"29" липня 2025 р. Справа № 363/1358/25
29 липня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області
Лукач О.П., розглянувши письмові пояснення керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області щодо усунення недоліків, встановлених ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.07.2025 у цивільній справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція», про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення із чужого незаконного володіння,
у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває вказана цивільна справа.
06.06.2025 до суду, через систему «Електронний суд», представником відповідачів - адвокатом Бояровою К.В. подано клопотання про залишення позовної заяви без руху. В обґрунтування клопотання зазначено, що однією з заявлених позовних вимог є вимога про витребування на користь держави в особі Вишгородської районної адміністрації земельних ділянок, які належать на праві власності відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що за своїм правовим змістом відповідає вимогам ст. 388 ЦК України. Якщо буде задоволено вказану вимогу позовної заяви, то відповідачі будуть позбавлені належного їм майна і в такому випадку як добросовісні набувачі мають право на компенсацію вартості земельних ділянок, яка передбачена ч.5 ст. 390 ЦК України. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», який набув чинності 9 квітня 2025 року було внесено зміни до ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату позовної заяви». Вказана норма є нормою зворотної дії, щодо справ, в яких не прийнято рішення судом першої інстанції. Питання щодо експертної оцінки земельних ділянок врегульовані Постановою КМ України від 11 жовтня 2002 року №1531. Відповідно до Додатку 20 (до матеріалів позовної заяви) загальна вартість спірних земельних ділянок становить (на думку прокурора) 11693 грн. 76 коп. Така довідка і зазначена в ній вартість не відповідає вимогам Постанови КМ Україна від 11 жовтня 2025 за №1531. Окрім того, в довідці зазначено, що спірні земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення. Як вбачається з матеріалів справи до позову не надано ні експертної грошової оцінки земельної ділянки, ні документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна. На думку представника відповідачів, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 Цивільного процесуального кодексу, а тому просить зобов'язати позивача здійснити оцінку спірної земельної ділянки (експертно-грошова оцінка) в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви, та надати суду; зобов'язати позивача внести відповідну грошову суму у розмірі вартості спірного майна, на депозитний рахунок Вишгородського районного суду Київської області.
08.07.2025 у підготовчому судовому засіданні, за участі прокурора та представника відповідачів, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.07.2025 позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція», про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення із чужого незаконного володіння - залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня проголошення ухвали, повний текст якої складено 10.07.2025.
17.07.2025 керівником Вишгородської окружної прокуратури Київської області подано до суду письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 07.07.2025 (вірним є - 08.07.2025) про залишення позову без руху.
Варто зазначити, що правом подати письмові заперечення на клопотання представника відповідачів від 06.06.2025, позивач у справі та/або його представник, у період з 10.06.2025 до 08.07.2025 не скористався за наявності такої можливості наданої судом за клопотанням прокурора у судовому засіданні 10.06.2025.
Так, зі змісту вказаних вище письмових пояснень, слідує, що керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області (позивач) заперечує про наявність недоліків позовної заяви, вказуючи про виконання вимог статті 177 ЦПК України під час подання позову до суду, а посилання відповідача на пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» при застосуванні абзацу другого частини четвертої статті 177 ЦПК України є безпідставним, оскільки цим пунктом передбачено зворотну дію закону в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права. Також зазначено, що вирішення питання щодо добросовісності/недобросовісності відповідачів у спірних правовідносинах має здійснюватися судом на стадії ухвалення рішення і він не вправі відхиляти ці твердження позивача ще на стадії розгляду справи. У випадку якщо під час судового розгляду на стадії ухвалення рішення суд у цій справі дійде висновку про те, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем і до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 388 ЦК України і частини п?ятої статті 390 ЦК України, це є підставою для відмови у позові в частині позовних вимог до земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:02:102:6001, а не для залишення позову без руху.
З огляду на зазначене, обґрунтування письмових пояснень позивача на усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 08.07.2025, за своїм змістом фактично є незгодою з підставами залишення позовної заяви без руху.
Отже, станом на день вирішення питання про можливість продовження підготовчого провадження у справі та на день постановлення цієї ухвали - 29.07.2025, з урахуванням відсутності головуючого судді, у зв'язку із перебуванням у щорічній відпустці до 28.07.2025, позивачем (прокурором) не виконано вимоги ухвали від 08.07.2025 та не усунуто недоліків позовної заяви.
Додатково варто зазначити, що дійсно, позовна заява подана до набрання чинності Законом №4292-ІХ, водночас, вона не містить доказів здійснення експерно-грошової оцінки земельних ділянок станом на дату подання позовної заяви та внесення визначеної нею вартості на депозитний рахунок суду, а надані довідки про оцінку вартості об'єкта нерухомості не відповідає дійсній вартості земельних ділянок, зокрема, зазначеній у договорі купівлі-продажу.
За приписами пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292-ІХ, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Такі зміни стосуються і підлягають застосуванню у позовах, предметом яких є витребування нерухомого майна від добросовісного набувача.
Отже, якщо суд дійде висновку про добросовісність набувача, буде необхідним застосувати чинний Закон №4292-IX в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
При цьому така вартість спірного об'єкту нерухомого майна має бути визначена, зокрема станом на дату подання позовної заяви, оскільки судом у спірних правовідносинах ще не було ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача.
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Отже, можна прослідкувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між необхідністю внесенням на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна та умов і порядку їх компенсації, з огляду на ухвалене рішення судом.
Відповідно до частини тринадцятої статті 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Оскільки, заява прокурора про усунення недоліків, є письмовими пояснення (запереченнями) на ухвалу суду від 08.07.2025, а недоліки, встановлені судом, не усунуто, суд дійшов висновку про залишити позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 12, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
позовну заяву позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція», про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення із чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Лукач