28 липня 2025 року № 320/10021/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 (відповідач 1); військової частини НОМЕР_2 (відповідач 2)
третя особа - АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ",
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хомич Іван Олександрович, звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення у період проходження служби з 24.02.2022 року по 14.01.2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення у період проходження служби з 24.02.2022 року по 14.01.2023 року, з вирахуванням при виплаті встановлених податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення у період проходження служби з 01.03.2024 року по 31.09.2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення у період проходження служби з 01.03.2024 року по 31.09.2024 року, з вирахуванням при виплаті встановлених податків та зборів.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 (позивач) є діючим військовослужбовцем та в період з 24.02.2022 по 14.01.2023 проходила військову службу у ВЧ НОМЕР_3 та як виявилось, у вказаний період частина не нараховувала і не виплачувала їй грошове забезпечення.
До того ж, у період з 01.03.2024 по 31.09.2024 позивач проходила військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , та як виявилось, у вказаний період частина не нараховувала і не виплачувала їй грошове забезпечення, що також підтверджується даними розгорнутої банківської виписки по рахунку позивача НОМЕР_4 , який відкритий у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК", який використовувався нею для отримання грошового забезпечення.
Позивач звернулася через свого представника із адвокатськими запитами до відповідачів, з метою з'ясування факту виплати їй грошового забезпечення за спірні періоди в належних розмірах.
У відповідь ВЧ НОМЕР_3 листом від 06.01.2025 надала інформаційну довідку, де повідомлено, що позивачці нібито було виплачено 746497, 42 грн., водночас ВЧ НОМЕР_3 всупереч проханню інформацію в довідці доказами не підтвердила.
Аналогічно і інший відповідач - ВЧ НОМЕР_2 , у відповідь на запит від 16.12.2024 ВЧ НОМЕР_5 листом від 06.01.2025 надано інформаційну довідку від 06.01.2025 №1696/61, де зазначено що грошове забезпечення позивачу у період з 01.03.2024 по 31.09.2024 нібито виплачувалось та всупереч проханню інформацію в довідці доказами не підтверджено.
Позивач вказує, що даними з виписки по її банківському рахунку не підтверджується отримання виплати заробітної плати від відповідачів за відповідні періоди, а тому вважає свої права порушеними та звернулася за їх захистом до суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Ухвалою витребувано докази у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 витребувано докази у справі повторно, а саме у третьої особи - АТ «Райффайзен банк» (код ЄРДПОУ 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 4А) витребувано:
-інформацію щодо виплати Військовою частиною НОМЕР_1 грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 у період проходження служби з 24.02.2022 року по 14.01.2023 року на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_4 ;
-інформацію щодо виплати Військовою частиною НОМЕР_2 грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 у період проходження служби з 01.03.2024 року по 31.09.2024 року на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_4 .
24.04 2025 судом одержано витребувані докази від третьої особи.
16.04.2025 судом одержано відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_1
У відзиві відповідач 1 зазначає, що хоч позивач і перебувала на службі у відповідача 1, проте нарахування та виплату їй грошового забезпечення фактично здійснювала військова частина НОМЕР_6 , на фінансовому забезпеченні якої перебував відповідач 1 у відповідний спірний період (24.02.2022-14.01.2023). Відповідач 1 додає, що відповідними виписками підтверджуються суми нарахування та виплати, що надходили на картковий рахунок позивача, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
19.06.2025 судом одержано відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_2 (відповідач 2).
Відповідач 2, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що відповідальність за нарахування та виплату грошового забезпечення не могла покладатися лише на Військову частину НОМЕР_2 , оскільки вона є відокремленим підрозділом, а не юридичною особою, у свою чергу, нарахування та виплата грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється військовою частиною вищого рівня - НОМЕР_6 , яка і є держателем первинних бухгалтерських документів. Водночас відповідач 2 зазначає, що позивачу було нараховано та виплачено усі належні суми грошового забезпечення, а посилання на їх невиплату є безпідставними, оскільки вказане підтверджується, зокрема, доказами, які були додані позивачем до рапорту від 24.03.2025, з яких чітко вбачається виплата позивачу її грошового забезпечення за період з 01.03.2024 по 31.09.2024. Відтак відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними в ній матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Судом встановлено, що позивач відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року Nє 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 Nє 32/321/501/13т У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України солдат ОСОБА_2 була призвана на військову службу з 24 лютого 2022 року,
У період з 24.02.2022 по 14.01.2023 проходила військову службу у ВЧ НОМЕР_3 .
У період з 01.03.2024 по 31.09.2024 позивач проходила військову службу у ВЧ НОМЕР_2 . Вказане підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачами.
Позивач вказує, що у періоди з 24.02.2022 по 14.01.2023 та з 01.03.2024 по 31.09.2024 відповідачі не виплачували їй грошове забезпечення, на підтвердження чого надано виписку з банківського рахунку позивача за відповідні періоди.
Через свого представника позивач намагалася отримати підтвердження виплати їй грошового забезпечення відповідачами за час проходження служби, проте їй не було надано достовірних даних на підтвердження виплат, а тому, за захистом своїх прав та інтересів позивач звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.
Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Структура та умови грошового забезпечення військовослужбовців, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова Nє 704).
Відповідно до п.2 Постанови Nє 704 встановлено, що: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міноборони від 07 червня 2018 року № 260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за Nє 745/32197) (далі - Порядок № 260).
Згідно пункту 2 Розділу 1 Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов?язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Окрім того слід зазначити, що Конституційний суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції до повноважень якого належать тлумачення норм Конституції України неодноразово розглядав питання, пов?язані з реалізацією права на соціальний захист громадян України та констатував, що Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи її суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8рп/99, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-pп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказував, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов?язана з ризиком для життя і здоров?я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційноправових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проведення служби так і після її закінчення. Конституційний Суд України в Рішенні від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід?ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.
Згідно з абзацами другим-четвертим пункту 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військовий частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 № 104), військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника бюджетних коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).
Згідно з положеннями абзаців 4 і 6 пункту 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України № 280 від 22.05.2017, в редакції наказу Міністерства оборони України №44 від 14.02.2020 (далі Правил), командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Таким чином, при виплаті грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини, яка зарахована на фінансове забезпечення іншої військової частини (фінансового органу), обов?язок із своєчасного нарахування та виплати грошового забезпечення, у тому з оформлення, підписання та подання усіх документів (грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям) покладається одночасно, в межах компетенції кожної, на військову частину, у штаті якої знаходиться військовослужбовець, так і на військову частину, на фінансуванні якої знаходиться остання.
З огляду на зміст доказів, що містяться в даній справі, зокрема, на копію витребуваної у третьої особи виписки по картковому рахунку позивача, судом вбачається, що в період з 24.02.2022 по 14.01.2023 на рахунок позивача, серед іншого, було здійснено 23 зарахування, в яких призначенням платежу зазначено "ZARPLATA KMTCKTSP" (стосовно 7 транзакцій) та "ZARPLATA VIYSKOVA CHAS" (стосовно решти 16 транзакцій).
Те ж саме стосується і доказу, що був долучений самим позивачем до його позовної заяви, оскільки з огляду на його зміст, на рахунок позивача здійснювалися надходження з призначенням платежу "ZARPLATA KMTCKTSP" (стосовно 7 транзакцій) та "ZARPLATA VIYSKOVA CHAS" (стосовно решти 16 транзакцій), а відтак йому було достеменно відомо про такі зарахування.
З приводу того, ким саме були здійснені нарахування та виплати грошового забезпечення в спірний період, то в матеріалах справи міститься наказ командира ВЧ НОМЕР_6 від 09.09.2022 про створення свільного фінансового господарства військової частини НОМЕР_6 та військових частин НОМЕР_7 , НОМЕР_2 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_1 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , зарахованих на фінансове забезпечення, що фактично підтверджує доводи відповідачів.
Вказане підтверджує, що відповідач 1 не здійснив протиправної бездіяльності стосовно невиплати позивачу її грошового забезпечення за відповідний спірний період (з 24.02.2022 по 14.01.2023), а відтак в цій частині позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Що ж стосується спірного періоду з 01.03.2024 по 31.09.2024, суд зазначає таке.
З огляду на зміст відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 11.02.2025, що був доданий відповідачем 2 до відзиву на позовну заяву, а попередньо доданий позивачем до відповідного рапорту, позивачу в частині спірного періоду з 01.03.2024 по 31.09.2024 здійснювалися нарахування грошового забезпечення від військової частини НОМЕР_6 щомісячно.
У свою чергу суд вважає за потрібне погодитися з висновками відповідача, що вказані суми повністю співпадають з сумами зарахувань по картковому рахунку позивача IBAN НОМЕР_13 , що був наданий третьою особою, в якому відповідні зарахування позначені як "Поповнення картки Visa Money Transfer".
Судом підтверджено сам факт отримання позивачем відповідних сум на картковий рахунок, нарахування яких здійснювала військова частина НОМЕР_6 в спірний період, що спростовує доводи позивача про неотримання нею таких сум.
Вказане підтверджує, що відповідач 2 не здійснив протиправної бездіяльності стосовно невиплати позивачу її грошового забезпечення за відповідний спірний період (з 01.03.2024 по 31.09.2024), а відтак в цій частині позовні вимоги також є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що відсутня протиправна бездіяльність в частині невиплати позивачу її грошового забезпечення за періоди служби у військових частинах НОМЕР_2 та НОМЕР_1 .
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
В зв'язку із тим, що у задоволенні позову відмовлено, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-245, 246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.