Справа № 761/29766/25
Провадження № 1-кс/761/19699/2025
23 липня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001120000009 від 16.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001120000009 від 16.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України. Просили накласти арешт на мобільний телефон - смартфон Samsung IMEI: НОМЕР_1 , який виявлено та вилучено під час проведення обшуку 09.07.2025 в житлових приміщеннях, які використовуються директором ТОВ «ШИМЮКРЕЙН» ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання вказано, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за оперативним супроводженням Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 72024001120000009 від 16.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
Згідно обставин під час досудового розслідування встановлено, що службові особи Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України (код ЄДР 23756522, далі - Інститут), в період 2023 року, під час закупівлі товарно-матеріальних цінностей (комплекс мас-спектрометра) за завищеною вартістю за участі ТОВ «ХОЛЕКС ТЕХ» (код ЄДР 44026379), ТОВ «ШИМЮКРЕЙН» (код ЄДР 33599941), здійснили заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої за попередньою змовою групою осіб на суму 5 038 324 грн, тобто в особливо великих розмірах.
Зазначили, що 21.02.2025 в даному кримінальному проваджені ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який будучи заступником директора з наукової роботи Інституту, повідомлено про підозру у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Також, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) являється директором та співвласником ТОВ «ШИМЮКРЕЙН», своїми діями сприяв забезпеченню поставки спектрального обладнання за завищеною ціною на адресу Інституту через ТОВ «ХОЛЕКС ТЕХ».
09.07.2025 на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 11.06.2025 у справі №761/23834/25 проведено обшук в житлових приміщеннях, які використовуються директором ТОВ «ШИМЮКРЕЙН» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом проведення якого виявлено та вилучено мобільний телефон - смартфон Samsung IMEI: НОМЕР_1 , який має значення доказів у кримінальному провадженні, відповідно до протоколу обшуку від 09.07.2025.
Вилучений мобільний телефон - смартфон Samsung IMEI: НОМЕР_1 під час проведення обшуку оглянуто та приєднано до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ, відповідно до постанови про приєднання матеріалів до кримінального провадження як речові докази від 10.07.2025.
Прокурор підтримав доводи клопотання, надав дані, які уважає підтвердженнями доказового значення майна.
Представник власника майна в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення клопотання, вказав, що в клопотанні не зазначено за якими ознаками вказаний мобільний телефон являється речовим доказами, власником був наданий доступ до інформації, яка міститься в мобільному телефоні, уважає, що було достатньо часу для огляду сім-картки.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора, та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з п. 1,3 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів убачається, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за оперативним супроводженням Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 72024001120000009 від 16.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
Згідно обставин під час досудового розслідування встановлено, що службові особи Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України (код ЄДР 23756522, далі - Інститут), в період 2023 року, під час закупівлі товарно-матеріальних цінностей (комплекс мас-спектрометра) за завищеною вартістю за участі ТОВ «ХОЛЕКС ТЕХ» (код ЄДР 44026379), ТОВ «ШИМЮКРЕЙН» (код ЄДР 33599941), здійснили заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої за попередньою змовою групою осіб на суму 5 038 324 грн, тобто в особливо великих розмірах.
Зазначили, що 21.02.2025 в даному кримінальному проваджені ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який будучи заступником директора з наукової роботи Інституту, повідомлено про підозру у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Також, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) являється директором та співвласником ТОВ «ШИМЮКРЕЙН», своїми діями сприяв забезпеченню поставки спектрального обладнання за завищеною ціною на адресу Інституту через ТОВ «ХОЛЕКС ТЕХ».
09.07.2025 на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 11.06.2025 у справі №761/23834/25 проведено обшук в житлових приміщеннях, які використовуються директором ТОВ «ШИМЮКРЕЙН» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом проведення якого виявлено та вилучено мобільний телефон - смартфон Samsung IMEI: НОМЕР_1 , який має значення доказів у кримінальному провадженні, відповідно до протоколу обшуку від 09.07.2025.
Вилучений мобільний телефон - смартфон Samsung IMEI: НОМЕР_1 під час проведення обшуку оглянуто та приєднано до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ, відповідно до постанови про приєднання матеріалів до кримінального провадження як речові докази від 10.07.2025.
Разом із цим, на переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що вказане майно, про арешт якого наполягає прокурор, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження № 72024001120000009 від 16.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, експертиза не призначена. Дані про використання мобільного телефону, інші відомості про відповідність автомобіля ознакам ст. 98 КПК України щодо речових доказів не встановлені. Таким чином відсутні підстави, уважати що майно є доказом в межах кримінального провадження.
Також слідчий суддя звертає увагу на суто формальний характер постанови детектива від 10.07.2025 року, протоколу огляду від 10.07.2025 року, без конкретних фактичних даних, копії яких долучені до матеріалів клопотання, яка також не містить посилання на конкретні критерії, визначені статтею 98 КПК України, яким нібито відповідає майно.
Отже, матеріали клопотання не містять будь-яких даних, які б документально підтверджували той факт, що вказане майно є доказом кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється досудове розслідування.
Клопотання прокурора не містить жодних доказів того, що такий обсяг втручання у власність виправдовує завдання кримінального провадження.
Враховуючи викладене, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а також недоведеність прокурором факту використання вказаного майна як доказу фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в межах якого здійснюється досудове розслідування, оскільки не може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та не може бути підставою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, у зв'язку із чим викликає сумнів в розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.
Враховуючи наведене, слідчий суддя не знаходить достатніх правових підстав для задоволення клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001120000009 від 16.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
Керуючись ст. 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001120000009 від 16.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України. Просили накласти арешт на мобільний телефон - смартфон Samsung IMEI: НОМЕР_1 , який виявлено та вилучено під час проведення обшуку 09.07.2025 в житлових приміщеннях, які використовуються директором ТОВ «ШИМЮКРЕЙН» ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1