ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" липня 2025 р. справа № 300/1239/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління поліції охорони в Івано-Франківській області, Департамент поліції охорони Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
Представник ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), через систему "Електронний суд" звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі також - відповідач, МВС України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління поліції охорони в Івано-Франківській області, - Департамент поліції охорони Національної поліції України (далі також - треті особи) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів на призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.
Враховуючи викладене, просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII без прийняття рішення, визначеного пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 та зобов'язати відповідача розглянути матеріали про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII, в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.44-45).
06.03.2025 представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.56-57).
Третя особа - Департамент поліції охорони Національної поліції України скористався своїм правом на подання пояснення щодо позовної заяви, у якому посилається на те, що Міністерство внутрішніх справ України по відношенню до позивача не дотрималось принципу "належного урядування" та не прийняло відповідного рішення згідно пункту 9 Порядку №850 (а.с.63-66).
Третя особа - Управління поліції охорони в Івано-Франківській області скористалося своїм правом на подання пояснення щодо позовної заяви, у якому також посилається на те, що Міністерство внутрішніх справ України по відношенню до позивача не дотрималось принципу "належного урядування" та не прийняло відповідного рішення згідно пункту 9 Порядку №850 (а.с.77-81).
27.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Свої заперечення мотивує тим, що документи позивача стосовно призначення одноразової грошової допомоги було правомірно повернуто, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1146, яка набрала чинності 04.01.2019, були внесені зміни, зокрема, до підпункту 9 пункту 5 Положення про Національну поліцію (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877.
Відповідно до підпункту 9 пункту 5 Положення (з останніми змінами) "Національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (за винятком діяльності поліції охорони, яка утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах, крім виплат гарантованої з боку держави одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського або колишнього працівника міліції, що здійснюються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції, інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання".
Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що урядом чітко визначено, що виплата одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції. А тому, на переконання відповідача, саме на органи національної поліції покладено обов'язок щодо прийняття рішення про призначення виплати позивачу одноразової грошової допомоги, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови. За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення (а.с.94-98).
Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.
Розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 1985 року по 16.10.2008 проходив службу в органах внутрішніх справ України.
На даний час ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та одержує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, в період часу із 02.10.1989 по 16.11.1989 позивач як працівник міліції знаходився в службовому відрядженні по охороні 30-кілометрової зони Чорнобильської атомної електростанції, де виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії.
16.09.2019 позивачу встановлено (з 19.07.2019) 3 групу інвалідності, без переогляду, захворювання - так, пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №401180 від 16.09.2019.
Також, 16.09.2019 позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 60%, без переогляду, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серії АБ №0036335 від 16.09.2019.
22.12.2021 позивачу встановлено (з 13.09.2021) 2 групу інвалідності, без переогляду, захворювання - так, пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №414276 від 22.12.2021.
Також, 22.12.2021 позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 60%, без переогляду, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серії АБ №0036413 від 22.12.2021.
27 квітня 2023 року позивач звернувся із заявою від 24 квітня 2023 року до Управління поліції охорони в Івано-Франківській області зі заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок хвороби, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Листом від 10 травня 2023 року за №1243/43/28/01-2023 Управління поліції охорони в Івано-Франківській області повідомило Позивача про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, з одночасним поверненням документів (заяви і додатків).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №300/7691/23 (посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117279372) адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Івано-Франківській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з підтверджуючими документами, які додано до заяви; зобов'язано Управління поліції охорони в Івано-Франківській області повторно розглянути подані документи про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та подати документи до Міністерства внутрішніх справ України щодо виплати грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду (посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121874958) апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №300/7691/23 без змін.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №300/7691/23 Управлінням поліції охорони в Івано-Франківській області складено висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, який разом із іншими документами супровідним листом за №3420/43//28/01-2024 від 02.12.2024 направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Листом Відділу координації пенсійних виплат МВС України за №35597-2024 від 27.12.2024 надіслані Управлінням поліції охорони в Івано-Франківській області висновок про призначення Позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ та інші документи було повернуто Управлінню поліції охорони в Івано-Франківській області для скерування за належністю до Національної поліції України. При цьому, як вбачається з листа, таке рішення вмотивоване тим, що Управління поліції охорони в Івано-Франківській області не належить до сфери управління МВС і є територіальним органом Національної поліції України, а тому матеріали про призначення Позивачу одноразової грошової допомоги як колишньому працівникові міліції охорони слід надсилати до центрального органу управління поліцією.
