21 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 05.05.2025 задоволено клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, з 05.05.2025 до 03.07.2025 включно.
Цією ж ухвалою визначено ОСОБА_6 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень.
У разі внесення застави, покладено на підозрюваного Корогоду наступні обов'язки:
- прибувати на виклики до суду, прокурора;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначено до 05.07.2025.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Справа № 754/6866/25 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/4080/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказував про порушення слідчим його конституційних прав, який ввів його в оману, та вручив підозру за декілька хвилин до судового засідання. При цьому, у повідомленні про підозру відсутні декілька сторінок, що унеможливлює розуміння суті цієї підозри.
Обвинувачення ґрунтується лише на відеозаписі, будь-які інші докази у справі відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які приймали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку та підтримали подану підозрюваним апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який також в режимі відеоконференцзв'язку заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підозрюваного не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100030000342 від 29.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що 27.01.2025, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 , приблизно о 11 год. 44 хв., впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав із торгової полиці магазину «Водафон» товар, а саме навушники марки «Sony TWS WF-1000XM5», чорного кольору, вартістю 8083 гривень 35 копійок.
Після цього ОСОБА_6 , утримуючи вищевказане майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ТОВ «ВФ Ритейл» (код ЄДРПОУ: 41457291), матеріальної шкоди на загальну суму 8083 гривень 35 копійок.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 05.02.2025, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 , приблизно о 18 год. 09 хв., впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав із торгової полиці магазину «Водафон» товар, а саме смарт-годинник марки «Huawei GT 5 46mm», блакитного кольору, вартістю 8576 гривень 00 копійок.
Після чого, ОСОБА_6 , утримуючи вищевказане майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ТОВ «ВФ Ритейл» (код ЄДРПОУ: 41457291), матеріальної шкоди на загальну суму 8576 гривень 00 копійок.
05.05.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 185 КК України.
05.05.2025 слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, із визначенням застави заставу у виді 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 05.05.2025 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, з 05.05.2025 до 03.07.2025 включно.
Цією ж ухвалою визначено ОСОБА_6 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень.
У разі внесення застави, покладено на підозрюваного Корогоду наступні обов'язки:
- прибувати на виклики до суду, прокурора;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначено до 05.07.2025.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , та характеризуючі дані про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, слідчий судді дійшов обгрунтованого висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, визначив ОСОБА_6 розмір застави, наближений до мінімальної межі, визначеної п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для даної категорії злочину, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі підозрюваного доводи про незрозумілий зміст повідомлення про підозру та вручення такого повідомлення перед судовим засіданням по вирішенню клопотання про застосування запобіжного заходу, ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором.
Як убачається із долученої до клопотання копії повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України від 05.05.2025, вказане повідомлення вручене ОСОБА_6 особисто 05.05.2025 о 12 год. 05 хв., про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі без заперечень та зауважень.
Після вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, останньому 05.05.2025 о 12 год. 11 хв. було вручено клопотання про застосування запобіжного заходу із додатками та подано вказане клопотання до Деснянського районного суду міста Києва, в якому 05.05.2025 о 14 год. 41 хв. відбулось судове засідання по розгляду зазначеного клопотання, що підтверджується даними журналу судового засідання.
Повідомлення про підозру від 05.05.2025 за формою та змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Крім того, як убачається із даних журналу судового засідання від 05.05.2025, на запитання слідчого судді підозрюваний ОСОБА_6 повідомив, що йому зрозуміла суть повідомленої підозри.
Відтак, підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Доводи підозрюваного про недостатність доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій та наявність або відсутність у його діях складу інкримінованого злочину, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Висловлені стороною захисту під час апеляційного розгляду доводи про недоведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину та дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги підозрюваного висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3