вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" липня 2025 р. Справа № 910/802/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 (суддя Мудрий С.М.)
у справі № 910/802/25 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 26 505,06 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) про стягнення 26 505,06 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час перевезення вантажів залізничним транспортом не було забезпечено збереженості майна позивача - вагонів № 63523534, 53524807, 61191318 54751219, що належать йому на праві власності (оренди). У зв'язку з необхідністю відновлення технічного стану пошкоджених вагонів позивач поніс витрати на загальну суму 26 505,06 грн, які просить відшкодувати за рахунок відповідача.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/802/25 позов задоволено повністю та стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" 26 505,06 грн збитків та 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору
Рішення суду мотивовано тим, що протиправність поведінки відповідача полягає у бездіяльності та незабезпеченні схоронності (збереження) вагонів власності (оренди) позивача під час їх курсування залізничними коліями, чим порушено положення Статуту залізниць України та Закону України "Про залізничний транспорт", внаслідок чого вагони були розукомплектовані і позивачу завдано збитків у загальному розмірі 26 505,06 грн, які складаються з вартості придбаних для цілей ремонту запасних частин, ремонту, витрат із подавання, збирання та маневрової роботи вагонів. Між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/802/25, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 22, 316, 611, 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ст. 23, 24 Статуту залізниць України, ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази перебування спірних вагонів у позивача на відповідній правовій основі, що свідчить про відсутність у нього права на подання позову щодо зазначених вагонів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/802/25; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 23.05.2025.
Позиції учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, у серпні-вересні 2024 року відповідачем було здійснено перевезення вантажних вагонів позивача, зокрема, вагон № 63523534 за залізничною накладною № 46528873, вагон № 53524807 за залізничною накладною № 33510546, вагон № 61191318 за залізничною накладною № 44855294, вагон № 54751219 за залізничною накладною № 43117738.
Вказані вагони знаходяться у власності, оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", про що зазначено в пункті 20 вищезазначених накладних.
Під час прямування вказаних вагонів до пунктів призначення було виявлено їх пошкодження/розукомплектування, та надалі вони були направлені на ремонт, що підтверджується повідомленнями форми ВУ-23М: № 3107 від 17.08.2024 - вагон № 63523534; № 3577 від 07.09.2024 - вагон № 53524807; № 9964 від 06.08.2024 - вагон № 61191318; № 1018 від 16.09.2024 - вагон № 54751219.
Листом від 27.08.2024 № 3070/ДВ Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" з метою складання комерційних актів форми ГУ-22 звернулось до начальника станції Незалежна виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з відповідною заявою, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504044595956), листом від 23.09.2024 № 3308/ДВ - із заявою до начальника виробничо-технічного підрозділу "Станція Ароматна" виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504062328850), до начальника станції Основа виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявами, надісланими листами від 08.08.2024 № 2844/ДВ, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504031172916), та від 23.09.2024 № 3312/ДВ, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504062355717).
У відповідь на вказані заяви Акціонерне товариство "Українська залізниця" в листах від 03.09.2024 № Д-02-06/403 та від 18.10.2024 № Д-02-06/506 вказало, що складання комерційних актів із приводу пошкодження порожніх вагонів нормативними документами не передбачено.
З метою складання актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" зверталось до начальника структурного підрозділу "Криворізьке експлуатаційне вагонне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявою від 27.08.2024 № 3071/ДВ, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504044319304), до начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявою від 23.09.2024 № 3309/ДВ, що підтверджується відміткою про отримання вх. № 03/1240 від 03.04.2024, до начальника виробничого підрозділу "Вагонне депо Основа" регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із заявами від 08.08.2024 № 2845/ДВ, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504031176814), від 23.09.2024 № 3313/ДВ, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень АТ "Укрпошта" (відправлення № 0504062351843).
Також, листом від 23.09.2024 № 3301/ДВ Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" зверталось до начальника Криворізького регіонального відділу виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргою, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504062325478), до начальника Дніпровського регіонального відділу виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - зі скаргою від 15.10.2024 № 3480/ДВ, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504072789227), до начальника Харківського регіонального відділу виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - зі скаргами від 27.08.2024 № 3067/ДВ, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504044615752), та від 15.10.2024 № 3483/ДВ, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504072807667).
