Справа № 643/916/23
Провадження № 2/635/884/2025
29 липня 2025 року селище Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючий суддя О.М. Пілюгіна
секретар судового засідання Головінов С.В.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,
представник ОСОБА_1 - адвокат Заруцький Руслан Михайлович, який діє на підставі довіреності від 10 січня 2022 року,
представник позивача, який дії в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом та просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що з 21 жовтня 2015 року позивач перебувала з відповідачем у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась донька ОСОБА_4 . Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2017 року шлюб між сторонами було розірвано. З народженням спільної дитини відповідач не проявив себе як турботливий батько, не утримував дитину, не брав участь у її вихованні. Після припинення сімейних відносин і на теперішній час дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її повному утриманні. Позивач не змінювала телефонний номер, та ніколи не чинила жодних перепон для спілкування відповідача з донькою. Проте відповідач, не телефонує дитині або позивачу щоб дізнатися чи все добре, не переймається духовним та культурним розвитком доньки та не бере жодної участі у вихованні та розвитку дитини, не цікавиться її інтересами, не вітає зі святами та не спілкується з власною донькою, чим свідомо самоусунувся від своїх батьківських обов'язків. Крім того заочним рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у справі № 611/1148/16-ц задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 500 гривень щомісяця, починаючи з 15 грудня 2016 року до повноліття дитини. Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2018 року у справі № 611/371/18 задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, що стягуються на неповнолітню дитину, призначено стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до повноліття дитини. Постановою від 31 липня 2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 611/370/18, виданого 21 червня 2018 року Барвінківським районним судом Харківської області про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Вказане рішення відповідач не виконував, аліменти належним чином не сплачував, внаслідок чого станом на 11 січня 2022 року заборгованість відповідача по сплаті складає 55461,51 гривень. За вказаних обставин позивач змушена звернутися до суду з позовом.
Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 05 червня 2023 року справу передано на розгляд до Харківського районного суду Харківської області.
27 червня 2023 року справа надійшла до Харківського районного суду Харківської області.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 червня 2023 року відкрито провадження по справі.
01 вересня 2023 року представник Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради подав суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав.
17 жовтня 2023 року представник позивача - адвокат Заруцький Р.М. подав суду заяву про уточнення анкетних даних позивача, відповідно до якої позивач у зв'язку з укладенням шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
17 жовтня 2023 року представник позивача - адвокат Заруцький Р.М. подав суду заяву про допит свідків.
06 листопада 2023 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив поновити строк на подання відзиву та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Відповідач не заперечує той факт, що з 21 жовтня 2015 року по 28 листопада 2017 року він перебував з позивачем в офіційному шлюбі, в якому народилась спільна донька ОСОБА_4 . Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2017 року шлюб було розірвано. Але твердження позивача що з моменту народження спільної дитини відповідач не проявив себе, як турботливий батько, не утримував дитину, не брав участі в її вихованні, та той факт, що дитина знаходиться на повному утриманні позивача, не відповідають дійсності. Після розірвання шлюбу з позивачем відповідач не ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків, намагався брати участь у вихованні дитини, цікавився її життям, піклувався про її здоров'я. У випадках захворювання доньки разом з позивачем відвідував медичні заклади, проходив обстеження, за власний рахунок лікував доньку, оскільки позивач не мала на це коштів у зв'язку з відсутністю місця роботи. Дитина була забезпечена всім необхідним, продуктами харчування та одягом шляхом направлення коштів на карту позивача. На прохання відповідача возз'єднати родину було висунуто вимогу помістити його бабусю ОСОБА_8 , 1935 року народження, яка проживала разом з ними, в будинок для літніх людей. На відмову відповідача це зробити була відповідь, що дитину він не побачить. Кожен візит відповідача до доньки створював напружену ситуацію, то дитина спить і він не може її бачити, то приніс не ті подарунки, то демонстративні крики і ридання для привернення уваги сусідів. Тому відповідач прийняв рішення деякий час не приїжджати, сподіваючись, що ОСОБА_5 з часом зрозуміє свою помилку і не буде заважати йому бачити доньку. У зв'язку з тим, що після розірвання шлюбу донька проживала з матір'ю чинилися постійні перешкоди, які унеможливлювали прямі контактування та особисте спілкування з донькою. Постійні зміни місця проживання, ігнорування телефонних дзвінків позбавляли можливості бачитись з дитиною. