Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
29.07.2025м. ХарківСправа № 922/2549/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши заяву про видачу судового наказу про стягнення 115223,20 грн
заявник Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків
боржник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Барабашова-30», м. Харків
Заявник, Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу, в якій просить суд стягнути на свою користь с боржника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Барабашова-30» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 114808,38 грн та заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 414,82 грн, всього у розмірі 115223,20 грн, яка виникла в порушення положень договору на тимчасове надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 16.05.2024 № 19303/01-Т-Н та договору на тимчасове надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.07.2025 № 215243/01-Т-Н щодо своєчасної оплати наданих заявником послуг.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 242,24 грн заявник просить покласти на боржника.
Розглянувши заяву Комунального підприємства "Харківводоканал" про видачу судового наказу, а також дослідивши додані до неї докази, судом встановлено, що така заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до приписів частини другої статті 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Порядок розгляду вимог у наказному провадженні унормований Розділом ІІ "Наказне провадження" Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Згідно з ч.1 ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 148 ГПК України).
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України.
Звідси, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу, заявник прохає про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 114808,38 грн та заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 414,82 грн за договорами, а саме: договором на тимчасове надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 16.05.2024 № 19303/01-Т-Н та договором на тимчасове надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.07.2025 № 215243/01-Т-Н, тобто в одній заяві об'єднано декілька вимог за двома договорами.
Розділ ІІ "Наказне провадження" Господарського процесуального кодексу України не передбачає об'єднання декілька вимог, яке унормовано ст.173 ГПК України (об'єднання і роз'єднання позовів) в порядку позовного провадження.
Із системного буквального тлумачення ч. 1 ст. 148, п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України вбачається, що заява про видачу судового наказу може бути подана щодо одного договору, відповідно і прохальна частина може бути сформована лише щодо одного договору. В свою чергу, заявником в одній заяві про видачу судового наказу сформована вимога щодо двох договорів, що не відповідає ч. 1 ст. 148 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, слід відмовити Комунальному підприємству "Харківводоканал" у видачі судового наказу про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Барабашова-30» заборгованості у розмірі 115223,20 грн, оскільки в одній заяві об'єднано декілька вимог за двома договорам, що не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина друга статті 152 ГПК України).
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Комунальному підприємству "Харківводоканал" у видачі судового наказу про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Барабашова-30» заборгованості у розмірі 115223,20 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 242,24 грн за заявою від 24.07.2025 (вх. № 2549/25).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 29 липня 2025 року.
СуддяШарко Л.В.