Справа № 461/3147/25
Провадження № 2-п/461/32/25
23.07.2025 року Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.
за участі секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 червня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова із заявою, у якій просить переглянути та скасувати заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 червня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Подану заява обґрунтовує тим, що на час підписання кредитного договору він проживав у м. Львові, проте станом на сьогодні проживає у м. Києві. Про наявність судової справи він дізнався лише 13 червня 2025 року, а тому був позбавлений можливості бути присутнім у судовому засіданні, захищати свої права та інтереси. Вказав, що жодної судової повістки він не отримував.
Зазначив, що у нього наявні докази та відомості, які мають істотне значення для правильного рішення судової справи, серед яких: документи, банківські квитанції, розрахунки, які підтверджують банківські операції, що напряму пов'язані із сумою заборгованості. Повідомив, що такі відомості та пояснення будуть наданні ним під час судового засідання.
Заявник в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час судового засідання, шляхом скерування ухвали про прийняття заяви про перегляд заочного рішення до його персонального кабінету у системі «Електронний суд».
Представник ТОВ «Діджи Фінанс» в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час судового засідання.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, оцінивши доводи учасників справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11.06.2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 10003508069 від 04.04.2021 року у розмірі 54258 грн., судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 000 грн 00 коп.
Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Відповідно до ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копія ухвали Галицького районного суду м. Львова від 18.04.2025 року, судова повістка на 11.06.2025 року були направлені до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Галицького районного суду м. Львова вищевказана ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача - 18.04.2025 року, судова повістка - 20.05.2025 року.
Окрім того, судом додатково було направлено судову повістку за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача засобами поштового зв'язку, однак вказаний рекомендований лист не був вручений та повернутий на адресу суду, оскільки «адресат відсутній за вказаною адресою».
В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 сформував правовий висновок про те, що наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідача було повідомлено належним чином про дату судових засідань.
Крім того, заявник в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1ст. 288 ЦПК України не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи.
Жодних документів, банківських квитанцій, розрахунків, які підтверджують банківські операції, що напряму пов'язані із сумою заборгованості заявником до суду подано не було.
Фактично наведені стороною відповідача посилання є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших доказів відповідач суду не надав.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 126, 127, 260, 287, 288, 353 ЦПК України,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 червня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,- - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 29 липня 2025 року.
Строк на апеляційне оскарження рішення, згідно ст.287 ЦПК України починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Мироненко Л.Д.