Київський апеляційний суд
23 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12024100050003775 щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Палимівка Бузулуцького району Оренбурзької області,
Російська Федерація, громадянина України,
що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2025 року,
До Оболонського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 1 грудня 2024 року близько 14 години після спільного вживання алкоголю з ОСОБА_6 та словесного конфлікту у кімнаті № 9 за адресою: АДРЕСА_2 , він, реалізуючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 , коли останній направився в кімнату № 10, де фактично проживав, предметом, схожим на ніж, наніс один удар у живіт потерпілому, чим спричинив тілесне ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення живота, з ушкодженням печінки, від якого останній помер.
Ухвалою підготовчого судового засідання Оболонського районного суду м. Києва від 21.04.2025 за наслідками розгляду клопотання прокурора ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів по 19.06.2025 включно.
Зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого вбачається, що він просить вказану ухвалу суду скасувати.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає що вину в інкримінованому злочині не визнає, свідків у кримінальному провадженні немає, і звертає увагу, що у нього був приступ інсульту.
Сторони кримінального провадження, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не прибули і клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін не заявляли. Не подавав таке клопотання і обвинувачений, який тримається під вартою. А тому згідно з ч.4 ст.4221 КПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється без участі сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Згідно з ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до вимог цієї норми в сукупності з положеннями ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд першої інстанції погодився з доводами про те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались під час обрання запобіжного заходу.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримано, викладені в ухвалі висновки є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Зважаючи на стадію кримінального провадження та особливості апеляційного розгляду з перегляду конкретного судового рішення, колегія суддів позбавлена можливості дати оцінку доводам обвинуваченого про відсутність доказів його винуватості. Не вправі давати таку оцінку і суд першої інстанції, оскільки це виходить за межі його повноважень під час підготовчого судового провадження, і докази на цій стадії не досліджуються.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Прокурор у клопотанні вказав на наявність ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що обґрунтував обставинами вчинення інкримінованого злочину, тим, що ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим в інкримінованому злочині, знайомий зі свідками, які є його сусідами, тощо.
Всі ці обставини були враховані судом першої інстанції і, на думку колегії суддів, переконливо свідчать, що вказані раніше ризики не зменшилися і виправдовують подальше тримання ОСОБА_5 під вартою. А тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не запобігатиме спробам вчинити вказані дії.
Отже, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, тому підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 4221 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2025 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3