Провадження №2/760/3609/25
Справа №760/4653/24
22 січня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді - Усатової І.А.,
при секретарі Зеленчуку М.М.,
за участю:
представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом - Гарбузка О.М.,
відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - Тихонової А.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус" до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх платних послуг та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус" про визнання недійсним п. 5.10, п.7.3 договору про надання освітніх платних послуг №21/12/2023 від 21.12.2023 суд, -
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх платних послуг.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 21.12.2023 між фізичною особою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус" було укладено договір №21/12/2023 про надання освітніх послуг у приватному навчальному закладі дошкільної освіти «Active Child School» від 21.12.2012, в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відвідування приватного садка.
Відповідно до п.1.2 договору, заклад зобов'язується створити належні умови перебування дитини та забезпечити її розвиток, виховання та навчання згідно з затвердженими освітними програмами: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а замовник зобов'язався забезпечити подання усіх необхідних документів, дотримання внутрішнього розпорядку закладу та здійснювати своєчасну оплату.
Пунктом 5.2 договору, вартість послуг за місячною формою оплати становить 24 000,00 грн.; 03.01.2024 згідно із п.п. 11.2, 11.3, 11.6 договору, виконавець повідомив замовника про вартість збільшення послуг на 1000 грн.
Згідно п.5.2.4. договору, місячна форма оплати проводиться щомісячно не пізніше 01 числа поточного місяця у період в якому надаватимуться послуги.
Відповідно до п. 5.10. договору, оплата за даним договором передбачена п.5.2., проводиться за весь період дії договору та незалежно від того чи відвідувала дитина заклад, та/або чи користувалась наданими послугами.
Передбачено п.7.3 договору, у випадку, якщо батьки ініціювали розірвання договору, вони забовязані повідомити іншу сторону не менше ніж за 30 календарних днів, шляхом подання письмової заяви. Відлік часу стосовно розірвання договору, починається з моменту подання заяви. У випадку розірвання договору з ініціативи батьків у строк, що складає менше ніж 30 календарних днів, батьки проводять оплату за наступний місяць.
Зазначили, що 16.01.2024 позивачем виставлено рахунок №40 від 15.01.2024 за оплату дитячого садка повного дня в сумі 25000,00 грн.
31.01.2024 позивачем повторно виставлено рахунок №40 від 15.01.2024 за оплату дитячого садка повного дня в сумі 25000,00 грн. (рахунок направлено з дотриманням п.п. 11.2, 11.3 договору).
У період з січня 2024 року по лютий 2024 року між сторонами здійснювалось листування у мобільному додатку Telegram згідно п.п. 11.2, 11.3 Договору, жодних намірів, вимог про дострокове розірвання договору від сторони замовника не надходило.
Вказали, що 01.02.2024 замовником направлено повідомлення виконавцю у мобільний додаток Telegram, заяву про дострокове розірвання договору всупереч п.7.3 договору, без додаткових аргументацій та повідомлень.
Станом на 01.02.2024 між сторонами не укладено та не підписано додаткової угоди про дострокове розірвання договору №21/12/2023 про надання освітніх послуг у приватному навчальному закладі дошкільної освіти «Active Child School» (садок повного дня) від 21.12.2012.
Позивачем, 12.02.2024 та 13.02.2024 надіслано на адресу проживання та електронну адресу ОСОБА_1 вимоги про погашення заборгованості за договором №21/12/2023 про надання освітніх платних послуг від 21.12.2023.
Однак, станом на дату подання позовної заяви, від відповідача ОСОБА_1 , не надходило оплати згідно договором, ні відповіді на вимогу про погашення заборгованості.
Просять позов задовольнити з підстав викладених вище.
26.02.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Усатовій І.А.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.04.2024 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
06.05.2024 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус", в якій вона просить суд: визнати недійсним п.5.10, п.7.3 договору про надання освітніх платних послуг №21/12/2023 від 21.12.2023.
В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що 21.12.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус" був укладений договір №21/12/2023 про надання освітніх платних послуг.
Пунктом 5.10 договору, встановлено, що оплата проводиться за весь період дії договору та незалежно від того чи відвідувала дитина заклад та чи користувалась наданими послугами.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі ініціювання батьками розірвання договору, вони забовязані повідомити іншу сторону не менше ніж за 30 календарних днів шляхом подання письмової заяви. Відлік часу стосовно розірвання договору, починається з моменту подання заяви. При цьому, заклад не повертає оплачену батьками безповоротну фінансову допомогу. У випадку розірвання договору з ініціативи батьків у строк, що складає менше ніж 30 днів, батьки проводять оплату за наступний місяць.
Пункти 5.10 та 7.3 договору №21/12/2023 від 21.12.2023, підлягають визнанню судом недійсними, оскільки суперечать положенням частини 1 ст.203 ЦК України, що на підставі частини 1 ст.215 ЦК України є підставою для визнання такого пункту договору недійсним.
