Справа № 706/811/25
3/706/309/25
28 липня 2025 року м.Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 04.05.2025 ухилилася від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК Украйни, щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши останньому на святкування дня народження домашнього вина в об'ємі 1,5 літра.
Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. Про розгляд справи повідомлена у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи при розгляді справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП не є обов'язковою, а тому суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністратвине правопорушення, суддя дійшла таких висновків.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків та осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/ або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП України, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Преамбула Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон № 2402-ІІІ) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні (ст. 2 Закону № 2402-ІІІ).
Держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону № 2402-ІІІ).
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону № 2402-ІІІ).
Відповідно до статті 35 Закону № 2402-ІІІ особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Аналіз приписів Закону № 2402-ІІІ дає змогу дійти висновку, що під невиконанням обов'язків щодо виховання дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання неповнолітніх. Ухилення батьків та осіб, що їх замінюють від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, тощо.
Отже, правовою підставою для покладення відповідальності на батьків за ч.1 ст.184 КУпАП є наявність ознак та елементів складу правопорушення, що полягає в невиконанні батьками обов'язків щодо утримання, виховання, навчання, захисту прав та інтересів неповнолітніх.
За результатами розгляду справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на неї законом покладено обов'язки щодо виховання сина, забезпечення йому необхідних умов життя та навчання.
Водночас ОСОБА_1 ухилилась від виконання покладених на неї обов'язків, не дбаючи про стан здоров'я дитини, надала неповнолітньому сину для святкування дня народження алкогольні напої, які він вжив разом із товаришем, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП доводиться дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, у тому числі:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 436555 від 27.05.2025, зміст якого наведено вище (а.с. 1);
- наданими працівнику поліції ОСОБА_1 поясненнями про те, що 04.05.2025 вона відправила свого сина на природу до місцевого ставу, аби він з друзями відсвяткував свій День народження. Близько 21 год 00 хв син повернувся додому та повідомив, що після того, як він пригостив ОСОБА_3 вином, останній сп'янів, та хлопці відвели його до місця проживання, куди приїхала бригада швидкої дороги. ОСОБА_1 також пояснила, що дала сину на святкування домашнє вино в об'ємі 1,5 л (а.с.4);
- поясненнями ОСОБА_2 від 04.05.2025, у яких він повідомив, що 04.05.2025 близько 16 год батько завіз його із другом ОСОБА_4 до місцевого ставу для святкування Дня народження. Приїхавши разом з ОСОБА_5 , вони чекали інших запрошених друзів та накривали на стіл. Він запропонував ОСОБА_5 випити вина, яке дали йому батьки. Від випитих декількох чарок вина ОСОБА_5 сп'янів, пішов до туалету, а повернувшись - скаржився на погане самопочуття. В цей час прийшли інші друзі, але оскільки стан ОСОБА_5 погіршувався, вони відвели його додому, а сусід який побачив, що ОСОБА_5 зле, викликав швидку допомогу. Вино, яке залишилося, він вилив на землю, так як злякався. Про те, що ОСОБА_5 має проблеми зі здоров'ям ОСОБА_2 не знав (а.с. 5).
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що мають доказове значення у їх сукупності, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за невиконання нею, як матір'ю, обов'язків щодо виховання неповнолітньої дитини.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, і вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, що відповідно до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі ст. 40 - 1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 7, 9, 184, 245, 247, 251, 276, 283- 285, 287, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником на рахунок: (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл./тг м.Христин/ 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA958999980313000106000023757; код класифікації доходів бюджету 21081100). Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу упродовж 15 днів, в порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач платежу: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Христинівський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.
Суддя Альона ШКОЛЬНА