У відповідь на скарги від 23.09.2024 № 3301/ДВ та від 15.10.2024 № 3480/ДВ Акціонерне товариство "Українська залізниця" в листах від 04.10.2024 № 285/ДЗР-2 та від 23.10.2024 № ДММ-36/279 повідомило, що складання комерційних актів із приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено.
Окрім цього, позивач звертався до начальника структурного підрозділу "Служба вагонного господарства" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргами від 23.09.2024 № 3302/ДВ, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504062321642), та від 15.10.2024 № 3481/ДВ, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (відправлення № 0504072801472).
На скаргу від 15.10.2024 № 3481/ДВ позивач отримав від відповідача відповідь від 25.10.2024 № ВПридн-04/40, в якій було зазначено, що розукомплектування вагона за кодом "919" не є підставою для складання акта про пошкодження вагона форми ВУ-25М.
Таким чином, акти, які засвідчують факт пошкодження вагонів, не складені та не були надані позивачу, окрім актів про пошкодження вагона № 61191318 від 07.08.2024 та № 54751219 від 17.09.2024.
За фактом встановлення відсутності деталей вагони власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були направлені позивачем на технічне обслуговування, що підтверджується повідомленнями форми ВУ-23М.
Унаслідок розукомплектування вагонів Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" передано структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, зокрема, відповідно до договору поставки № 710/16 від 01.11.2016, специфікації № 62 від 04.01.2021 та видаткової накладної № 122 від 27.01.2021 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано: балочка авторежиму опорна 100.41.030-0СБ у кількості 1 шт. на загальну суму 1 044,00 грн, оплачено згідно з платіжним дорученням № 1185 від 08.02.2021; відповідно до договору поставки № 166/17 від 29.03.2017, видаткової накладної № 43 від 10.11.2023 та специфікації від 10.10.2023 у ТОВ "ТТР" було придбано: тяга стоянкового гальма К22.04-04.01.00.0-00СБ у кількості 3 шт. на загальну суму 4 500,00 грн, оплачено згідно з платіжним дорученням № 7937 від 27.11.2023; відповідно до договору поставки № 166/17 від 29.03.2017, специфікації від 02.01.2024 та видаткової накладної № 5 від 15.01.2024 у ТОВ "ТТР" було придбано: кронштейн К22.04-04.02.00.0-00 у кількості 1 шт. на загальну суму 318,00 грн, оплачено згідно з платіжним дорученням № 611 від 23.01.2024; відповідно до договору поставки № 166/17 від 29.03.2017, специфікації від 02.01.2024 та видаткової накладної № 5 від 15.01.2024 у ТОВ "ТТР" було придбано: кутник К22.04-04.00.00.0-05 у кількості 1 шт. на загальну суму 84,00 грн, оплачено згідно з платіжною інструкцією № 611 від 23.01.2024; відповідно до договору поставки № 208/16 від 28.03.2016, видаткової накладної № 80 від 15.01.2024 та специфікації від 25.12.2023 у ТОВ "ПРОМУНІВЕРСАЛГРУП" було придбано: привід стоянкового гальма КА3260.24.000П-01СБ у кількості 1 шт. на загальну суму 3 664,20 грн, оплачено згідно з платіжним дорученням № 614 від 23.01.2024; відповідно до договору поставки № 208/16 від 28.03.2016, специфікації від 12.10.2022 та видаткової накладної № 1630 від 28.10.2022 у ТОВ "ПРОМУНІВЕРСАЛГРУП" було придбано: кронштейн КА 3260.25.300 у кількості 1 шт. на загальну суму 495,60 грн, оплачено згідно з платіжною інструкцією № 8521 від 18.11.2022; відповідно до договору поставки № 855/19 від 05.11.2019, видаткової накладної № 22 від 26.06.2024 та специфікації від 18.06.2024 у ТОВ "РД" було придбано: кутник 532.41.029-0 у кількості 1 шт. на загальну суму 151,19 грн, оплачено згідно з платіжним дорученням № 5116 від 04.07.2024.
Загальна вартість придбаних деталей становить 10 256,99 грн.
Технічне обслуговування вагонів здійснювалось на підставі укладеного 19.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" як замовником та Акціонерним товариством "Українська залізниця" як виконавцем договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів № ПР/В-20130/НЮдч, за умовами якого виконавець зобов'язався виконувати технічне обслуговування з відчепленням під час експлуатації вагонів власності замовника, орендованих вагонів або вагонів, що знаходяться в оперативному управлінні згідно з договорами суборенди та даними довідки 2610 філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця", на момент передачі повідомлення 1354 з кодом 4, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги.
