вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/243/25
Справа № 356/334/25
РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)
28.07.2025 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Дудар Т.В.
за участю секретаря Харченко Ж.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 234251050 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 10400,00 грн.
Відповідно до умов Розділу 2 Договору Товариство зобов'язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога», що є невід'ємною частиною договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua.
Так, на виконання умов договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору. Відповідно до п. 5.3. договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
Позивач стверджує, що кредитні кошти були перераховані саме у відповідності з умовами кредитного договору та Правил, Закону України «Про платіжні послуги» та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої виключно від відповідача при заповненні ним Заявки. Проте, в порушення умов договору та Правил позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.
05.11.2024 відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство відступило право вимоги за договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - Позивач або Новий кредитор) за договором факторингу № МВ-ТП/7.
Відповідно до п. 9.1.1.7. договору у разі затримання відповідачем сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць новий кредитор має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення відповідача про дострокове припинення договору. При цьому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту відповідача.
Так, зобов'язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить: 38416,90 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачу від первісного кредитора (з дати укладання договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання договору). Проценти за договором після розірвання договору не нараховуються.
Проте позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить позивачу. У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути частину заборгованості за договором.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем становить - 33217,34 грн, з них:·заборгованість по кредиту - 10 399,12 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 22818,22 грн.
Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості, однак, позивач не включає їх до розміру позовних вимог.
Таким чином позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі: 33217,34 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу: 5000,00 грн.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 30.04.2025 було залишено позовну заяву без руху.
19.05.2025 Березанський міський суд Київської області виніс ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній вище цивільній справі, задоволено частково клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідачу ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження у справі, судові повістки про виклик до суду, були надіслані судом на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку.
Однак, конверти повернулися до суду з відміткою органів поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 90-91; 95; 98).
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Тобто, відповідач є належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання в силу вимог ст. 128 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив на позовну заяву.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не направив свого представника (а.с. 93).
Представник позивача Дорошенко О.В., належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явилася (а.с. 94).
У позовній заяві вказано, що позивач не заперечує щодо можливого розгляду справи без його участі та без участі відповідача та можливого ухвалення у справі заочного рішення про задоволення позовних вимог (а.с. 5).
Крім того, 25.07.2025 до канцелярії суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» Дорошенко О.В., у якій остання просила справу № 356/334/25, призначену до розгляду на 28.07.2025 на 10:00, проводити у відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують (а.с. 100).
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.
Як визначено ч. 1 ст. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на те, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин такої неявки, не подав відзив, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність усіх умов для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України (ч. 2 ст. 281 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоднідокази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 03.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» (кредитодовець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 234251050, згідно з п.п. 2.1 п. 2 якого за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 10 400,00 гривень на умовах строковості зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» (а.с. 25-36).
Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1 договору, є загальною сумою кредиту за цим договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 10400,00 гривень 03.08.2024 (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного пероіду кредитування на умовах, передбачених цим договором (п.п. 2.2-2.4 п. 2 договору кредитної лінії № 234251050 від 03.08.2024).
Як передбачено п.п. 7.1- 7.3 п. 7 договору кредитної лінії № 234251050 від 03.08.2024 рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 02.09.2024, а саме проягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного пероіду рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного пероіду, визначену за правилами цього договору. В обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї із наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2 або 9.1.1.7 договору; кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 02.09.2029.
За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено. На момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковими траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки, зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає 1 % за день користування таким траншем (п.п. 8.1, 8.3 п. 8 договору кредитної лінії № 234251050 від 03.08.2024).
Як передбачено п.п. 9.1.1.7 п. 9.1 договору кредитної лінії № 234251050 від 03.08.2024, кредитодавець має право: у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору.
У підпункті 5.1 п. 5 договору кредитної лінії № 234251050 від 03.08.2024 сторони узгодили, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_3, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Позичальник, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки'відправити/підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надійшло в Інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця, відповідно з цього моменту кредитодавець повідомений про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) кредитодавця щодо укладання договору. Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п.п. 4.10.7 п.п. 4.10 п. 4 договору кредитної лінії № 234251050 від 03.08.2024).
Так, договір кредитної лінії № 234251050 від 03.08.2024 містить підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, дата: 03.08.2024, 15:20.
Крім того, позивачем надано копію заявки на отримання грошових коштів від 03.08.2024 (а.с. 24); копію паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 234251050 від 03.08.2024, підписаного ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, дата: 03.08.2024 (а.с. 37-38).
Матеріали справи містять роздруківку Правил надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова допомога» (для фізичних осіб-споживачів фінансових послуг) (а.с. 39-42).
З метою доведення факту виконання ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» умов договору в частині надання відповідачу коштів за договором кредитної лінії № 234251050 від 03.08.2024 позивачем надано копію підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», яким позивач підтверджує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-757 від 06.09.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: відправник: ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», код 38569246, номер транзакції: 42268-76651-14604, дата проведення: 03.08.2024, сума переказу: 10400,00 гривень (а.с. 43).
Зазначене вище підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів суд не бере до уваги, оскільки останнє не містить жодного підпису (лише примітка такого характеру «підписано кваліфікованим електронним підписом» при цьому відсутня інформація про сертифікат КЕП, строк його дійсності тощо.
