Справа № 307/2051/25
Провадження № 1-кс/307/481/25
про застосування запобіжного заходу
29 липня 2025 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Соледар, Бахмутського району, Донецької області та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою технічною освітою, працюючого слюсарем в ТОВ «М-Мебель», не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071160000397 від 07 червня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Вказує на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 06 червня 2025 року, о 20 годині 21 хвилині, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2115», номерний знак НОМЕР_1 , проїжджаючи по вулиці Травневій в смт. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області рухаючись по правій смузі руху в напрямку вул. Богдана Хмельницького, проїжджаючи напроти будинку №9, не забезпечив безпеку дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, та маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, порушуючи вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, розпочав маневр повороту наліво з виїздом на зустрічну смугу руху, по якій рухався мотоцикл марки «BSE» моделі «S2 Endurо», не реєстрований, під керуванням ОСОБА_7 , внаслідок чого сталось зіткнення вказаних автомобіля та мотоциклу. Таким чином своїми діями ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої ЧМТ, перелому лобної кістки зліва з переходом на решітчасту кістку, основну пазуху та пірамідку лівої скроневої кістки, забою правої лобної долі, перелому спинки носу з викривленням носової перегородки, множинних саден та забійної рани обличчя, закритих переломів обох кісток правої гомілки в нижній третині зі зміщенням, уламкових переломів таранної кістки стопи та підвивиху стопи, смугастих саден та гематоми гомілково-ступневого суглобу, які являються небезпечними для життя потерпілого в момент його спричинення та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Пасажир мотоциклу ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелому хребта на рівні попереково-крижового відділу, перелому крижової кістки правої половини тазу, перелому спинки носа, забійної рани зовнішнього носу, які викликають розлад здоров'я більше 21-го дня і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Вказані тілесні ушкодження отримані потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 характерні для даної дорожньо-транспортної події, вкладаються у час пригоди, яка мала місце 06 червня 2025 року та знаходяться у причинному зв'язку з фактом даної ДТП. Отже, невиконання водієм ОСОБА_5 вказаних вимог п.10.1 ПДР знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками щодо отримання тілесних ушкоджень потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .. Враховуючи викладене, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
28 липня 2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого, свідка, висновками експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який Законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих;
Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
Так, у органу досудового розслідування наявні достатні докази вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, за вчинення якого йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просять його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначили, що до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Вивчивши клопотання, заслухавши інших учасників провадження, суд дійшов наступного висновку.
Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у виді у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років і за матеріалами справи підозра ОСОБА_5 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
28 липня 2025 року ОСОБА_5 було вручено повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Також досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілих, а тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, задовольнивши клопотання слідчого в повному обсязі.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що згідно матеріалів клопотання ОСОБА_5 фактично постійно проживає в АДРЕСА_1 .
Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Соледар, Бахмутського району, Донецької області та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 години по 6 годину наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою, а в разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це;
2) у період з 22 по 6 годину не залишати місце постійного проживання - : АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання або роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 24 години 25 вересня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції після її оголошення.
Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_5 направити до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_5 після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 29 липня 2025року.
Слідчий суддя ОСОБА_1