Відповідно до актів наданих послуг № 1 від 28.08.2024 на суму 1 181,21 грн (вагон № 63523534), № 437/255 від 20.09.2024 на суму 2 653,06 грн (вагон № 53524807), № 643/481 від 20.08.2024 на суму 3 214,07 грн (вагон № 61191318), № 726/481 від 27.09.2024 на суму 1 016,29 грн (вагон № 54751219) було проведено технічне обслуговування вагонів на загальну суму 8 064,63 грн.
Грошові кошти за технічне обслуговування вищезазначених вагонів були сплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями № 4530 від 12.06.2024 згідно з рахунком № 30/253 від 10.06.2024, № 6507 від 14.08.2024 згідно з рахунком № 382/255 від 09.08.2024, № 6866 від 30.08.2024 згідно з рахунком № 643/481 від 20.08.2024, № 8149 від 25.10.2024 згідно з рахунком № 726/481 від 27.09.2024.
Також, при проведенні технічного обслуговування вагонів № 63523534, 61191318, 54751219 Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" було понесено витрати з подавання та забирання вагонів, маневрової роботи вагонів у загальному розмірі 8 183,44 грн, що підтверджується актами № 1 від 28.08.2024 на суму 2 373,53 грн (подавання та забирання вагона № 63523534), № 643/481 від 20.08.2024 на суму 2 841,91 грн (подавання та забирання вагона, маневрова робота вагона № 61191318), № 726/481 від 27.09.2024 на суму 2 968,00 грн (подавання та забирання вагона, маневрова робота вагона № 54751219.
Оплата вказаних послуг підтверджується платіжними інструкціями № 6856 від 30.08.2024 згідно з рахунком № 79/253 від 28.08.2024, № 6866 від 30.08.2024 згідно з рахунком № 643/481 від 20.08.2024, № 8149 від 25.10.2024 згідно з рахунком № 726/481 від 27.09.2024.
З посиланням на те, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" не було забезпечено схоронність (збереження) майна - вагонів власних (орендованих) при їх курсуванні залізничними коліями, чим завдано Товариству з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" збитків у загальному розмірі 26 505,06 грн, які складаються з вартості придбаних деталей у розмірі 10 256,99 грн, вартості технічного обслуговування в розмірі 8 064,63 грн та вартості витрат із подавання та забирання вагонів, маневреної роботи вагонів у розмірі 8 183,44 грн, останнє звернулось із позовом у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Частиною першою статті 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною першою статті 909 ЦК України та частиною першою статті 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до частини третьої статті 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно із частиною п'ятою статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до пункту 8 Статуту залізниць України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.
Пунктами 22, 23 Статуту залізниць України визначено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Пунктом 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил (Правил перевезення вантажів) і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з пунктом 68 Статуту залізниць України залізничні колії, локомотиви і вагони підприємств повинні утримуватися ними згідно з правилами, затвердженими власниками цих підприємств чи органами, до сфери управління яких вони належать.
Відповідно до пункту 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Згідно з підпунктом "в" пункту 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Відповідно до пункту 126 Статуту залізниць України за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Абзацом першим пункту 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Крім того, відповідно до пункту 3.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, усі елементи залізничної колії (земляне полотно, верхня будова та штучні споруди) за міцністю, стійкістю і станом мають забезпечувати безпечний і плавний рух поїздів із швидкостями, встановленими на даній ділянці.
Відповідно до пункту 2.1 Правил технічної експлуатації залізниць України споруди та пристрої залізниць, повинні утримуватися у справному стані. Запобігання появи несправностей та забезпечення довгострокової служби споруд та пристроїв мають бути головними у роботі осіб, які відповідають за їх утримання. Відповідальність за стан споруд і пристроїв несуть працівники, які безпосередньо їх обслуговують, та керівники підприємств, у розпорядженні яких знаходяться ці споруди та пристрої.
Пункт 3.12 Правил технічної експлуатації залізниць України передбачає, зокрема, що контроль за станом колії та споруд на залізницях мають здійснювати лабораторії дефектоскопії, мостовипробні, тунелеобстежувальні, колієобстежувальні, габаритообстежувальні, обстежувальні водолазні станції, для чого мають застосовуватися колієвимірювальні вагони й візки, вагони-дефектоскопи, дефектоскопні візки.