Зазначила, що протягом дії договору замовник належним чином виконував умови договору та сплачував за всі місяці перебування дитини у закладі. Крім того, оплата здійснювалась за повний день перебування дитини у закладі, не зважаючи на те, що дитина ходила лише півдня, зокрема за січень.
22.01.2024 позивач за зустрічним позовом повідомила відповідача за зустрічним позовом про те, що дитина припиняє відвідувати заклад та була ініційована зустріч з директором на якій було детально описано причини такої категоричної відмови дитини відвідувати заклад, зокрема: відбирання у дітей їжі за обідом вихователем, заборона одягати одяг, який дитина одягла, примус до сну хоча, існувала домовленість що дитина не лягає спати. Через такі довготриваючі неприємні ситуації, ставлення дитини до закладу змінилося.
Вказала, що 01.02.2024 вона, позивач за зустрічним позовом, направила на адресу відповідача за зустрічним позовом заяву про розірвання договору у зв'язку з тим, що ТОВ "Школа активної дитини Кампус" не надає ті послуги, які були обумовленні при підписанні договору про надання освітніх послуг. Про вказане свідчить переписка замовника з закладом. Зазначає, що у той же час, позивач у первісному позові жодним чином не обґрунтовує необхідність повної оплати щодо послуг, які не надавались та було відомо, що вони надаватись не будуть, а саме не наводить обґрунтування та розрахунок витрат, які несе заклад у зв'язку з припиненням договору та які послуги ним надано, незважаючи на те, що відповідач за первісним позовом повідомив про припинення та не мав наміру користуватися послугою в подальшому.
Просила відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі та визнати недійсним п.5.10, п.7.3 договору про надання освітніх платних послуг №21/12/2023 від 21.12.2023 за зустрічним позовом.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.05.2024 здійснено перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18.09.2024 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус" про визнання недійсним п. 5.10, п.7.3 договору про надання освітніх платних послуг №21/12/2023 від 21.12.2023 до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус" до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх платних послуг.
30.09.2024 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому позивач за первісним позовом просив відмовити у задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про визнання недійсним п.5.10, п.7.3 договору про надання освітніх платних послуг №21/12/2023 від 21.12.2023.
У судовому засіданні представник ТОВ "Школа активної дитини Кампус"- адвокат Гарбузко О.М., первісний позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, надав пояснення по суті.
Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник адвокат - Тихонова А.М. у судовому засіданні первісний позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримали та просили задовольнити, надали пояснення по суті.
Вислухавши позиції представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором про надання освітніх послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2023 між фізичною особою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус" було укладено договір №21/12/2023 про надання освітніх послуг у приватному навчальному закладі дошкільної освіти «Active Child School» від 21.12.2012, в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відвідування приватного садка.
Згідно з пунктом 5.6 договору, термін навчального року діє з 01.09. поточного року по 31.08. наступного року.
Пунктом 5.2 договору, вартість послуг за місячною формою оплати становить 24 000,00 грн.
03.01.2024 згідно із п.п. 11.2, 11.3, 11.6 договору, виконавець повідомив замовника про вартість збільшення послуг на 1000 грн.
Згідно п.5.2.4. договору, місячна форма оплати проводиться щомісячно не пізніше 01 числа поточного місяця у період в якому надаватимуться послуги.
Відповідно до п. 5.10. договору, оплата за даним договором передбачена п.5.2., проводиться за весь період дії договору та незалежно від того чи відвідувала дитина заклад, та/або чи користувалась наданими послугами.
Позивач за первісним позовом, звертаючись до суду з позовом зазначає, що повністю виконав свої зобов'язання за договором №21/12/2023 про надання освітніх послуг від 21.12.2023, однак відповідачка за первісним позовом умови договору не виконала.
Пунктом 7.3 договору, якщо батьки ініціювали розірвання договору, вони забов'язані повідомити іншу сторону не менше ніж за 30 календарних днів, шляхом подання письмової заяви. Відлік часу стосовно розірвання договору, починається з моменту подання заяви. У випадку розірвання договору з ініціативи батьків у строк, що складає менше ніж 30 календарних днів, батьки проводять оплату за наступний місяць.
Вбачається, що відповідач за первісним позовом свої зобов'язання за вказаним договором щодо внесення плати належним чином не виконала, в результаті чого виникла заборгованість.
Встановлено, що 16.01.2024 позивачем за первісним позовом виставлено рахунок №40 від 15.01.2024 за оплату дитячого садка повного дня в сумі 25000,00 грн.
Крім того, 31.01.2024 позивачем за первісним позовом повторно виставлено рахунок №40 від 15.01.2024 за оплату дитячого садка повного дня в сумі 25000,00 грн.