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. При відсутності згоди позивача відповідач не може реалізувати своє право на безпосередній особистий контакт з дитиною. Окрім цього, у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 відповідач знаходився в окупації в с. Липці Харківського району Харківської області, яке було деокуповано лише 13 вересня 2022 року, де проживає до теперішнього часу. В період окупації відповідач не мав можливості надсилати аліменти на утримання дитини у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_9 , де він працював до початку бойових дій, не мало можливості продовжувати свою діяльність у с. Липці, його довготривале перебування на непідконтрольній українській владі території унеможливлювало як надання роботодавцем, так і виконання працівником завдань, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Проживання відповідача на непідконтрольній території України та дестабілізована соціально-економічна ситуація в регіоні, вплинули на спроможність відповідача належного виконання батьківських обов'язків. Важливо, що в таких обставинах, відповідачем як батьком, було збережено розуміння та всіляко вчинялися дії і намагання робити спроби спілкуватися з дитиною, в тому числі з використанням мобільного зв'язку. Одразу після деокупації с. Липці відповідачем було відновлено трудову діяльність шляхом працевлаштування в ТОВ «Фармація», після відновлення на роботі ним здійснювалися виплати заборгованості по аліментах. Таким чином, обставини на які посилається позивач як на підставу заявленого позову, а саме невиконання батьком батьківських обов'язків, не мають свого підтвердження, та є такими, що не відповідають дійсності. Відповідач не бажає бути позбавленим батьківських прав, оскільки дуже любить свою єдину доньку, бажає брати активну участь у її житті, спілкуватись з нею, проводити спільно час та займатись її вихованням. Однак у зв'язку із негативними стосунками з позивачем, відповідач позбавлений можливості вільного спілкування з донькою, вважає, що позбавлення його батьківських прав негативно вплине на доньку. Крім того, позивач зверталась до відповідача за отриманням дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон, однак отримала відмову. А тому відповідач вважає, що єдиною метою подання позову про позбавлення батьківських прав є отримання позивачем можливості вивезти дитину за кордон без згоди батька.
25 грудня 2023 року представник позивача - адвокат Заруцький Р.М. подав суду відповідь на відзив, в якому вказав, що відповідачем у відзиві зазначено неправдиві дані та перекручено факти. Так, будинок, в який відповідач привіз позивача з дитиною з пологового будинку, не відповідав житловим умовам. Температура в будинку була +12 градусів, відповідач не дозволяв розпалювати комин. Проживши там півмісяця дитина захворіла. Через це 21 грудня позивача з дитиною госпіталізували до лікарні. Шлюб сторін тривав фактично менше, адже шлюбні відносини були припиненні ще до офіційного розірвання шлюбу. Донці було лише 2 місяці. Причина припинення стосунків - постійні невдоволення відповідача, чвари та приниження з боку відповідача, була створена нестерпна атмосфера сумісного проживання. Щодо утримання дитини фінансово, то допомагала її утримувати лише мати позивача - ОСОБА_10 , 1955 народження і відповідач до цього відношення не має. Відповідач з'явився на день народження дитини лише один раз за вісім років - ІНФОРМАЦІЯ_3 . 17 квітня 2018 року дитина була госпіталізована в медичний заклад Харківської дитячої лікарні «ОДКЛ» № 1. Всі витрати на лікування були за кошт позивача, так як відповідач відмовився в зв'язку з тим що він не має коштів. Така ж ситуація була і коли відбулися всі наступні захворювання дитини: бронхіт, ГРЗ, анемія, скарлатина, ацетономічний синдром, вітряна віспа, мононуклеоз. Твердження відповідача щодо відсутності місця роботи та доходів у позивача також не відповідають дійсності, оскільки через нестачу коштів на життя та забезпечення дитини позивач була вимушена передчасно вийти з декрету і влаштувалася на роботу 20 квітня 2018 року у фірму «Роль-Поль». Крім того, позивач має земельний пай, якій приносить прибуток. Цей земельний пай відповідач вмовляв позивача продати аби закрити його особисті борги в банках, про які позивач дізналася після одруження. На вимоги відповідача возз'єднати родину позивач відповіла відмовою, оскільки не хотіла жити в атмосфері постійного страху і приниження за себе та свою дитину, оскільки було таке, що він застосував до позивача фізичне насилля, коли вона була на 8 місяці вагітності. Крім того відповідач зачиняв позивача в будинку разом з його бабусею на цілу добу. За весь час після фактичного припинення відносин були три візити відповідача, а саме: 15.05.2016, 08.12.2016 та 06.08.2018, що створювали напружену ситуацію, оскільки кожен його візит перетворювався на образи позивача та її матері, яку він нецензурними словами виганяв з власного будинку. Кожен його дзвінок - це приниження та погрози в сторону позивачу та погрози забрати дитину. Позивач не перешкоджала відповідачу контактувати з дитиною, також він знав де позивач з дитиною проживали. На думку позивача, збройна агресія РФ не виправдовує дії відповідача, оскільки ще до неї він не займався вихованням дитини, яка також знаходилася під обстрілами. Після деокупації Липців відповідач навіть, не зателефонував і не поцікавився чи перебуває донька в безпеці. Щодо виїзду за кордон, то позивач хотіла отримати від відповідача дозвіл на виїзд доньки за кордон в серпні 2021 року, оскільки друзі покликали на відпочинок на море до Італії, на що відповідач категорично відмовив.