Також позивач надає копію довідки від 15.04.2025, що містить кваліфікований електронний підпис директора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» С. Сітніченка, на виконання кредитного договору № 234251050 від 03.08.2024, укладеним між позичальником ОСОБА_1 та кредитодавцем - ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», відповідно до якої кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника: Акціонерне товариство «ОТП Банк», надавач платіжних послуг отримувача: Акціонерне товариство «Універсал Банк», особа платника: ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», особа отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; рахунок/платіжна карта отримувача: НОМЕР_3, термін дії: 04.2029, сума платіжної операції: 10400,00 гривень; ідентифікатор платіжної операції: 42268-76651-14604, дата ініціювання платіжної інструкції: 03.08.2024, 15:20:56, дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 03.08.2024, 15:21:08 (а.с. 44).
Така довідка не може бути належним доказом на підтвердженням надання відповідачу кредиту у розмірі та у спосіб, визначені договором, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, передбаченим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» або документом, передбаченим Законом України «Про платіжні послуги».
Відповідно до копії договору факторингу № МВ-ТП/7 від 05.11.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова допомога» (клієнт) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) уклали договір факторингу, відповідно до умов якого, зокрема, п. 2.1-2.2, в порядку та на умовах даного договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника (а.с. 14-16).
Згідно з п. 4.1 договору факторингу № МВ-ТП/7 від 05.11.2024 наявне право вимоги преходить від клієнта до фактора з моменту підписаня реєстру прав вимоги. Майбутнє прво вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Як вбачається з копії витягу з Реєстру прав вимоги від 05.11.2024 на виконання вимог договору факторингу № МВ-ТП/7 від 05.11.2024 на умовах вказаного договору клієнт відступив фактору права вимоги до боржників, зокрема, № 127, боржник: ОСОБА_1 , номер кредитного договору: 234251050 від 03.08.2024, загальна сума заборгованості: 25 157,75 гривень, з яких: 10 399,12 гривень - заборгованість по основному боргу; 9 559,07 гривень - заборгованість за процентами; 5 199,56 гривень - заборгованість за іншими нарахуваннями (а.с. 17-18).
Матеріали справи містять копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1000 від 30.12.2024, платник: ТОВ «Таліон Плюс», отримувач: ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога», призначення платежу: плата за відступлення права вимоги, згідно договору факторингу №МВ-ТП/7 від 05.11.2024 (а.с. 19).
На підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 234251050 від 03.08.2024 та її розміру позивачем надано: розрахунок заборгованості за електронним підписом директора ТОВ ««Манівео Швидка Фінансова допомога» С. Сінченка, відповідно до якого загальний розмір заборгованості за вказаним вище кредитним договором становить 25 001,76 гривень (а.с. 20-21).
Однак, даний розрахунок заборгованості не підтверджує наявність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 234251050 від 03.08.2024, оскільки, з останнього вбачається, що 05.11.2024 було сплачено 10 399,12 гривень тіла кредиту, 9559,07 гривень процентів, 5199,56 гривень неустойки, при цьому до сплати як заборгованість нараховано 10 400,00 гривень тіла кредиту, 11 668,19 гривень процентів, 5199,56 гривень неустойки, тобто сплачені 05.11.2024 кошти не враховані в розрахунку. У разі, якщо ці кошти не були сплачені, суду не видається можливим з'ясувати мету внесення їх до графи «сплачено».
Також позивачем надано розрахунок заборгованості, зроблений ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до якого ОСОБА_1 станом на 29.01.2025 має заборгованість за кредитним договором № 234251050 від 03.08.2024 у розмірі 38 416,90 гривень, з яких: 10 399, 12 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 22 818,22 гривень - заборгованість за процентами; 5 199,56 гривень - неустойка (а.с. 22-23).
До позовної заяви долучено копію повідомлення ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» ОСОБА_1 про відступлення права вимоги від 21.09.2025 ід 05.11.2024 (а.с 45); копію повідомлення від 30.01.2025 за вих. № ТП/234251050 ТОВ «Таліон Плюс» ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору на підставі п. 9.1.1.7 кредитного договору № 234251050 від 03.08.2024 (а.с. 46); копію досудової вимоги до ОСОБА_1 за підписом адвоката А. Колінько (а.с. 47).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Як закріплено у ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».
Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. (ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Так, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Позивачем не долучено жодних доказів отримання відповідачем кредитних коштів, а саме перерахування їх на рахунок відповідача, суду не видається можливим встановити факт отримання відповідачем кредиту (його розмір) та підстави та порядок нарахування заборгованості (у разі всановлення факту отримання відповідачем кредитних коштів) за договором кредитної лінії № 234251050 від 03.08.2024.
Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» - свої зобов'язання за договором кредитної лінії № 234251050 від 03.08.2024, виконало, надавши відповідачу кредит у розмірі та у спосіб, визначений договором, а саме: первинних бухгалтерських документів, передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» або документів, передбачених ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» у разі здійснення розрахунків у сфері електронної комерції відповідно до Закону України «Про платіжні послуги», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Отже, матеріалами справи не підтверджується факт існування у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за договором кредитної лінії № 234251050 від 03.08.2024.
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Позивач при пред'явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2422,40 гривень (а.с. 13).
Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
В силу приписів ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд з огляду на відмову в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 15-16, 203, 205, 207, 509-510, 526, 611, 627, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 133, 137, 141, 258-259, 268, 279, 280, 354-356 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», місцезнаходження: вул. Жабинського, 13, м. Чернігів, код ЄДРПОУ: 39700642.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Т.В. Дудар