Cправа № 127/12527/25
Провадження № 2-а/127/106/25
Іменем України
21 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гуменюка К.П.,
за участю секретаря судового засідання Бортнюк А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП, -
вимоги позивача: скасувати постанову інспектора 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Крушинського Дмитра Івановича серії ЕНА №4475777 від 11 квітня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ухвали судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст.286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 11.04. 2025 року інспектором 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону полку 1 УПП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Крушинським Д.І. складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. за те, що він, як зазначено у постанові, 11.04.2025 року о 12:32:02, шосе Р18 7 км 900М км А/ДР-18Житомир-Сквира, 7 км 900 м, керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLE 350, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 119 км/год. в зоні дії знаку 5.49 (населений пункт с. Станишівка), чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш, ніж на 50 км/год. Швидкість вимірювалась приладом ТС 000780 дод. з П.В. Motorola vb400, номер 475802, 475844, чим порушив п.12.4 ПДР.
Разом з тим, як зазначає позивач даного адміністративного правопорушення він не вчиняв. Так за змістом позовної заяви ОСОБА_1 11.04.2025 року дійсно їхав до м. Києва та в с. Станишівка. Його зупинили працівники поліції, яких він побачив на відстані близько 300 метрів. При цьому, працівник поліції у витягнутій руці тримав якийсь прилад і швидко рухався назустріч, що дуже здивувало, оскільки прилади, які вимірюють швидкість руху мають бути встановлені стаціонарно та під час вимірювання перебувати в нерухомому стані. Працівник поліції зупинив транспортний засіб позивача та повідомив про перевищення швидкості в населеному пункті, з чим позивач не погодився. Доказів порушення ПДР інспектором Клапоущаку С.Ю. надано не було. Сертифікати та докази метрологічної повірки на прилад, яким фіксували швидкість руху транспортного засобу, також надані не були. В зв'язку із зазначеним Клапощаком С.Ю. було неодноразово заявлено про право і бажання скористатися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи та, відповідно, відкласти розгляд справи на інший час для надання можливості укласти угоду з адвокатом, отримати відповідні матеріали справи, зокрема відеофайли з бодікамер працівників поліції, сертифікати відповідності приладу обліку швидкості, докази його метрологічної повірки, інструкції з його використання та надати відповідні заперечення. Однак, інспектором поліції 1 взводу 3 роти 1 батальйону полку 1 УПП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Крушинським Д.І. можливості залучити адвоката позивачу надано не було, оскільки інспектором вже було прийнято рішення про визнання його винним та накладення на нього адміністративного стягнення. Таким чином, на переконання позивача, було допущено грубе порушення його прав, гарантованих ст.59 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Також позивач звертає увагу суду на те, що оскаржувана постанова не містить чіткої інформації про будь-яку фіксацію правопорушення. Окрім того, після укладення договору про надання правової допомоги, адвокатом в інтересах позивача витребувано ряд матеріалів, важливих для всебічного, повного та об'єктивного розгляду адміністративної справи, а саме: матеріали, що тали підставою для винесення оскаржуваної постанови; копії відеозаписів та фотозображень виміру швидкості приладом ТС 000780 дод з П.В. Motorola vb400 номер 475802, 475844; копію інструкції з використання, доказів метрологічної повірки та сертифікату приладу ТС 000780 та просив повідомити, яким чином здійснювалось розташування приладу ТС 000780 під час здійснення вимірювання швидкості автомобіля MERCEDES-BENZ GLE 350 НОМЕР_1 11.04.2025 року о 12:32:02 шосе Р18 7 км 900М км А/ДР-18Житомир - Сквира, 7 км 900 м. На переконання позивача зазначені відомості були важливі, а тому інспектор мав би відкласти розгляд справи на інший день, чого він не зробив.
У зв'язку із вищевикладеним, позивач вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4475777 від 11.04.2025 року винесена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
09.05.2025 на адресу Вінницького міського суду Вінницької області від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на даний адміністративний позов, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, оскільки, на його переконання, доводи, викладені в адміністративному позові, є нічим не обґрунтованими, а вимоги позивача - безпідставними, не узгоджуються із чинними нормами законодавства і, як наслідок, є такими, що не підлягають задоволенню.
