125/8/25
2/125/5/2025
17.07.2025 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.
секретар судового засідання Рашевська О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бар справу за позовом Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Барська міська рада Вінницької області про відшкодування матеріальної шкоди
Позивач Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Представник позивача обґрунтував позов наступним.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВН № 000230 від 11.07.2024 року ОСОБА_1 11.07.2024 р. о 16 год. 00 хв. на Антонівському водосховищі поблизу с. Глинянка Жмеринського (Барського) району Вінницької області здійснював незаконний вилов раків забороненим сітним знаряддям лову - раколовкою «Барабан». В результаті лову виловлено цінні види водних біоресурсів: рак - 5 екз., чим нанесено збитків рибному господарству на суму 16 660,00 грн. Указаними діями ОСОБА_1 порушив підпункт 1 пункту 1 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою Барського районного суду Вінницької області від 04.09.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Розмір збитків розраховано відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України) (далі - Такси), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042. Згідно вказаних Такс за п'ять екземплярів незаконно добутих водних біоресурсів виду: раку річкового підлягає відшкодуванню 16 660,00 грн. (5 екз. х 3332,00 грн.). Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області на адресу ОСОБА_1 надсилалась вимога про відшкодування заподіяних збитків в добровільному порядку № 1-16-17/1304-24 від 25.10.2024 року. Збитки відповідачем не відшкодовані.
Представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави заподіяну шкоду в розмірі 16660,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 гривень.
У судове засідання представник позивача Олег Ткаченко подав клопотання про розгляд справи без його часті, позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача адвокат Невольчук С.П. у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення. Пояснив, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 11.07.2024 року на Антонівському водосховищі поблизу с. Глинянка Жмеринського району ловили мальок. Наміру ловити раки не мали. Коли інспектор витягнув з води сітку там були раки в кількості 5 шт. які випадково залізли в сітку. Їх відразу випустили в воду. Вид раків широкопалий.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він разом з ОСОБА_1 11.07.2024 року на Антонівському водосховищі поблизу с. Глинянка Жмеринського району ловили мальок рибок. Коли інспектор витягнув з води сітку там були раки в кількості 5 шт. які випадково залізли в сітку. Їх відразу випустили в воду. Вид раків був «широкопалий». Наміру ловити раки не вони мали.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та свідка, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
В частинах 1 та 2 статті 22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Тлумачення статей 22, 614, 623 ЦК України в сукупності свідчить, що встановлена цими нормами презумпція вини особи визначає розподіл тягаря доказування, адже позивач (особа, яка заявляє про своє право на відшкодування збитків) повинен довести наявність збитків, їх розмір та причинний зв'язок між невиконанням обов'язків та збитками, натомість відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Крім того, за змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд встановив, що постановою судді Барського районного суду Вінницької області від 04.09.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Відповідно до цієї постанови ОСОБА_1 11.07.2024 р. о 16 год. 00 хв. на Антонівському водосховищі поблизу с. Глинянка Жмеринського (Барського) району Вінницької області намагався здійснити незаконний вилов раків забороненим сітним знаряддям лову - раколовкою «Барабан». В результаті лову виловлено цінні види водних біоресурсів: рак - 5 екз., чим нанесено збитків рибному господарству на суму 16 660,00 грн.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Розмір збитків позивачем розраховано відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042.
Так, ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для цивільно- правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, закон, у вказаних правовідносинах, ставить можливість покладання відповідальності за заподіяну шкоду в залежність від наявності вини заподіювача.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042, передбачають визначення шкоди за незаконний вилов раків ( крім широкопалого та товстопалого рака).
У постанові суду від 04.09.2024 року зазначено, що ОСОБА_1 намагався здійснити незаконний вилов раків забороненим сітним знаряддям лову - раколовкою «Барабан».
У судовому засіданні встановлено, що у раколовці було виявлено п'ять раків виду «широкопалий», які були негайно випущені у воду. Даний вид раків, згідно Такс, не підлягає визначенню шкоди внаслідок незаконного добування (вилову).
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів в порядку, передбаченому ст. 185,187,189 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. Матеріально-правовий зміст обов'язку подавати докази полягає в тому, що, у випадку його невиконання суб'єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалась зацікавлена сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.
За умови відсутності у справі належних та допустимих доказів спричинення шкоди, існування безпосереднього причинного зв'язку між порушенням відповідачем і шкодою, відсутні підстави для задоволення вимог про відшкодування шкоди.
Тому суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 12, 13, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
В позові Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Барська міська рада Вінницької області про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.07.2025
Позивач: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області, адреса: 21050, м, Вінниця, пров. Селянський, 9,
Код ЄДРПОУ: 41644588
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації :
АДРЕСА_1 .
Суддя: