Справа № 135/1606/23
Провадження № 1-кс/147/142/25
про відвід
29 липня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
із участю секретаря ОСОБА_2
прокурораОСОБА_3
обвинуваченого захисника потерпілогоОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючому судді Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2023 за №12023020240000107, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України,
16.05.2025 захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2023 за №12023020240000107, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, було заявлено відвід судді ОСОБА_7 в усній формі, який згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 року було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
04.06.2025 адвокат ОСОБА_5 надав суду заяву про відвід судді ОСОБА_7 в письмовому вигляді.
Заява мотивована тим, що 16 травня 2025 року відбувся судовий розгляд справи №135/1606/23, під час якого здійснювалися процесуальні дії і приймалися процесуальні рішення. Згідно відкритих, офіційних даних з сайту «Судова влада України» встановленого, що робочий час Тростянецького районного суду Вінницької області з понеділка по четвер - з 08.00 год. до 17.00 год., п'ятниця з 08.00 год. до 15.45 год., обідня перерва з 12.00 год. до 12.45 год. Як вбачається з журналу судового засідання від 16.05.2025 року судовий розгляд вказаної справи розпочався о 09.56 год. та завершився о 12.16 год., тобто, коли тривала обідня перерва, тобто в не робочий час суду. Під час зазначеного судового засідання захисником обвинуваченого була звернута увага суду про закінчення о 12.00 год. робочого часу суду. Тому, з огляду на такі обставини захисником заявлено клопотання про відкладення цього судового засідання оскільки робочий час закінчився, настав час відпочинку; що судове засідання тривало вже більш ніж 2 години. Крім того, захисник зазначив, що на 13.00 год. у Тростянецькому районному суді Вінницької області, під головуванням судді ОСОБА_8 , було призначено розгляд іншої справи. Наявність таких обставин безпосередньо призводила до необхідності припинення 16.05.2025 року судового засідання та оголошення перерви в розгляді даної справи, оскільки безперервність судового розгляду справи не була би порушена. Однак, незважаючи на той факт, що судді Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_8 достовірно було відомо про такі обставини, останньою було відмовлено у наданні часу відпочинку (перерви). Зазначені вище обставини, можуть свідчити про відсутність неупередженості судді Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_8 при розгляді справи №135/1606/23, оскільки останньою було порушено основні, прості та зрозумілі засади кримінального провадження - верховенство права та законності. Обставини, які були вказані у даній заяві, з огляду на положення ст. 75 КПКУ, є такими, що виключають участь судді ОСОБА_8 у розгляді справи №135/1606/23, оскільки, навіть, у стороннього спостерігача, з огляду на наведені вище обставини, могли виникнути сумніви в неупередженості судді. Тому просить ухвалити рішення, яким задовольнити відвід судді Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12023020240000107 від 15.05.2023 року при розгляді справи з єдиним унікальним №135/1606/23.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав заявлений ним відвід, надав пояснення аналогічні тим, які викладені в письмовій заяві, зазначив, що під час розгляду кримінального провадження встановлено факти, які самі по собі та в сукупності дають підстави вважати про відсутність неупередженості судді Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_7 при розгляді справи №135/1606/23. У випадку відмови в задоволенні заяви про відвід, у захисника є об'єктивні сумніви в неупередженості судді ОСОБА_7 при подальшому розгляді вказаного кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Прокурор з задоволенні відводу просив відмовити, оскільки він є необґрунтований та не відповідає вимогам ст.75 КПК України. Вказав, що визначення часу та тривалості судового засідання є прерогативою суду, і не є підставою для відводу, якщо це не порушує права та законні інтереси учасників провадження, що в даному випадку відсутнє.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого відводу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу з огляду на таке.
Судом встановлено, що у провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області в складі судді ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2023 за №12023020240000107, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні 16.05.2025 в рамках даного кримінального провадження, захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 було заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_7 у зв'язку з її упередженістю.
Згідно зі ст.55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.
За правилами ст.80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Так, відповідно до ч. 5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність, особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у § 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у § 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
При цьому в рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 16.07.2009 (п. 40) у справі «Биков проти України» (Bykov v. Ukraine) зазначено, що задачею національних судів є організація судового розгляду таким чином, щоб він був швидким та ефективним.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
При цьому не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому у відводі неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_7 від розгляду даного провадження суд також бере до уваги те, що, окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Проаналізувавши заяву про відвід та дослідивши матеріали справи, суд не встановив жодних обставин, які дійсно свідчать про необ'єктивність та упередженість головуючого судді. Доводи заяви про відвід зводяться виключно до незгоди з процесуальним рішенням судді оголосити перерву у судовому засіданні, що, у свою чергу, узгоджується з наведеними вище приписами закону. Жодних інших фактів прояву суддею ОСОБА_7 поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність при розгляді даного провадження, та могли бути підставами для відводу заявником в заяві не зазначено.
Аргументи, якими захисник мотивує свою заяву про відвід судді ОСОБА_7 не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді ОСОБА_7 як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
Інших обставин, визначених статтею 75 КПК України, які б могли свідчити про особисту упередженість судді ОСОБА_7 або її необ'єктивність під час розгляду кримінального провадження, у заяві не вказано, а суд під час розгляду заяви таких обставин також не встановив.
З урахування викладеного вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючому судді Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2023 за №12023020240000107, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено о 16.00 год 29 липня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1