Як зазначається у відзиві, поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції Крушинським Д.І. 11.04.2025 о 12:32 під час несення служби на автомобільній дорозі а/д Р-18 7 км + 900 м, за допомогою лазерного вимірювача швидкості LТІ 20/20 ТruСаm (серійний номер ТС000780) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме: водій транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLE 350 (номерний знак НОМЕР_1 ) - ОСОБА_1 на автомобільній дорозі а/д Р-18 7 км + 900 м, керуючи т/з рухався зі швидкістю 119 км/год в зоні дії дорожнього знаку 5.49 «Населений пункт Станишівка» (обмеження швидкості 50 км/год), чим перевищив швидкість руху на 50 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст.122 КУпАП.
Під час розгляду справи поліцейський ОСОБА_2 та його напарник ОСОБА_3 , здійснювали відеофіксацію події на нагрудні портативні відеореєстратори п/в Motorola VВ400 №475802, 475844, про що зазначено в п.5 оскаржуваної постанови.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейський роз'яснив водію його права як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, визначені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та в подальшому, враховуючи наявні докази, прийняв рішення про винесення постанови за ч.4 ст.122 КУпАП та накладення стягнення на правопорушника в розмірі 1700 грн. Після прийнятого по справі рішення, поліцейський оголосив порядок та строки оплати і оскарження.
У зв'язку із відмовою позивача від отримання постанови, відповідно до ст.285 КУпАП вона рекомендованим листом була направлена на адресу, повідомлену позивачем.
Щодо доводів, викладених у позовній заяві, стосовно здійснення інспектором руху назустріч автомобілю із приладом вимірювання швидкості в руках, ненадання доказів порушення ПДР, сертифікатів та доказів метралогічної повірки на прилад, яким фіксували швидкість, порушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідач категорично заперечує, зазначаючи, що такі твердження позивача є неправдивими та спростовуються записами із нагрудних портативних відеореєстраторів поліцейських.
Також у своєму відзиві відповідач звертає увагу на те, що прилад LТІ 20/20 ТruСаm не є автоматичною технікою, хоча технічними характеристиками він може працювати в автоматичному режимі. Фіксування порушень правил дорожнього руху може здійснюватись як в автоматичному, так і в ручному режимі, тому дії поліцейських у цій справі не суперечать ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію».
У зв'язку із наведеним вище відповідач вважає постанову серії ЕНА №4475777 від 11.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП вмотивованою та правомірною, тому просить суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову в повному обсязі.
А підтвердження доводів, викладених у відзиві, відповідачем в якості додатків долучено диск з відеозаписами з нагрудних портативних відеореєстраторів, місця розташування дорожніх знаків, фото з приладу ТruСаm та інші матеріали за наведеним у відзиві переліком.
13.05.2025 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, згідно якої ОСОБА_1 заперечує щодо доводів відповідача про надання можливості скористатися правовою допомогою, звертає увагу на неодноразові клопотання про це та про відкладення розгляду справи для витребування та отримання необхідних матеріалів, а також не погоджується з іншими доводами, викладеними відповідачем у відзиві.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що відповідно до постанови інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції Крушинського Д.І. серії ЕНА №4475777 від 11 квітня 2025 року, ОСОБА_1 , 11.04.2025 о 12:32:02, керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ GLE 350, д.н.з. НОМЕР_1 на шосе Р-18 7км 900м автодороги Р-18 Житомир-Сквира, рухався зі швидкістю 119 км/год в зоні дії знаку 5.49 (населений пункт Станишівка), чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш, ніж на 50 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України - порушення швидкісного режиму в намелених пунктах, та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.4 ст.122 КУпАП.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 4 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що мало місце в даному випадку.
За змістом ст.251 КУпАП (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, негайне оголошення якої після закінчення розгляду справи регламентовано ч.1 ст.285 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які стосуються правил дорожнього руху, зокрема за ч.4 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Нормативно-правовим актом, що регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеку, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ, і організацій незалежно від форм власності та господарювання, є Закон України «Про дорожній рух».
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог ЗУ «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пункт 12.4 ПДР України передбачає дозволену швидкість руху транспортних засобів у населених пунктах не більше 50 км/год.