Також встановлено, що з січня 2024 по лютий 2024 року між сторонами здійснювалось листування у мобільному додатку Telegram згідно п.п. 11.2, 11.3 договору, жодних намірів, вимог про дострокове розірвання договору від сторони замовника не надходило.
З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2024 замовником направлено повідомлення виконавцю у мобільний додаток Telegram, заяву про дострокове розірвання договору всупереч п.7.3 договору.
У зустрічній позовній заяві відповідачка за первісним позовом, на підставу своїх вимог посилається на те, що нею направлено на адресу відповідача заяву про розірвання договору у зв'язку з том, що відповідач не надає ті послуги, які були обумовлені при підписанні договору про надання освітніх послуг.
Однак, станом на 01.02.2024 між сторонами не укладено та не підписано додаткової угоди про дострокове розірвання договору №21/12/2023 про надання освітніх послуг у приватному навчальному закладі дошкільної освіти «Active Child School» (садок повного дня) від 21.12.2012.
Позивачем, за первісним позовом, 12.02.2024 та 13.02.2024 надіслано на адресу проживання та електрону адресу ОСОБА_1 вимоги про погашення заборгованості за договором №21/12/2023 про надання освітніх платних послуг від 21.12.2023.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи приходить до висновку, що виконання зобов'язань по сплаті за надані освітні послуги порушено з вини відповідача за первісним позовом тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 25000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач за зустрічним позовом, звертаючись до суду із вимогами про визнання недійсними умов договору в частині пунктів 5.10, 7.3 якими сторони погодили, що відсутність дитини у закладі протягом будь-якого періоду та незалежно від причин не впливає на ціну послуг та ціна послуг не підлягає зменшенню у зв'язку з невідвідуванням дитиною закладу, погодили, що замовник підписанням цього договору підтверджує свою згоду на вказане ціноутворення та зобов'язується оплачувати послуги в період відсутності дитини у закладі, свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що в цій частині укладені договори містять умови, які є несправедливими, то суд вбачає, що освітні послуги надавалися, на умовах платності, замовник у кожному разі прийняла на себе зобов'язання виконувати умови даного договору (пункт 2.1.10 укладеного договору); дотримуватися правил відвідування закладу (пункт 2.2.1 укладеного договору) прийняла на себе зобов'язання дотримуватися режиму роботи закладу, приводити та забирати дитину особисто, інформувати особисто чи по - телефону про причини відсутності дитини до 09.00 поточного дня (пункти 2.2.5, 2.2.9 укладеного договору); прийняла на себе зобов'язання дотримуватися вимог статуту закладу, установчих документів виконавця, правил внутрішнього розпорядку закладу чи інших локальних нормативних актів, загальноприйнятих норм поведінки, а також погоджуватися зі змінами в розкладі.
Доводи ОСОБА_1 про несправедливість умов укладених між сторонами договору не знайшли свого підтвердження, а тому вимоги про визнання цих умов договорів недійсними є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативними актами.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зі змісту оспорюваного договору вбачається, що ОСОБА_1 , розуміючи, що дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні, що сім'я зобов'язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім'ї відповідно до вимог базового компонента дошкільної освіти, самостійно обрала навчальний заклад, тип закладу дошкільної освіти, форму здобуття дитиною дошкільної освіти, в укладеному договорі сторонами визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено ціну послуг та порядок розрахунків, строк договорів і умови їх припинення. Договір підписаний ОСОБА_1 , що свідчить про її згоду з усіма їх умовами, зокрема, з пунктом 5.10 та 7.3, та нею виконувалися, позивач погодився на укладення договору саме такого змісту, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Крім того, умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності, по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, по-третє, завдають шкоди споживачеві (висновок Верховного Суду у постанові від 8.06.2016 у справі № 6-330цс16).
Втім в ході розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про несправедливість умов договору про надання послуг дошкільної освіти №21/12/2023 від 21.12.2023, оскільки доводи ОСОБА_1 ґрунтуються виключно на її поясненнях і спростовуються самим змістом договору, отже відсутні підстави для визнання недійсними умов означеного договору.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання недійсними умов договору не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними доказами. З огляду на наведене, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 1-23, 76-81, 95, 258-259, 263-265, 352, 355 ЦПК України, суд,-
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус" до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх платних послуг - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус" (м. Київ, вул. Нижньоключова, 14, ЄДРПОУ: 43305589) 25 000, 00 грн. заборгованості за Договором №21/12/2023 про надання освітніх платних послуг від 21.12.2023.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Школа активної дитини Кампус" про визнання недійсним п. 5.10, п.7.3 договору про надання освітніх платних послуг №21/12/2023 від 21.12.2023 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Усатова І.А.