28 липня 2025 року
м. Київ
справа № 320/46816/23
адміністративне провадження № К/990/44862/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Берназюка Я.О.,Чиркіна C.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Коротких А.Ю. (головуючий), суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене у вигляді протоколу від 31 травня 2023 року №43-22 про непідтвердження його участі у заходах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на території зони відчуження, не підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та визнання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (на ім?я ОСОБА_1 ), виданим необґрунтовано;
- зобов'язати Київську обласну державну адміністрацію видати йому нове посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1988 році (категорія 1)» за зразком, передбаченим Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551.
2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 26 серпня 2024 року позов задовольнив частково.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року - повернув скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу апеляційний суд виходив із того, що до апеляційної скарги не долучені документи на підтвердження того, що ОСОБА_2 є адвокатом.
Крім того, додана довіреність не засвідчена у встановленому законом порядку.
За таких обставин, додана до апеляційної скарги довіреність не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_2 на підписання апеляційної скарги, а отже в розумінні статей 55, 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), останній є неналежним представником у цій справі.
Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:
4. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу на зазначене судове рішення, у якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає у подальшому провадженню у справі. Зазначає, що суд апеляційної інстанції протиправно повернув апеляційну скаргу, оскільки особа, яка підписала апеляційну скаргу, мала на це відповідні повноваження.
5. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 2 грудня 2024 року надіслано листом Верховного Суду від 3 грудня 2024 року.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із такого.
7. Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
8. Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
9. Згідно з частиною першою та третьою статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
10. Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Незалежність адвокатури гарантується.
Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
11. Відповідно до частини другої статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
12. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
14. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
14. Згідно з частинами другою та третьою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
15. Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
16. Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
17. Предметом оскарження в цій справі є законність відмови в наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та у видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЄС у 1988 році, отже, така справа не віднесена до категорії тих, розгляд яких не може здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження, а розглядається виключно за правилами загального позовного провадження.
18. За таких обставин колегія суддів уважає, що у справі, яка розглядається представником позивача міг бути не тільки адвокат, а й зокрема, будь-яка фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність, яким є ОСОБА_2 .
Таким чином суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку, що апеляційна скарга підписана особою, яка не може представляти інтереси позивача.
19. Щодо посилання апеляційного суду на те, що довіреність представника не засвідчена у встановленому законом порядку, колегія суддів зазначає таке.
20. Відповідно до статті 37 Закону України «Про нотаріат» у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії.
21. Згідно пункту 2частини четвертої статті 40 Закону України «Про нотаріат» до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються, зокрема, довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.
22. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 видано довіреність, якою уповноважено фізичну особу ОСОБА_2 вчиняти певні дії від його імені. Ця довіреність посвідчена в.о. старости Мотовилівського старостинського округу Фастівської міської ради, питання повноважень цієї особи суд апеляційної інстанції не перевіряв.
Також суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку, що ОСОБА_2 є адвокатом, який не надав довіреність на ведення справ у суді.
23. Суд апеляційної інстанцій не врахував зазначених особливостей представництва у таких справах, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, а відтак і про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
24. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
25. Ураховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року скасувати, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Головуючий суддя: В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін