Житомирський апеляційний суд
Справа №276/658/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/658/25
Категорія ч.1 ст.337 КК України Доповідач ОСОБА_2
28 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12025065680000020 за апеляційною скаргою прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 22 квітня 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Фасова Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , з середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 26.11.2024 за ч. 1 ст. 337 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 5100 гривень,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_7 не обирався.
Вирішено питання щодо речових доказів,
За обставин встановлених судом та зазначених у вироку, ОСОБА_7 є особою, яка згідно абз. 4 п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
31.03.2025 року ОСОБА_7 отримав під особистий підпис попередження про кримінальну відповідальність у разі неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_3 у термін до 07.04.2025 для постановки на військовий облік військовозобов'язаних.
В свою чергу, ОСОБА_7 після попередження, зробленого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин, не прибув у визначений термін до 07.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік.
Таким чином, ОСОБА_7 ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 337 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_9 не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, правильність кваліфікації дій та доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 , просить вирок суду в частині призначення покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати невідбуте покарання за вироком Володарсько-Волинського районного суду від 26.11.2024 у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначити остаточне покарання у виді семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В решті вирок залишити без змін. Вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що судом не дотримано вимог ст. 71 КК України в частині призначення покарання за сукупністю вироків, оскільки ухвалюючи рішення, суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.337 КК України, залишивши поза увагою невідбуте покарання за вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 26.11.2024 року у вигляді штрафу в сумі 5100 гривень, який обвинувачений на момент ухвалення судового рішення не сплатив.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду в судове засідання апеляційного суду не з'явився. Подав клопотання про проведення апеляційного розгляду без його участі.
З'ясувавши думку обвинуваченого та прокурора, які не заперечували про проведення апеляційного розгляду у відсутності захисника, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд без участі захисника ОСОБА_10 ..
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_7 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції на підставі ч.2 ст.382 КПК України за письмовою згодою учасників судового провадження, розглянув обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин.
Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 в умисних діях, які виразились в ухиленні військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.337 КК України кваліфіковані правильно.
Відповідно до ст.ст. 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
Призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.337 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , а саме незастосування ст.71 КК України, то колегія судді вважає їх слушними з наступних підстав.
Так, вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 26.11.2024 ОСОБА_7 було засуджено за ч.1 ст.337 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень, який на момент ухвалення оскаржуваного вироку обвинувачений ОСОБА_7 не сплатив. Вказані обставини останній підтвердив і під час апеляційного розгляду.
Даним оскаржуваним вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 КК України
Отже, як слушно зазначає прокурор, вище зазначені обставини, судом першої інстанції не було враховано та при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не було застосовано положення ч.1 ст.71 КК України.
При цьому, у відповідності до норм ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таким чином, в даному випадку, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки фактично не застосував правило повного або часткового приєднання невідбутої частина покарання за попереднім вироком, тобто, неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, а саме норми ч.1, ч.4 ст.71 КК України, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 409, п.2 ч.1 ст.420 КПК України є підставою для скасування вироку у цій частині та ухвалення нового вироку.
Враховуючи наведене, колегія суддів з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, даних про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, не працює, на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, наявності обставин, що пом'якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, вважає за необхідне призначити остаточне покарання ОСОБА_7 на підставі ч.1, ч.4 ст. 71 КК України шляхом повного приєднання невідбутого покарання призначеного ОСОБА_7 за вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 26.11.2024 року до покарання за даним вироком.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання підлягає скасуванню, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, з ухваленням нового вироку в цій частині.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 22 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.337 КК України у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_7 покарання приєднати невідбуте покарання за вироком Володарсько-Волинського районного суду від 26.11.2024 у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень та призначити йому остаточне покарання у виді семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) гривень.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді: