Іменем України
25.07.2025 Справа №607/15242/25 Провадження №1-кс/607/4236/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого в ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025210000000040 від 31.05.2025 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Личківці Чортківського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,
25.07.2025 слідчий в ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025210000000040 від 31.05.2025.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025210000000040 від 31.05.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Так, під час проведення досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який в подальшому неодноразово продовжувався та діяв станом на 31.05.2025.
Також 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України виданий Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 29.05.2025 приблизно о 19 год. 07 хв. ОСОБА_4 , використовуючи мобільний телефон НОМЕР_1 , на якому встановлений мобільний додаток «Telegram», отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи з акаунтом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (електронне посилання - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) повідомлення з пропозицією підпалу транспортних засобів, належних Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, за грошову винагороду, а також інструкції щодо способу підпалу таких транспортних засобів.
У подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи у селищі Гусятин Чортківського району Тернопільської області, 30.05.2025 приблизно о 23 год. 45 хв. підшукав транспортний засіб марки «Land Rover», з номерним знаком чорного кольору та написом «НОМЕР_3», що за зовнішніми ознаками схожий на автомобіль Збройних Сил України, який знаходився біля будинку АДРЕСА_3 та яким користувався військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_10 .
Після цього ОСОБА_4 , перебуваючи у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , у якому проживає ОСОБА_7 , при розмові з останньою повідомив про свій злочинний намір, запропонувавши ОСОБА_7 за грошову винагороду спільно вчинити підпал військового транспортного засобу, на що вона погодилась.
У подальшому з метою реалізації спільного злочинного наміру, 31.05.2025 приблизно о 03 год. 34 хв. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільну небезпечність, будучи достовірно обізнаними, що їх дії завдадуть шкоду обороноздатності України у вигляді перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, підійшли до виявленого раніше військового автомобіля марки «Land Rover», номерний знак «НОМЕР_3», запаркованого біля будинку АДРЕСА_3, та, скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та їхні дії є непомітними для оточуючих, ОСОБА_4 відповідно до домовленості, використовуючи заздалегідь підготовлену ємність із запальною сумішшю, підпалив вказаний транспортний засіб, а ОСОБА_7 , діючи відповідно до домовленості, здійснила відеозйомку підпалу військового автомобіля марки «Land Rover», номерний знак «НОМЕР_3», на належний ОСОБА_11 телефон для подальшого пересилання відеозапису на адресу невстановленої в ході досудового розслідування особи з акаунтом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (електронне посилання - ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Зазначені дії ОСОБА_7 та ОСОБА_4 призвели до горіння транспортного засобу марки «Land Rover», номерний знак «НОМЕР_3», в результаті чого було указаний пошкоджено автомобіль.
Однак з незалежних від волі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 причин кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, оскільки мешканці будинку АДРЕСА_3 загасили вогонь, запобігши знищенню транспортного засобу.
Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 22025210000000040 від 31.05.2025 наявна обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
31.05.2025 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
31.05.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 України.
02.06.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн, на строк до 28.07.2025.
19.06.2025 ухвалою Тернопільського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.06.2025 та постановлено нову ухвалу, відповідно до якої до підозрюваного ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 28.07.2025, без визначення розміру застави.
22.07.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжений строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 22025210000000040 від 31.05.2025 до чотирьох місяців.
Також слідчий зазначив, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу неможливо з підстав необхідності проведення ряду слідчих (розшукових) дій, необхідних для забезпечення повного та об'єктивного здійснення досудового розслідування. При цьому ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлені в ухвалі слідчої судді від 02.06.2025 та в ухвалі Тернопільського апеляційного суду від 19.06.2025, продовжують існувати та не зменшились.
За таких підстав слідчий просить продовжити відносно ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила клопотання задовольнити. Додатково зазначила, що відсутність підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, коли наша країна зазнала нападу від держави-агресора, а суть цього кримінального правопорушення полягає у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України, які здійснюють захист нашої країни.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості. Зазначив, що сторона обвинувачення не довела наявність ризиків даного кримінального провадження. Також вважає невірною кваліфікацію дій ОСОБА_4 . Вказав, що в умовах тримання під вартою стан здоров'я ОСОБА_4 погіршився та останній не отримує належну медичну допомогу, якої потребує у зв'язку із незадовільним станом здоров'я. Зауважив, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому та має намір повністю відшкодувати завдані збитки. Також у період, коли розглядалась апеляційна скарга сторони обвинувачення та ОСОБА_4 перебував під заставою, останній не вчиняв дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування. Вважає, що доцільним є застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту або із визначенням застави.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що вважає необґрунтованою його підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Так, ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025210000000040 від 31.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
31.05.2025 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
31.05.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 України.
22.07.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжений строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 22025210000000040 від 31.05.2025 до чотирьох місяців.
02.06.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн, на строк до 28.07.2025.
19.06.2025 ухвалою Тернопільського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.06.2025 та постановлено нову ухвалу, відповідно до якої до підозрюваного ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 28.07.2025, без визначення розміру застави.
При цьому слідча суддя та колегія суддів вважали доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на іншу підозрювану та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Строк дії даного запобіжного заходу закінчується 28.07.2025.
Так, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 3 ст. 197 КПК України).
При цьому клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколи огляду місця події від 31.05.2025; протокол обшуку від 31.05.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 31.05.2025 та стенограма до нього; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 05.06.2025 та стенограма до нього; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 04.06.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 04.06.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 05.06.2025; протоколи огляду від 01.06.2025, 27.06.2025; висновок експерта за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/120-25/6931-КТ від 24.06.2025; висновок експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-25/6932-АВ від 04.07.2025; акт про пожежу від 31.05.2025; висновок про причини виникнення пожежі від 03.06.2025.
