Справа № 445/1058/25
провадження № 2/445/784/25
22 липня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки. В обґрунтування позову вказав, що 15 квітня 2021 року він уклав із відповідачем договір позики, відповідно до умов якого передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. Останній зобов?язався повернути вказану суму до 15 квітня 2022 року. У разі неповернення позивачу вказаної суми коштів, позичальник зобов?язувався здійснити відчуження на користь ОСОБА_1 належні йому на праві приватної власності земельні ділянки з кадастровими номерами: 4621885200:60:000:0311, 4621885200:60:000:0560. На підтвердження здійснення вказаного правочину відповідач власноручно написав письмову розписку, згідно змісту якої він дійсно зобов?язується повернути позивачу вказану суму грошей до 15 квітня 2022 року або здійснити відчуження на його користь зазначених земельних ділянок. На даний час відповідач коштів не повернув, повідомив позивача про те, що коштів на повернення боргу у нього немає. Вказав також, що позивачу було передано оригінал правовстановлюючого документу на земельні ділянки, а саме: Державний акт серії ЯА № 735243 від 14.10.2008. Таким чином, враховуючи наявність відмови відповідача від повернення заборгованих коштів позивачу, а також відсутність можливості нотаріально посвідчити договір відчуження спірних земельних ділянок, позивач змушений звернутись до суду із даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, щодо задоволення позову не заперечив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно із дослідженої у судовому засіданні боргової розписки від 15.04.2021, ОСОБА_2 отримав в борг від ОСОБА_1 кошти в сумі 50 000,00 грн., та зобов'язався повернути такі до 15.04.2022, а в разі невиконання боргового зобов'язання, зобов'язався передати належні йому земельні ділянки з кадастровими номерами: 4621885200:60:000:0311, 4621885200:60:000:0560 у власність ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики с укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦІК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно до положень ЦК України, зобов?язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Стаття 530 ЦК України говорить: якщо в зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦІК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Ст. 1050 ЦК України зазначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов?язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Стаття 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В ст. 328 ЦК України зазначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 735243 від 14.10.2008, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,8597 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 1,6453 га, кадастровий номер 4621885200:60:000:0311, та площею 0,2144 га, кадастровий номер 4621885200:60:000:0560, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області.
Таким чином, зважаючи на те, що Відповідач не повернув коштів до 15 квітня 2022 року, на підтвердження чого видана власноруч написана розписка, а також враховуючи той факт, що з метою забезпечення виконання свого зобов?язання відповідач зобов?язувався передати у власність позивача спірні земельні ділянки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 328,526,1046, 1049, 1050 ЦК України, ст. 200, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 1,8597 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 1,6453 га, кадастровий номер 4621885200:60:000:0311, та площею 0,2144 га, кадастровий номер 4621885200:60:000:0560, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 22.07.2025.
Суддя В. М. Сивак