28 липня 2025 року
м. Харків
справа № 953/5726/24
провадження № 22-ц/818/2740/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Універсалбанк" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2025 року, постановлене суддею Юрлагіною Т.В.,
У червні 2024 Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26.11.2020 в розмірі 43 885,00 грн., станом на 09.05.2024 року, яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 43 885,00 грн., а також просив стягнути судові витрати.
В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на те, що monobank - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікації клієнта очно у відділенні Банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці, починаючи з травня 2020 року: відеоверифікація працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
26.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 26.11.2020. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язуються виконувати його умови. Окрім того, в Анкеті зазначено наступне: «6. Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Також я визнаю, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням простого електронного/ удосконаленого електронного підпису. 11. Усе листування щодо цього Договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору».
На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 70 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
Згідно із тарифами пільговий період за карткою становить 62 дні (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі), пільгова відсоткова ставка становить 0,00001% річних, розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами - 4% від заборгованості, базова відсоткова ставка - 3,1% на місяць, збільшена відсоткова ставка - 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
Позивач вказує, що AT «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених умовами Договору та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору не сплатив щомісячні мінімальні платежі. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання за умовами кредитного договору не виконав. Оскільки станом на 30.03.2023 у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором було понад 90 днів та відбулось істотне порушення клієнтом своїх зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою, банк 30.03.2023 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. На залишок простроченої заборгованості банк нарахував неустойку, передбачену Тарифами. Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 09.05.2024 року становить 43 885,00 грн., та складається з: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) у розмірі 43 885,00 грн.; заборгованості за пенею в сумі 0,00 грн.; за порушення грошового зобов'язання 0,00 грн. Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів Банку, тому позивач змушений звернутися в суд з даним позовом.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2025 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал банк» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг - відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розподілити судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості послуг, Паспортом споживчого кредиту. Вважає, що невиконання боржником умов договору, на які він погодився та ознайомився в анкеті-заяві (стосовно того, що договір про надання банківських послуг складається не лише з анкети-заяви, а також з Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту) та непогашення у повному обсязі заборгованості перед банком матиме наслідком порушення положення про обов'язковість договору. Зазначає, що у підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Вказує, що доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими.
Такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодна з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які були надані їй для ознайомлення (а.с. 11).
Відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту спочатку, 01.12.2020 року позивач встановив ОСОБА_1 кредитний ліміт на картковий рахунок в розмірі 20000 грн, який збільшувався: 08.07.2021 року - 45 000 грн., 12.10.2021 року 70 00,00 грн.
Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 09.05.2024 року становить 43885 грн.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зазначене вище дає підстави дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2020 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, якою було визначено, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
В п. 3 вказаної Анкети-заяви зазначено, що пільговий період користування кредитом становить 62 дні, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць(а.с. 11).
Таким чином, сторонами було погоджено розмір процентів за користування кредитом.
АТ «Універсал Банк» на підтвердження позовних вимог надано розрахунок заборгованості.
Також АТ «Універсал Банк» надало виписку з рахунку ОСОБА_1 за період з 11.12.2020 року по 03.05.2024 року, з якої вбачається надання відповідачу кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, факт користування ним карткою, рух коштів по рахунку та наявність заборгованості (а.с. 86-110).
При цьому виписка з рахунку є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
Надана АТ «Універсал Банк» виписка з рахунку ОСОБА_1 відповідає наданому ним розрахунку заборгованості.
В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості та виписку з рахунку відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що анкета-заява не містить інших істотних умов договору кредиту, таких як сума кредиту та строк кредитування., зазначає, що у анкеті- заяві вказана процентна ставка - 3,1 % на місяць, однак позивач враховував поточну процентну ставку в розмір 19,2% та 37,2% та проводив погашення відсотків шляхом списання кредитних коштів і, як наслідок, збільшувався розмір заборгованості.
Колегія суддів зазначає, що процентна ставка 37,2 % річних і складає 3,1% на місяць, а занижена за певний період процентна ставка до 19,2% - не порушує прав відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору. Відповідно, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову АТ «Універсал Банк».
Згідно з ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню 3 028,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 4 542,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Універсалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 43 885 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 3 028,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 4 542,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді В.Б. Яцина
Ю.М. Мальований