Відтак, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також прокурор в судовому засіданні довів існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.
Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким кримінальним правопорушенням та за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому ОСОБА_4 не має офіційного місця роботи та в умовах воєнного стану може виїхати на непідконтрольну державним органам України територію і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Відтак слідча суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжує існувати та не зменшився.
Також слідча суддя вважає, що не перестала існувати можливість знищення, приховання або спотворення ОСОБА_4 будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_4 , здійснюючи протиправні дії, у вчиненні яких підозрюється, дотримувався заходів конспірації, що свідчить про те що, підозрюваний, перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може знищити, приховати або спотворити документи та речі, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні та мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так само і ризик незаконного впливу на іншу підозрювану та свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Так само підозрюваний може як особисто, так і через третіх осіб незаконно впливати на підозрювану ОСОБА_7 з метою дачі останньою неправдивих чи неповних показань, відмови від раніше наданих показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування та судового розгляду.
Відтак слідча суддя встановила, що ризики, визначені ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.06.2025 та ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 19.06.2025, на даний час не зменшились та продовжують існувати, що дає підстави продовжити строк запобіжного заходу для стримування таких ризиків.
Крім цього, прокурор довів, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу неможливо з підстав необхідності проведення у даному кримінальному провадженні ряду слідчих (розшукових) дій. Зокрема, для виконання завдань кримінального провадження, встановлених ст. 2 КПК України, є необхідним встановити та допитати як додаткових свідків осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; отримати та долучити висновки експерта за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів; отримати та долучити висновок експерта за результатами судової пожежно-технічної експертизи; отримати та долучити відповідь з АТ КБ «ПриватБанк» на запит № 69/6-1330нт від 30.06.2025; отримати та долучити відповідь з АТ КБ «ПриватБанк» на запит № 69/6-1331нт від 30.06.2025; отримати та долучити відповідь з АТ «А-Банк» на запит № 69/6-1333нт від 30.06.2025; отримати та долучити відповідь з АТ «Райфайзен Банк» на запит № 69/6-1334нт від 30.06.2025; отримати та долучити відповідь з АТ «Універсал Банк» на запит № 69/6-1335нт від 30.06.2025; отримати та долучити відповідь з Регіонального сервісного центру на запит № 69/6-131/е від 11.07.2025; встановити особу, яка використовує акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_2» у застосунку «Телеграм»; встановити особу, яка використовує акаунт « ОСОБА_17 » у застосунку «Телеграм»; за результатами судових експертиз визначити необхідність у проведенні додаткових слідчих дій; в порядку ст. 290 КПК України оголосити підозрюваним про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та відкрити матеріали для ознайомлення; скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування та після затвердження прокурором вручити стороні захисту, після чого скерувати обвинувальний акт до суду для розгляду.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а відтак і наявність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчою суддею не встановлено.
Так, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Так, навіть за умови застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту чи визначення розміру застави останній зможе вчинити дії, спрямовані на переховування від слідства, знищення чи спотворення будь-яких речей та документів, які мають значення у даному кримінальному провадженні. Також підозрюваний зможе впливати на іншу підозрювану та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
З виписки із медичної амбулаторної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 , 21.07.2025 наданої в.о. начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях ОСОБА_18 у відповідь на запит адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_4 20.06.2025 прибув в ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26) із ІТТ м. Чортків. При первинному огляді ОСОБА_4 встановлений діагноз «Гіпертонічна хвороба І ст, СН0ст.». За час перебування в установі ОСОБА_4 був неодноразово оглянутий лікарем-терапевтом, наркологом, психіатром та черговим медичним персоналом з проведенням усіх необхідних лабораторних та інструментальних обстежень. Також ОСОБА_4 надавалася необхідна медична допомога у передбачену законодавством порядку. За період перебування в установі невідкладних станів здоров'я, що потребували проведення термінової госпіталізації в територіальні заклади МОЗ України та викликів бригади невідкладної медичної допомоги до ОСОБА_4 , не було. Також 23.06.2025 ОСОБА_4 був проведений медичний огляд, за наслідками якого встановлено, що стан здоров'я ОСОБА_4 відповідає наявному захворюванню. У разі погіршення стану здоров'я ОСОБА_4 буде надана відповідна невідкладна медична допомога на базі Чортківської міської медичної частини № 26 або у територіальному закладі охорони здоров'я МОЗ України, а саме у КНП «Чортківська центральна міська лікарня».
Відтак стороною захисту не надано належних та допустимих доказів про незадовільний стан здоров'я підозрюваного, який би унеможливлював його перебування в умовах тримання під вартою.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, слідча суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Слідча суддя також враховує, що з долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження вбачається, що саме ОСОБА_4 був ініціатором спілкування у застосунку «Телеграм» з особою, яка використовує акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та самостійно пропонував вчинити підпал транспортних засобів та адміністративних будівель, які використовуються Збройними Силами України чи іншими військовими формуваннями в умовах воєнного стану в державі. При цьому, як вказано в повідомленні про підозру, ОСОБА_4 залучив до такої протиправної діяльності ОСОБА_7 та саме ОСОБА_4 вчиняв підпал транспортного засобу. Такі обставини дають підстави дійти висновку про підвищену суспільну небезпеку діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та що такі дії завдали шкоди державним інтересам України в умовах повноцінного нападу на нашу країну державою-агресором.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 може бути продовжений на 60 днів. Таке продовження строку запобіжного заходу необхідне для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відтак запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Так само слідча суддя з урахуванням абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення підозрюваному альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 197, 199, 205, 309, 369-372, 379, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого в ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025210000000040 від 31.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, задовольнити повністю.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів.
Установити строк дії ухвали до 22.09.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1