22 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
21 березня 2024 року представник позивача - адвокат Заруцький Р.М. подав суду клопотання про допит свідків у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
22 жовтня 2024 року представник позивача - адвокат Заруцький Р.М. подав суду клопотання про допит свідків у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2024 року заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено.
31 січня 2025 року представник позивача - адвокат Заруцький Р.М. подав суду клопотання про допит свідків у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
19 лютого 2025 року представник позивача - адвокат Заруцький Р.М. подав суду клопотання про допит свідків у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 березня 2025 року заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено.
05 травня 2025 року представник позивача - адвокат Заруцький Р.М. подав суду клопотання про участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позивач в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові, в інші призначені судові засідання не з'явилась.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, в подальшому в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій просив закінчити розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій справу просив розглядати за його відсутності.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) пояснила, що позивач ОСОБА_1 є її дочкою, яка на початку своїх відносин з відповідачем проживала з ним у центрі міста Харкова, у квартирі власником, якої був відповідач, цю квартиру він отримав від своєї бабусі. Через деякий час відповідач продав вказану квартиру, через великі борги у банках та придбав дім у селі Липці Харківського району Харківської області. Після переїзду до вказаної домівки, їх відносини стрімко погіршились, оскільки відповідач постійно перебував у Харкові, забирав гроші позивача та вчиняв відносно неї фізичне насильство під час її вагітності. Після народження дитини, через постійні сварки, ОСОБА_1 з немовлям переїхали жити до свідка. Дівчинка мала поганий стан здоров'я через що часто перебувала у закладах охорони здоров'я. Відповідач до лікарень не приїздив, час від часу телефонував та під час телефонних розмов постійно вдавався до конфліктів. Останній раз свідок бачила відповідача за день до дня народження онуки ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) коли їй виповнився 1 рік, після цього відповідач в житті дитини участі не приймав.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) ОСОБА_12 пояснив, що з знайомий із позивачем з 2019 року, з весни 2021 року вони проживають спільно, одружені мають дитину. За весь вказаний час відповідач жодного разу не поцікавився життям дитини: він не телефонував, не надавав ніякої допомоги, не вітав дитину із днем народження. Останній раз позивач та відповідач спілкувалися влітку в 2021 року, щоб вирішити питання щодо надання дозволу на виїзд дитини закордон для відпочинку, на що відповідач дозволу не дав. Вихованням ОСОБА_4 займаються вони разом з позивачем.
Судом з'ясована думка дитини щодо заявлених позивачем вимог про позбавлення її батька батьківських прав і ОСОБА_4 в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) повідомила, що батьком вважає ОСОБА_13 , який проживає з ними, утримує та виховує її, а біологічного батька не знає, тому не заперечувала проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Суд, заслухавши позивача та її представника, допитавши свідків, з'ясувавши думку дитини, дослідивши докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видано 15 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками записані: батько ОСОБА_2 ; мати ОСОБА_5 , актовий запис № 1838 від 15 грудня 2015 року.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано 28 листопада 2017 року, про що свідчать дані рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2017 року по справі № 611/1014/17.
06 січня 2017 року Барвінківським районним судом Харківської області видано виконавчий лист № 611/1148/16 на підставі рішення суду від 26 грудня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 500 гривень щомісяця, починаючи з 15 грудня 2016 року до повноліття дитини.
21 червня 2018 року Барвінківським районним судом Харківської області видано виконавчий лист № 611/371/18 на підставі рішення суду від 11 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до повноліття дитини; припинено стягнення за виконавчим листом № 611/1148/16.
За даними розрахунку заборгованості по сплаті аліментів з ОСОБА_2 у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 611/370/18, ОСОБА_2 за період з 11 червня 2018 року по 01 січня 2022 року має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 55461,51 гривня.
Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради надано висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав, відповідно до якого Департаментом розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час розгляду та вивчення наданих документів встановлено. Мати дитини - ОСОБА_5 ; батько - ОСОБА_2 ; шлюб між батьками дитини розірваний 28.11.2017. Малолітня ОСОБА_4 мешкає разом з матір'ю, ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , де для дитини створені необхідні умови для всебічного розвитку. ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться станом здоров'я доньки, матеріально не утримує. Згідно з інформацією адміністрації Іванківського Другого закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, який відвідувала малолітня ОСОБА_4 , за період перебування дитини в закладі дошкільної освіти, лише мати, ОСОБА_5 , приймала участь у вихованні дитини, цікавилась освітнім процесом, відвідувала батьківські збори, отримувала консультації від вихователів стосовно виховання доньки, приводила та забирала дитину. Батько дівчинки в закладі дошкільної освіти не з'являвся, не цікавився успіхами дитини та іншими питаннями, ні особисто, ні за допомогою засобів телефонного зв'язку та інтернету. Згідно з інформацією адміністрації Харківської ЗОШ № 41, документи щодо зарахування малолітньої ОСОБА_4 , до начального закладу були прийняті 20.07.2022. Згідно з інформацією адміністрації амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Друга Іванівнка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, де малолітня ОСОБА_4 перебуває на обліку у сімейного лікаря, догляд за дитиною здійснює її мати, ОСОБА_5 . Батько дівчинки, ОСОБА_2 , не звертався до медичного закладу з приводу надання його доньці Аріні рекомендацій лікаря, не приводив дитину на прийом до сімейного лікаря. Заочним рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 26.12.2016 з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання доньки, ОСОБА_4 , в розмірі 500 гривень щомісяця, починаючи з 15.12.2016 до повноліття дитини. Заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 11.01.2022 складає 55461,51 гривень. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради; враховуючи інтереси дитини та рекомендацїі Комісії, керуючись ст. ст. 19, 164 Сімейного кодексу України в інтересах дитини, Департамент служб, який діє від імені органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За даними довідки № 02 від 20 січня 2022 року Іванківського Другого закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно відвідує вказаний заклад; за період перебування дитини в закладі дошкільної освіти, лише мати, ОСОБА_5 приймала участь у вихованні дитини, цікавилась освітнім процесом, відвідувала батьківські збори, отримувала консультації від вихователів стосовно виховання доньки, приводила та забирала дитину; батько дівчинки в закладі дошкільної освіти не з'являвся, не цікавився успіхами дитини та іншими питаннями, ні особисто, ні за допомогою засобів телефонного зв'язку та інтернету.
Згідно довідки № 01-54/27 від 20 липня 2022 року Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 41 Харківської міської ради Харківської області, 20.07.2022 прийняті документи щодо зарахування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1-А класу Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 41 Харківської міської ради Харківської області.
За даними довідки амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Друга Іванівнка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у сімейного лікаря; догляд за дитиною здійснює її мати, ОСОБА_5 ; батько дівчинки, ОСОБА_2 , не звертався до медичного закладу з приводу надання його доньці Аріні рекомендацій лікаря, не приводив дитину на прийом до сімейного лікаря.
В якості доказів суду також надано: копія декларації № 0001-Н145-Р4А0, укладеної 11.02.2022 ОСОБА_5 , як законним представником пацієнта ОСОБА_4 з дільничним лікарем-педіатром КНП «Міська дитяча поліклініка № 7» ХМР Галдіною О.О.; інформація Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про відсутність станом на 17.08.2022 позову ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною та щодо визначення порядку участі батька у вихованні дитини; копія інформації № 239 Липецької сільської військової адміністрації про реєстрацію та фактичне проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; квитанції про сплату ОСОБА_2 боргу згідно АСВП № 56886007 (аліменти); копії квитанцій про переказ ОСОБА_2 коштів ОСОБА_5 з призначенням «Аришке»; копія трудової книжки ОСОБА_5 ; копії консультативних висновків спеціаліста; копії виписок з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , прізвище дружини після одруження « ОСОБА_7 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявляє щодо неї батьківського піклування, разом з дитиною не проживає, виходячи з інтересів дитини, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі, тому позбавляє ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заперечення відповідача проти позову суд розцінює критично і не приймає до уваги, оскільки ним не надано жодних доказів на підтвердження, що позивач перешкоджає йому спілкуватись з дочкою, також не надано доказів, що він вживав передбачених законом заходів впливу на позивача щодо визначення порядку його участі у вихованні дочки, щодо встановлення режиму спілкування з дитиною, інше.
Враховуючи викладене, суд повністю задовольняє вимоги позивача та питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 13, 81,141, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», суд
позовні вимоги ОСОБА_1 - повністю задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, місцезнаходження: місто Харків, вулиця Сумська, 78.
Повне судове рішення складено 29 липня 2025 року.
Суддя О.М. Пілюгіна