справа № 619/2119/25
провадження № 2/619/1118/25
Заочне рішення
іменем України
29 липня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/2119/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачка: ОСОБА_2 ,
вимоги позивача: про зменшення розміру аліментів,
представник позивача: Деркач С.А.
представник відповідачки: Шкляр І.М.
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 , у інтересах якого діє представник - адвокат Деркач С.А., у системі «Електронний суд» 17.04.2025 звернувся до суду з позовом, у якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу Дергачівського районного суду Харківської області від 20.04.2023 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/3 до 1/6 частини від заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.У обґрунтування позову зазначено, що аліменти він сплачував регулярно, проте, стан його здоров'я значно погіршився, оскільки 27.05.2021 отримав закритий перелом обох кісток лівої гомілки в нижній третині та йому 29.05.2021 була виконана відкрита репозиція, занурений металоостеосинтез. Після призову на військову службу під час мобілізації у березні 2022 року, стан його здоров'я погіршився, він постійно проходить лікування та обстеження, приймає ліки, проходить реабілітацію, тому він не має змоги в подальшому сплачувати той самий розмір аліментів, що присуджений згідно судового наказу. Разом з цим, 23.06.2023 він зареєстрував новий шлюб з ОСОБА_5 та у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_6 .
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом 21.04.2025 сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 1307416 щодо місця перебування (проживання) відповідачки.
Ухвалою суду від 23.04.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2025, яке відкладено на 27.06.2025 за клопотанням представника відповідачки.
Ухвалою суду від 27.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті цивільну справу на 29.07.2025.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка та представник у судове засідання не з'явилися, причину неявки не повідомили, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялися належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки в електронний кабінет адвоката Шкляра І.М.
Частиною 5 ст. 130 ЦПК України визначено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Крім того, відповідачка повдіомлялася шляхом нарпавлення судової повістки у додаток «Viber», про що свыдчить довыдка.
З урахуванням того, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, не з'явилася у судове засідання, не подала відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судовим наказом Дергачівського районного суду Харківської області від 20.04.2023 по справі №619/1728/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) боржника, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 квітня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 18).
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області по справы №619/901/23 від 18.05.2023 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 17).
11.05.2023 постановою головного державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження №71741521 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлених судовим наказом Дергачівського районного суду Харківської області від 20.04.2023 по справі №619/1728/23, провадження № 2-н/619/386/23 (а.с. 21).
Частиною 7 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Таким чином, законодавством передбачено безспірне стягнення аліментів у стандартному розмірі в порядку наказного провадження. Разом з тим, при такому стягненні суд не враховує обставин, передбачених частиною 1 ст. 182 СК України. Відтак у разі незгоди зі стандартним розміром аліментів, що визначений у судовому наказі, законодавство надає право боржнику звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів відповідно до ч. 7 ст. 170 ЦПК України.
Отже, суд, розглядаючи заяву про видачу судового наказу, враховує відомості, заявлені заявником. Разом з тим, відповідач позбавлений можливості висловити свою позицію щодо поданої заяви про видачу судового наказу.
Особливістю наказного провадження є розгляд заяви про видачу судового наказу без проведення судового засідання і повідомлення заявника і боржника, що фактично позбавляє боржника можливості висунути свої заперечення та аргументи, в тому числі щодо наявності у нього інших утриманців.
Аналіз ст. 192 СК України дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Так, 23.06.2023 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 22).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 народився син - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 23).
ОСОБА_1 був призваний на військову службу у березні 2022 року за мобілізацією та є військовослужбовцем у військовій частині НОМЕР_1 та внаслідок фізичних навантажень, участі в бойових діях та переохолоджень стан його здоров'я погіршився, про що свідчить свідоцтво про хворобу №11873, де зазначепно, що 12.04.2022 виконано видалення металоконструкції з лівої великогомілкової кістки. В ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України» виконано операції: 05.07.2022 - відкрита ревізія, фенестрнекректомія лівої великогомілкової кістки з видаленням металоконструкції з малогомілкової кістки; 26.07.2022 - заміщення дефекту м'яких тканин передньої поверхні лівої гомілки суральним шкірно фасціальним клаитем на судинній ніжці, пластика м'яких тканин задньої поверхні лівої гомілки розщепленим шкірним клаптем. В подальшому переведений на стаціонарне лікування до в/ч НОМЕР_2 . 03.11.2022 постановою ВЛК в/ч НОМЕР_2 на підставі статті 78-6, графи П, визнаний обмежено придатним до військової служби. У подальшому в січні 2023 року відмітив загострення остеомієліту з постійною функціонуючою норицею, головний біль, епізоди втрати свідомості. Направлений командиром військової частини на медичний огляд ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби. 22.05.2023 консультований кардіологом ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова», діагностовано пролапс МК з невеликою мітральною недостатністю, синкопе неясного генезу, СН0. Під час теперішнього медичного обстеження, діагностовано гіпертонічну хворобу І ст, минулу a-v блокаду І ст., вертеброгенну цервікалгію, стенозування хребцевої артерії. На підставі статей 61-а, 78-а графи ІІ розладу хвороб, було визнано не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 24).
Крім того, у період з 12.07.2024 по 16.07.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою із медичною картки стаціонарного хворого №9.12794 травматологічного відділення (а.с. 27).
Як вбачається з консультативного висновку спеціаліста №884431 від 27.03.2025, ОСОБА_1 було проведено обстеження у Державній установі «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка Національної Академії медичних наук України» та було встановлено хронічний післятравматичний остеомієліт лівої в/ гомілкової кістки, стадія ремісії, безнорицева форма. Консолідований перелом кісток н/3 лівої гомілки. Стан після операції МОС пластинами (29.05.2021р.), видалення металоконструкції (12.09.2022 р.), залишковий дефект м'яких тканин лівої гомілки (26.07.2022 р.). Післятравматичний артроз лівого г/стопного суглоба - II (другої) ст. Згинальна контрактура лівого г/стопного суглоба. Больовий синдром з І порушенням функції лівої н/кінцівки, акту опори та ходьби. Рекомендовано зокрема судинна протизапальна терапія, масаж, реабілітаційне лікування (а.с. 25).
Згідно консультативного висновку спеціаліста (невропатолог) від 26.03.2025, позивачу було встановлено вегето-судинну дистонію з ліквонарно-венозною дисциркуляцією, схильність до синкопальних станів та призначено лікування (а.с. 26).
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний стан, оскільки після стягнення аліментів на користь відповідачки він одружився та у нього народився син, а також погіршився стан здоров'я, що потребує додаткових витрат на лікування.
Дослідивши надані позивачем докази суд дійшов висновку про те, що після стягнення судовим наказом Дергачівського районного суду Харківської області від 20.04.2023 розміру аліментів на утримання дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сімейний стан позивача змінився, стан здоров'я погіршився, що відповідно до положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та розмір стягуваних аліментів підлягає зменшенню з 1/3 до 1/4 частини.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказуДергачівського районного Харківської області від 20.04.2023 по справі №619/1728/23 на утримання доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із 1/3 до 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Судовий наказ Дергачівського районного суду Харківської області від 20 квітня 2023 року по справі № 619/1728/23 - відкликати з виконання.
Надіслати представникам сторін судове рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачці надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І. М. Нечипоренко