Початок населеного пункту відповідно до Додатку 1 до Правил дорожнього руху (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1091) «Дорожні знаки» позначається дорожнім знаком 5.49.
Адміністративним правопорушенням відповідно до ч.4 ст.122 КУпАП визнається перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак, разом з тим, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд у відповідності до ст. 90 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Так в п. 5 оскаржуваної постанови вказується, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLE 350, д.н.з. НОМЕР_1 під кермуванням ОСОБА_1 на автомобільній дорозі а/д Р-18 7 км + 900м рухався зі швидкістю 119 км/год в населеному пункті с. Станишівка, позначеному знаком 5.49, а також зазначено, що «швидкість вимірювалась приладом ТС000780. Фото, відео дод. з П.В. (додано з портативного відеореєстратора) Motorola vb400, номер 475802, 475844».
Як вбачається із роздруківки з приладу TruCam LTI 20/20 № ТС000780 міститься система географічних координат з кутовими величинами місця фіксації швидкості, що знаходиться на місці вчинення адміністративного правопорушення, а саме - автомобільна дорога Р-18 Житомир - Попільня - Сквира - Володарка - Ставище 7 км + 900 м, де згідно листа Служби автомобільних доріг у Житомирській області №05-03/2751 від 14.12.2021 розміщені дорожні знаки 5.49 «Станишівка».
Також на відео, долученому до відзиву, факт перевищення позивачем швидкості зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС000780, що підтверджується роздруківкою з даного пристрою.
При цьому варто зауважити, що факт руху інспектора назустріч автомобілю позивача при здійсненні виміру швидкості за допомогою зазначеного вище приладу відеозаписом не підтверджено.
Невмотивованими суд вважає посилання позивача у позовній заяві на дорожній знак 5.70, оскільки знаком «Автоматичної відеофіксації порушень Правил дорожнього руху» є саме знак п. 5.76.
Наявність же дорожніх знаків для здійснення фіксації порушень швидкості приладом TruCam в ручному режимі Правилами дорожнього руху України не передбачено, так як дорожній знак 5.76 - «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» - встановлюється у разі здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів саме в автоматичному режимі, та не має жодного відношення до інкримінованого позивачу правопорушення, фіксація якого здійснювалась не в автоматичному режимі.
Окрім того, як слушно зауважує представник відповідача у відзиві, сама по собі наявність на відрізку автодороги дорожнього знаку 5.49, яким позначається початок населеного пункту, змушує водія зменшити швидкість руху відповідно до встановлених обмежень, а наявність чи відсутність дорожнього знаку 5.76 ніяким чином не впливає на обов'язковість дотримання водієм вимог Правил дорожнього руху.
Безпідставними суд вважає також доводи позивача щодо ненадання йому інспектором для ознайомлення доказів вчинення адміністративного правопорушення, оскільки такі твердження спростовуються відеозаписом з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якому починаючи з 12:32:43 відеозапису (07:41 відеофайлу ехроrt-о6rf7) зафіксовано, як позивача одразу ж після зупинки ознайомлено з фото- та відеофіксацією правопорушення на приладі ТruCam, а починаючи з 12:34:16 відеозапису (09:15 відеофайлу ехроrt-о6rf7) його повторно ознайомлено із доказами перевищення швидкості, після чого, позивач підтвердив своє ознайомлення з даними матеріалами.
Клопотань же про надання для ознайомлення будь-якої документації щодо пристрою вимірювання швидкості згідно відеозапису позивачем не заявлялось.
Так само спростовуються наданим відеозаписом і твердження позивача стосовно порушення інспектором його права скористатися правовою допомогою. Даним відео зафіксовано, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач не перешкоджав реалізації права водія на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі і звертав на це увагу позивача.
Також суд звертає увагу позивача на те, що положеннями КУпАП, які стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснюється. Оскаржувана постанова винесена поліцейським на місці вчинення правопорушення в порядку скороченого провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 та 283 КУпАП.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені в позовній заяві ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження.
Отже, на переконання суду, постанова серії ЕНА №4475777 від 11 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАПє законною, а тому у задоволенні даного позову слід відмовити.
Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI(зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 7, 9, 33, 122, 222, 245, 251, 258, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 20, 72-77, 90, 132, 229, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 21 липня 2025 року.
Суддя Вінницького міського суду
Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК