29.07.2025 Справа №607/12188/25 Провадження №3/607/4926/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., при секретарі Захарчич Ю.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту внутрішньої безпеки Тернопільського управління Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який перебував на посаді водія - санітара медико - санітарної частини аварійно - рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Тернопільській області, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Багрія Ю.М., прокурора Вікарука Ю.Ю.,-
1. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
ОСОБА_1 , сержант служби цивільного захисту, який проходив службу на посаді водія-санітара медико-санітарної частини аварійно рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС у Тернопільській області, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 21, Тернопільської області, та відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі-Закону), примітки до ст. 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, будучи звільненим з вказаної посади 26.07.2024 року, та зобов'язаним протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 24.03.2025 о 14:04 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2. Позиції учасників.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнав.
Надав на адресу суду письмові пояснення, в яких вказав, що він не мав умислу вчиняти правопорушення, тобто приховувати дані про своє майно, доходи чи інші відомості.
У нього були поважні причини вчасно не подати декларацію, оскільки він перебував у селі Базар Чортківського району Тернопільської області, де у нього не було доступу до мережі інтернет. Здійснював догляд за перестарілою бабусею.
Вважає своє діяння малозначним, а тому просить закрити провадження у справі та оголосити йому усне зауваження.
У судовому засіданні захисник Багрій Ю.М. просив закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , оголосивши йому усне зауваження. На думку захисника, інкриміноване його клієнту діяння не завдало шкоди публічним інтересам, має виключно формальний характер, причина несвоєчасного подання декларації є поважною, мета притягнення до відповідальності уже досягнута, оскільки ОСОБА_1 декларацію після звільнення вже подав.
Прокурор Вікарук Ю.Ю. у судовому засіданні вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП у повній мірі доведена матеріалами справи, а тому просив визнати його винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та визначити адміністративне стягнення згідно санкції статті, за якою передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковувних мінімумів доходів громадян, що відповідає 1020 грн.
3. Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні даної адміністративної справи.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно примітки до вказаної статті, суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до пунктів 2 та 3 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 зі змінами (далі - Положення про порядок проходження служби цивільного захисту) визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період. Особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Пунктом 104-1 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу встановлено співвідношення між спеціальними званнями служби цивільного захисту молодшого начальницького складу, а саме; сержант служби цивільного захисту - молодший сержант служби цивільного захисту, сержант служби цивільного захисту.
Пунктом 15 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту визначено, що сержант служби цивільного захисту відноситься до молодшого начальницького складу.
Підпунктом 1 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту визначено, що особи рядового і начальницького складу зобов'язані чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України.
Пунктом 6 вказаного Положення передбачено, що особи начальницького складу є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, на яких поширюються дія вимог та обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».
Так, підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи начальницького складу служби цивільного захисту віднесено до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону.
Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» на осіб, зазначених у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, покладено обов'язок після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 252/23 від 08.11.2023 (далі - Порядок), декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності.
Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.
Декларація при звільненні не подається у таких випадках : особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.
Відповідно до роз'яснень НАЗК щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 (зі змінами) декларація при звільненні -декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.
Відповідно до роз'яснень, викладених в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
4. Установлені судом факти, необхідні для вирішення адміністративної справи.
Наказом начальника ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 14.09.2022 №318-НК/64, ОСОБА_1 призначено на посаду водія-санітара пункту охорони здоров'я аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, присвоївши спеціальне звання - рядовий служби цивільного захисту.
Наказом начальника ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 25.03.2024 №138-НК/64 призначено на посаду водія-санітара медико-санітарної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Тернопільській області.
У подальшому, відповідно до наказу начальника ГУ ДСНС України в Тернопільській області №138-НК/64 від 24.07.2024 сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія-санітара медико-санітарної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Тернопільській області звільнено зі служби цивільного захисту з 26.07.2024.
23.07.2024 ОСОБА_1 ознайомився із Пам'яткою при звільненні із служби цивільного захисту (роботи) осіб начальницького складу та державних службовців ДСНС України, в якій роз'яснено окремі положення Закону України «Про запобігання корупції», про що власноручно зробив запис на підтвердження ознайомлення та проставив підпис.
Водночас, ОСОБА_1 декларацію при звільненні подав з порушенням встановлених строків - лише 24.03.2025, тобто несвоєчасно.
Візуальним моніторингом публічних відомостей, розміщених на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що до цього (раніше) ОСОБА_1 подавав щорічні декларації за минулі роки, а також декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, своєчасно, з дотримання вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», що підтверджує її ознайомлення із вимогами вказаного вище закону та усвідомлення вчинюваних ним дій під час подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє таку діяльність, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Також судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №73 від 13.06.2025; лист Тернопільського управління ДВБ НПУ №38537-2025 від 27.05.2025; копію витягу із наказу (по особовому складу) від 14.09.2022 №318-НК/64 про прийняття на службу ОСОБА_1 ; копію витягу із наказу (по особовому складу) від 25.03.2024 №318-НК/64 про призначення на посаду ОСОБА_1 ; копію витягу із наказу (по особовому складу) від 24.07.2024 №359-НК/64 про звільнення ОСОБА_1 ; копію присяги служби цивільного захисту від 15.09.2022 ОСОБА_1 ; рапорт на Звільнення ОСОБА_1 ; пам'ятку при звільненні із служби цивільного захисту (роботи) осіб начальницького складу та державних службовців ОСОБА_1 від 23.07.2024; повідомлення ГУ ДСНС в Тернопільській області ОСОБА_1 ; повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; скрін-шот з офіційного веб-сайту НАЗК «https://public.nazk.gov.ua/search», щодо дати і опублікування декларації ОСОБА_1 ; скрін-шот з офіційного веб-сайту НАЗК «https://corruptinfo.nazk.gov.ua» щодо відсутності відомостей про ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; пояснення ОСОБА_1 ; лист ДВБ НПУ №14355-2024 від 08.08.2024 із додатками; копія листа ДВБ №3652-2024 від 08.04.2024; наказ від 05.04.2024 №363 «Про деякі питання складання уповноваженими особами Національної поліції України протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані із корупцією»; положення про Департамент внутрішньої безпеки.
5. Висновки суду.
Застосовуючи вищевказані норми закону до установлених фактів, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи сержантом служби цивільного захисту, проходив службу на посаді водія-санітара медико-санітарної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Тернопільській області та будучи звільненим з посади 26.07.2024, будучи особою, яка відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 24.03.2025 о 14:04 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).
Стороною захисту в судовому засіданні не наведено доказів на підтвердження того, що у ОСОБА_1 не було реальної можливості подати декларацію вчасно, чи існували будь-які обставини, що значно ускладнювали такі дії. Сам по собі факт догляду за перестарілою бабусею, на думку суду, не є тією обставиною, котра свідчить про малозначність вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Отже, докази здобуті під час розгляду даної справи є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Таким чином приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.
Зважаючи на вищевказані обставини справи з урахуванням особи ОСОБА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, визнання вини як обставину, що пом'якшує відповідальність, конкретні обставини вчиненого адміністративного правопорушення, з урахуванням даних, що характеризують особу, вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у мінімальному розмірі.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 251, 172-6, 280, 283, 284 КУпАП, Закону України «Про запобігання корупції», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя П.П. Гуменний