Згідно з пунктом 9.1 Правил технічної експлуатації залізниць України рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці, і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування. Запобігання появі несправностей і забезпечення встановлених строків служби рухомого складу має бути головним у роботі осіб, відповідальних за його технічне обслуговування і ремонт.
Пунктом 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України передбачено, що забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про залізничний транспорт" відправники, одержувачі вантажів та власники під'їзних колій несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України за пошкодження контейнерів і рухомого складу перевізників, а перевізники - за втрату і пошкодження транспортних засобів, що їм не належать, у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Пункт 20 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, визначає, що пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.
Згідно з пунктом 22 Правил користування вагонами і контейнерами сума збитків за пошкодження вагона складається, зокрема, з:
- витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 № 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за № 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;
- вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин.
Вартість ремонту та всі витрати, пов'язані з ремонтом пошкодженого вагона, зазначаються в акті про пошкодження вагона, який надається винній стороні для відшкодування збитків за пошкодження вагона (пункт 23 Правил користування вагонами і контейнерами).
У разі втрати або пошкодження вагона до стану, що не підлягає ремонту, винна сторона обов'язана надати відповідний вагон. У разі відсутності у винної сторони відповідного вагона вона зобов'язана відшкодувати його вартість (пункт 24 Правил користування вагонами і контейнерами).
Отже, з огляду на наведене вище нормативно-правове регулювання, вбачається, що при здійсненні перевезень вантажів залізничним транспортом залізниця як перевізник несе матеріальну відповідальність за пошкодження/знищення майна (зокрема вагонів, що належать іншим підприємствам) у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і ними залізниця не має права розпоряджатися на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.
Вказана правова позиція є сталою та неодноразово підтверджена Верховним Судом, зокрема в постанові від 12.09.2023 у справі № 910/7063/21.
Матеріалами справи підтверджено, що у серпні-вересні 2024 року відповідачем було здійснено перевезення вантажних вагонів позивача, зокрема, вагона № 63523534 за залізничною накладною № 46528873, вагона № 53524807 за залізничною накладною № 33510546, вагона № 61191318 за залізничною накладною № 44855294, вагона № 54751219 за залізничною накладною № 43117738.
Вказані вагони знаходяться у власності, оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", про що зазначено в пункті 20 вищезазначених накладних.
Під час прямування вказаних вагонів до пунктів призначення було виявлено їх пошкодження/розукомплектування, та надалі вони були направлені на ремонт, що підтверджується повідомленнями форми ВУ-23М: № 3107 від 17.08.2024 - вагон № 63523534, № 3577 від 07.09.2024 - вагон № 53524807, № 9964 від 06.08.2024 - вагон № 61191318, № 1018 від 16.09.2024 - вагон № 54751219.
Абзацом другим пункту 126 Статуту залізниць України встановлено відповідальність залізниці за незбереження приватних вагонів (майна іншої особи) під час їх використання (перевезення), відтак статус такого майна (вантаж чи порожні вагони) не має істотного значення для встановлення складу цивільного правопорушення.
Відповідно до підпункту "е" пункту 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: 1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; 2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); 3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; 4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.
При цьому, як вказано Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі № 910/313/19, визначений цим пунктом перелік підстав звільнення залізниці від відповідальності є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. А відтак, у всіх інших випадках презюмується вина залізниці у завданні збитків.
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Як обґрунтовано встановлено судом, протиправність поведінки відповідача полягає у бездіяльності та незабезпеченні схоронності (збереження) вагонів власності (оренди) позивача під час їх курсування залізничними коліями, чим порушено положення Статуту залізниць України та Закону України "Про залізничний транспорт", внаслідок чого вагони були розукомплектовані і позивачу завдано збитків у загальному розмірі 26 505,06 грн, які складаються з вартості придбаних для цілей ремонту запасних частин, ремонту, витрат з подавання, збирання та маневрової роботи вагонів. Між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Крім цього, матеріали справи не містять доказів того, що розукомплектування вантажних вагонів сталося не з вини відповідача, який взяв на себе відповідальність за збереження прийнятих до перевезення вагонів позивача, але не зберіг майно позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення як необхідної умови для стягнення збитків, а відтак правомірним є задоволення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі № 910/802/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву та перебуванням суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П., Владимиренко С.В. з 07.07.2025 по 25.07.2025 (включно) у відпустці, повний текст постанови складено та підписано у перший робочий день після їх виходу з відпустки - 28.07.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко