Справа № 595/795/25
Провадження № 2/595/353/2025
29.07.2025
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Тхорик І.І.,
з участю секретаря Боднара М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», в інтересах якого діє представник Тараненко А.І., звернулося в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-9798997 від 28.05.2024 в розмірі 14185,20 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 6600,00 грн та заборгованості по відсотках - 7585,20 грн. Окрім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 28.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-9798997 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору 58061. Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 600,00 грн, порядок сплати якої визначено умовами кредитного договору. Отже, позичальнику перераховується сума в розмірі 6000 грн. На виконання умов кредитного договору, 28.05.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Первісний кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від ТОВ «Платежі Онлайн» з відміткою та додатком до нього. Проте, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з цим у нього виникла заборгованість у розмірі 14185,20 грн, яка складається із заборгованості по кредиту - 6600,00 грн, заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом - 7585,20 грн. 17.12.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача. 02.04.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» також було укладено договір факторингу №020425-У, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача, що підтверджується реєстром боржників у розмірі 14185,20 грн. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та заборгованість за договором не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11 липня 2025 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про витребування доказів. Витребувано в АТ «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ 14305909): інформацію чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжна картка маска-картки № НОМЕР_1 / чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період 28.05.2024 - 02.06.2024 в сумі 6000 грн (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41688-73622-80934 від 28.05.2024); інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за платіжною карткою маска-картки № НОМЕР_1 , надати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних клієнта банку за платіжною карткою маска-картки № НОМЕР_1 ; у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період 28.05.2024 - 02.06.2024 у сумі 6000 грн (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41688-73622-80934 від 28.05.2024), надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію; надати повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); у випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти боржника); у випадку, якщо картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 не належить відповідачу, яким є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) надати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 .
28 липня 2025 року на адресу суду від АТ «Райффайзен Банк», на виконання ухвали суду у справі № 595/795/25 надійшов інформаційний лист разом із DVD-R диском на якому міститься виписка про рух коштів по рахунку НОМЕР_4 (картка № НОМЕР_5 ), який належить ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 за період з 28.05.2024 по 02.06.2024.
У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Тараненко А.І. не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася повторно, не повідомивши суду про причини своєї неявки, про день та час слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Правом на подання відзиву відповідач не скористалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахування викладеного вище, суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши зібранні по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №00-9798997 (далі Договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.
Сторони Договору кредитної лінії № 00-9798997 узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, графік погашення платежів, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору і на таких умовах та шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 58061.
Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 умов Договору сума наданого відповідачу кредиту складає 6000,00 грн, строк кредитування - 360 днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 23 травня 2025 року.
Відповідно до п.п. 1.5, 1.5.1, 1.7., 1.7.1 Договору тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка складає 1,47 % від суми кредиту за кожний день користування коштами, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п.1.3 цього Договору Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії дорівнює 1,5%.
Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10.00 % від суми кредиту, що складає 600,00 грн. (п. 1.6. Договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору становить 9568,20% (п.1.8 Договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору становить 38352,00 грн (п.1.9 Договору).
У матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 61397, в якому поміж іншого зазначена інформація щодо основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання обов'язку кредитора щодо переказу кредитних коштів відповідачу позивачем надано інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 23.12.2024 №1401/12.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «Макс Кредит», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка уклала договір 00-9798997 від 28.05.2024, ідентифікований ТОВ «Макс Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор 58061, час відправки ідентифікатора 28.05.2025 о 12:08:58, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_7.
Як вбачається з відповіді АТ «Райффайзен Банк» № 81-15-9/9244-БТ від 23.07.2025, на запит суду № 595/795/25/1629/2025 від 16.07.2025, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_6 . Номер телефону НОМЕР_7 зазначено в анкетних даних ОСОБА_1 та є фінансовим номером на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій за платіжною карткою № НОМЕР_6 . Одночасно банком на DVD-R диску долучено виписку про рух коштів по рахунку НОМЕР_4 (картка № НОМЕР_5 ), який належить ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 за період з 28.05.2024 по 02.06.2024, з якої вбачається, що по даному рахунку, який належить ОСОБА_1 у вказаний період здійснювався рух грошових коштів, в тому числі 28.05.2024 - зарахування переказу на карту в сумі 6000,00 грн.
