29.07.2025
Єдиний унікальний №497/2893/24
Провадження №1-кс/497/619/25
про розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
29.07.25 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, клопотання слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області про дозвіл на затримання з метою приводу,
29.07.2025 року слідчий СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу в зв'язку з досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №62023240020001511 від 24.11.2023, за підозрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 12.04.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням стану здоров'я та інших даних, а також відсутності визначених підстав для відстрочки або звільнення від призову на строкову військову службу, ОСОБА_4 призвано на військову службу за мобілізацією та направлено для проходження до військової частини.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 12.04.2023, тобто з дня направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової частини, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання свого військового обов'язку - проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Далі, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2023 №109, ОСОБА_4 зарахований до списків військової частини та поставлений на всі види забезпечення.
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2023 №150 ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу та поставлений на всі види забезпечення.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Згідно із вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Відповідно до вимог ст. ст. ст. ст. 11, 16, 125-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Проте, солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо, допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.
Згідно із ст. 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі, зокрема, відбуття чи повернення з відрядження відпустки або лікування.
Однак, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією в 3 роті десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 2 десантно-штурмового взводу військової частини НОМЕР_2 у військовому звані «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 125-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, 04.09.2023 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09.00 год., самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму воєнного стану), та ухиляється від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби до теперішнього часу.
ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи службу в 3 роті десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 2 десантно-штурмового взводу військової частини НОМЕР_2 на посаді стрільця-номера обслуги 4 десантно-штурмового відділення, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 125-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 04.09.2023 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09:00 год., самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_2 , яка тимчасово дислокувалась за адресою: АДРЕСА_1 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму воєнного стану), та ухиляється від проходження військової служби проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби до теперішнього часу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану .
Так, 19.09.2024 слідчим відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення.
Підозра, що оголошено ОСОБА_4 обґрунтовується доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме: матеріалами службового розслідування, результати якого затверджені наказом командира військової частини НОМЕР_2 , допитами свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 знаючи про те, що його підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, навмисно переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення покарання, тобто наявний ризик переховування згідно ст.177 КПК України.
Відтак, орган досудового розслідування вважає за необхідне отримати відносно ОСОБА_4 дозвіл на затримання, з метою приводу останнього для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні 29.07.2025 року прокурор клопотання слідчого підтримав, наполягав на його задоволенні, та надав пояснення з підстав зазначених в клопотанні.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши обставини та підстави наведені в клопотанні, матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення прокурора з підстав та доводів зазначених в клопотанні, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не обґрунтоване та задоволенню не підлягає на підставі наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі постанови першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 від 11.04.2024 року доручено здійснення досудового роздування кримінального провадження №62023240020001511 від 24.11.2023, за підозрою за підозрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України іншому органу досудового розслідування - Болградському РВП ГУНП в Одеській області (а.с.8-9).
Наразі досудове розслідування кримінального провадження №62023240020001511від 24.11.2023, за підозрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України здійснюється Слідчим відділом Болградського РВП ГУНП в Одеській області (а.с.7).
Нагляд за додержанням законності під час досудового розслідування у вигляді процесуального керівництва здійснюється прокурорами Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на підставі постанови керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 від 28.07.2025 року, в тому числі прокурором ОСОБА_3 (а.с.139-140).
Вивчивши текст даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ініціатором даного клопотання є слідчий СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , що зазначено у вступні частині клопотання. Тоді як підписано клопотання геть зовсім іншим слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 .
А відтак дане клопотання не відповідає вимогам КПК України, так як не зрозуміло хто саме зі слідчих звертається з даним клопотанням.
Ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 04.12.2024 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України, з метою його приводу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с.126-131).
Як встановлено у ч. 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищезазначені вимоги закону дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути наданий лише: щодо підозрюваної особи, яка переховується від органів досудового розслідування.
Проте, матеріали клопотання не містять жодних доказів того, що ухвала слідчого судді від 04.12.2024 року була реалізована, що станом на час звернення з даним клопотанням до слідчого судді 29.07.2024 року, місце знаходження підозрюваного ОСОБА_4 - не відомо і не встановлено, тобто дана особа ухиляється від органу досудового розслідування, слідчого судді та суду.
Не долучено до клопотання і жодного доказу, який би свідчив, що слідчий чи оперативний підрозділ, на виконання доручення слідчого, розшукував ОСОБА_4 та/або здійснював інші слідчі (розшукові) та які не надали позитивного результату.
Таким чином, до клопотання не долучено жодного доказу проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 та доказів того, що останній переховується від органів досудового розслідування.
Вказані обставини свідчать про формальний підхід до розшуку підозрюваного ОСОБА_4 , а також щодо встановлення його місцезнаходження.
Стаття 2 КПК України передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Частина 5 статті 12 КПК України передбачає, що затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб під час кримінального провадження, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого цим Кодексом, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
За таких обставин на переконання слідчого судді, відсутні підстави для задоволення клопотання слідчого про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для забезпечення участі у судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 188, 189 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України в кримінальному провадженні №6203240020001511 від 24.11.2023 - відмовити.
Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає, у відповідності до частини п'ятої статті 190 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1