Управлінням поліції охорони в Івано-Франківській області супровідним листом за №4-2025 від 07.01.2025 висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ та інші документи направлено (згідно рекомендацій МВС України) до Національної поліції України для прийняття рішення в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
У подальшому, листом Департаменту поліції охорони Національної поліції України за №СЕД-396-2025 від 29.01.2025 пакет документів щодо призначення Позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ повернуто Управлінню поліції охорони в Івано-Франківській області для інформування позивача та зазначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України, можлива на підставі прийнятого МВС рішення про призначення грошової допомоги згідно з Порядком.
Позивач вважаючи бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка виразилась у відмові в розгляді матеріалів про призначення йому одноразової грошової допомоги та прийнятті за результатами такого розгляду рішення в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, протиправною, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 3 Конституції України людина, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з вимогами статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію", держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Згідно з пунктом 5 розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію". Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закон №580-VIII набрав чинності 07.11.2015.
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовувався нормами статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.
Так, частиною шостою статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 07.03.2018 (справа №464/5571/16-а), від 21.06.2018 (справа №822/31/18), від 28.08.2018 (справа №804/6297/17), від 05 листопада 2019 року (справа №405/705/17(2-а/405/30/17)).
До статті 23 Закону України "Про міліцію" Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 затверджено вже згаданий вище Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, пунктом 2 якого визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.02.2018 у справі №808/1866/16, від 18.10.2018 у справі №369/13187/17 та від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 17.04.2020 у справі №822/736/17, від 16.03.2020 у справі №641/10426/16-а.
Пунктом 7 Порядку №850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності. Серед документів: заява (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу, витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з пунктом 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З аналізу наведених правових норм Порядку №850 можна дійти висновку про те, що чинне законодавство передбачає чіткий алгоритм дій щодо порядку та умов призначення і виплати відповідної одноразової грошової допомоги, а також чітко регламентовані повноваження Міністерства внутрішніх справ України за результатами розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, а саме: прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої допомоги.
При цьому законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень Порядку №850.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що МВС України, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний був прийняти рішення за результатом розгляду матеріалів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно позивача, ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення.
Проте, всупереч вказаними вимогам Порядку № 850, МВС України не приймало ні рішення про призначення, ні рішення про відмову в призначенні грошової допомоги позивачу.
Також суд зауважує, що викладені в листі Департаменту поліції охорони Національної поліції України від 29.01.2025 №СЕД-396-2025 обґрунтування не можуть вважатися рішенням в розумінні пункту 9 Порядку №850, оскільки ним не вирішено питання призначення чи відмови у призначенні грошової допомоги, а протиправно повернуто матеріали без прийняття рішення.
Доводи відповідача про те, що прийняття вищезазначеного рішення не відноситься до його компетенції, а покриття витрат на виплату одноразової допомоги колишнім працівникам державної служби охорони має здійснюватись поліцією за рахунок власних джерел надходжень, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на те, що Порядком №850, у сукупності із іншими наведеними законодавчими актами чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги має бути прийнято саме Міністерством внутрішніх справ України, і відповідно, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ України.
Суд вважає, що не виконання МВС України покладеного на нього обов'язку щодо прийняття в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку №850 документів одного з двох передбачених цим Порядком рішень зумовлює висновок суду про порушення відповідачем вимог пункту 9 зазначеного Порядку.
При цьому, суд звертає увагу на те, що можливість повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком №850 не передбачена, а тому повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище нормам.
Аналогічна правова позиція висловлена щодо подібних правовідносин у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 240/14971/22, від 21.09.2023 у справі №240/19920/22.
Виходячи з вищевказаного суд доходить висновку, що Міністерством внутрішніх справ України допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті на підставі висновку ВВПУ ДПО та наданого пакету документів рішення з питань призначення позивачу одноразової грошової допомоги.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII без прийняття рішення, визначеного пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 та зобов'язати відповідача розглянути матеріали про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII, в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , с. Джурів, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77051) до Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ - 00032684, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління поліції охорони в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 40108892, вул. Млинарська, 2, м. Івано-Франківськ, 76010), - Департамент поліції охорони Національної поліції України (код ЄДРПОУ - 40109110, вул. Малопідвальна, 5, м. Київ, 01001) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII без прийняття рішення, визначеного пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ - 00032684, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024) розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , с. Джурів, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77051) одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII, в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.