З детального розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Макс Кредит» вбачається, що заборгованість відповідача станом на 17.12.2024 становить 14185,20 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 6000,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами -7585,20 грн; сума заборгованості за нарахованими комісіями - 600 грн.
17.12.2024 між ТОВ «Макс Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, згідно умов якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру,в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (п.2.1 договору).
На підтвердження переходу від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №00-9798997 від 28.05.2024 у розмірі 14185,20 грн, позивачем, окрім іншого, надано реєстр боржників до договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024.
02.04.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу №020425-У, згідно умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).
Відповідно до реєстру боржників від 02.04.2025 за договором факторингу №020425-У від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №00-9798997 від 28.05.2024 у розмірі 14185,20 грн, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №020425-У від 02.04.2025 та платіжною інструкцією в національній валюті № 415 від 14.04.2025.
Отже, до ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до укладених договорів факторингу, перейшло право грошової вимоги до відповідача.
Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.
Так у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений йому у смс-повідомленні на його мобільний номер телефону.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодився з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.
Отримавши кредитні кошти, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором про споживчий кредит, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у загальному розмірі 14185,20 грн, про яку заявив позивач.
Згідно Виписки з особового рахунка за кредитним договором № 00-9798997 від 28.05.2024, сформованої ТОВ «Юніт Капітал», загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 07.05.2025 (включно) складає 14185,20 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6600,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 7585,20 грн.
Ураховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також беручи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність, суд доходить висновку, що має місце порушення прав позивача, а отже, Банк вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за користування кредитом.
Факт користування відповідачем кредитними коштами та їх несвоєчасне повернення знайшов своє підтвердження у матеріалах справи, зокрема у наданій Банком виписці по картці за рахунком, ОСОБА_1 про втрату картки не заявляла, з заявами щодо несанкціонованого використання коштів до Банку не зверталась, упродовж вказаного періоду користувалась кредитними коштами.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась та доказів на спростування доводів позивача не надала.
Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором 00-9798997 від 28.05.2024 у розмірі 14185,20 грн, з яких: 6600 грн - загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 7585,20 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
З аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
За загальним правилом, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони в разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власної ініціативи.
Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21.
Водночас у ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Наведені висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23.
У постановах від 19 лютого 2022 року в справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з урахуванням конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
В позовній заяві представник позивача - адвокат Тараненко А.І. просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, які пов'язані з розглядом справи в суді.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничої допомоги у суді було надано: копію договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, копію протоколу погодження вартості послуг до вказаного договору, копію додаткової угоди № 7 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 та копію акту прийому передачі наданих послуг від 07.04.2025.
Із копії акту прийому - передачі наданих послуг від 07.04.2025 вбачається перелік наданих правових та юридичних послуг: 1) складання позовної заяви у даній справі (2 год.) - вартість послуг 5000 грн; 2) вивчення матеріалів справи (2 год.) - вартість послуг 1000 грн; 3) підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування коштів на рахунок боржника ОСОБА_1 (1 год.) - вартість послуг 500 грн; 4) підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок боржника (1 год.) - вартість послуг 500 грн, всього 7000,00 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, розмір якої не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу вимог закону.
За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу позивача за розгляд справи в суді у розмірі 7000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Дослідивши докази щодо розміру понесених витрат позивачем на правничу допомогу, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Юніт Капітал» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у розмірі 3000 грн.
Також з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 258, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-9798997 від 28.05.2024 в сумі 14185 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн 20 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6600,00 грн та заборгованості на нарахованими відсотками в розмірі 7585,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Бучацького районного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення суду складено 28 липня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд.4, літ.А, офіс 10, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: І. І. Тхорик