховного Суду фактично констатовано, що строк давності у 1095 днів поширюється і на право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Таким чином, беручи до уваги наведену вище позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 56.18 статті 56 та статті 102 Податкового кодексу України в питанні оскарження платником податків у суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, а також враховуючи те, що на момент, коли позивач звернулася до суду з позовом про оскарження указаної вище вимоги, строк на їх оскарження згідно позицій суду касаційної інстанції також становив 1095 днів, то суд приходить до висновку про те, що даний позов подано до суду з порушенням строку звернення до суду.
Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, суд вважає наявні підстави для поновлення строку на звернення до суду.
Щодо залучення у справі співвідповідача, суз зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
При вирішенні питання щодо заміни неналежного відповідача на належного, судом вирішуються наступні питання: 1) позивач надав згоду на заміну неналежного відповідача; 2) заміна неналежного відповідача на належного не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Згідно з ч. 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність залучення Державної податкової служби України у якості другого відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 48, 241, 248 КАС України, суд
Поновити позивачу строк на звернення до суду.
Залучити до участі у справі співвідповідача, а саме: Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; адреса: Львівська площа, буд. 5, м. Київ, 04053).
Роз'яснити співвідповідачу його право подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись вимог ст. 162 КАС України.
Роз'яснити позивачу його право подати відповідь на відзив - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання співвідповідачем, дотримуючись, вимог ст. 163 КАС України.
Роз'яснити співвідповідачу його право подати заперечення, дотримуючись вимог ст. 164 КАС України - у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на позов, у разі його подання позивачем.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі, а також копію позовної заяви з додатками залученому до участі у справі співвідповідачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Горобцова